16 вересня 2022 року Справа №160/14305/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -
15.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, поданий представником позивача - адвокатом Шестернею Наталею Олександрівною, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 №0060660714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 № 0065910714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 №0065920714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 №0065950714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 №0066070714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2022 № 0066110714 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.
Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі №640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.
Водночас слід враховувати, що у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд також звертає увагу, що інститут об'єднання/роз'єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об'єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем в якості обґрунтування доцільності об'єднання позовних вимог зазначено, що позовні вимоги пов'язані між собою сторонами спору, паровим обґрунтуванням відповідачем підстав для їх прийняття (абз.3 ч.4 ст.11, абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України) та запереченнями позивача щодо такого обґрунтування.
Проте, суд зазначає, що позивачем в позовній заяві об'єднано шість позовних вимог про оскарження податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, які прийняті відповідачем на підставі шести різних актів фактичних перевірок суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «АТБ-маркет», проте різних господарських одиниць, що розташовані за різними адресами у м. Дніпро та у м. Кривому Розі.
При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.1 ст.45 КАС України).
Ототожнення позивачем «наявності різних податкових повідомлень-рішень, якими до різних господарських одиниць навіть одного господарюючого суб'єкта застосовано штрафні санкції за порушення одних і тих же норм законодавства» з поняттям «пов'язаності позовних вимог між собою підставами виникнення або поданими доказами» суд вважає помилковими, оскільки в заявленому до розгляду спорі щодо правомірність кожного з вищеозначених податкових повідомлень-рішень має підтверджуватись різними доказами, що містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд вважає, що таке об'єднання позивачем позовних вимог без наявності законодавчо передбачених підстав в одній позовній заяві свідчить лише про спробу ухилення від сплати судового збору за подання позову щодо оскарження кожного податкового повідомлення-рішення окремо, тобто, сплату судового збору в меншому розмірі із розрахунку загальної ціни позову, що не може вважатися добросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.
Поряд із цим, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 6 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Адміністративний позов поданий до суду представником позивача - адвокатом Шестернею Наталею Олександрівною, проте в порушення вищенаведених норм в позовній заяві не було вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу в справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;
- уточнений адміністративний позов, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також його копії для направлення відповідачам в справі відповідно до їх кількості.
Керуючись статтями 20, 21, 25, 160, 161, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно