Справа № 640/29357/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
19 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2020 просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 15.10.2020, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві №1804 від 30.09.2020;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №652 о/с від 19.10.2020 в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №875/ос від 26.10.2020, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 02.11.2020, зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №915/ос від 09.11.2020, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 09.11.2020, зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 - зі служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві поновити ОСОБА_1 (0142058) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та зарахувати трудовий стаж з 09.11.2020 року;
- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.10.2020 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 50 000 грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року позов було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування від 15.10.2020, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві №1804 від 30.09.2020.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №652 о/с від 19.10.2020 в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №875/ос від 26.10.2020, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 02.11.2020, зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77.
Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №915/ос від 09.11.2020, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142058) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 09.11.2020, зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 - зі служби в поліції.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у м. Києві поновити ОСОБА_1 (0142058) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 09.11.2020.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.11.2020 по 30.06.2021 у сумі 109 318 (сто дев'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 94 коп. без врахування усіх необхідних за законом відрахувань.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції у м. Києві поновити ОСОБА_1 (0142058) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 09.11.2020 та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що усі пояснення, що містяться у матеріалах службового розслідування за формою є ідентичними, що свідчить про їх відбирання у ході проведення службового розслідування.
Крім того, висновок службового розслідування містить посилання саме на ці пояснення позивача, що додатково вказує на їх відбирання дисциплінарної комісією та врахування останньою при встановленні факту порушення службової дисципліни.
Таким чином, на переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про написання позивачем пояснень поза межами службового розслідування та як наслідок порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 19.10.2020 №652 «Про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_1 » наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог підпункту 14 частини 3 статті 1 розділу I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Надалі, відповідно до Закону України «Про Національну поліції» наказом Головного управління поліції у м. Києві «Щодо особового складу» від 26.10.2020 №875/ос лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77.
09.11.2020 наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві №915 о/с «Щодо особового складу» наказано внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві від 26.10.2020 №875 ос/с щодо звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліція ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції, а саме слова та цифр « 02 листопада 2020 року» замінити словами та цифрами « 09 листопада 2020 року», слова та цифри «стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 07 років 01 місяць 02 дні» замінити словами та цифрами «стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 07 років 01 місяць 10 днів».
Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся з даним позовом до суду.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 2 Закону дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст. 12 Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
За приписами статті 14 Закону встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень статті 16 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, службове розслідування призначено наказом від 30.09.2020 №1804 на підставі доповідної записки начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві полковника Кузьміна О.П. від 10.09.2020, у якій зазначено про те, що 09.09.2020 о 15.43 год. у приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського управління поліції по вул. Червоноткацькій, 2 було виявлено оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на роботі в нетверезому стані, з урахуванням положень статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказано за вказаним фактом провести службове розслідування.
За результатами проведення службового розслідування відповідачем було затверджено висновок службового розслідування від 15.10.2020.
Так, зі змісту вказаного висновку, вбачається, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 надавав завідомо неправдиві пояснення з приводу перебування на службі в нетверезому стані під час безпосереднього виконання ним службових обов'язків, чим вчинив перешкоджання проведенню своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та встановлення причин умов його вчинення.
Оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 14 частини 3 статті 1 розділу I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у перебуванні на службі у нетверезому стані під час безпосереднього виконання службових обов'язків.
З урахуванням наведеного, комісія дійшла до висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог підпункту 14 частини 3 статті 1 розділу I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Соцмісто» та ДВРЗ) Дніпровського управління поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до висновку службового розслідування, з даного приводу було опитано як самого позивача так і інших осіб.
Дослідивши надані пояснення щодо обставин, які мали місце 09.09.2020 колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , останній повідомляє, що 09.09.2020 він заступив на добове чергування в складі слідчо-оперативної групи № 68. О 08.30 год. він був присутнім на інструктажі особового складу, який заступає на добове чергування. Під час інструктажу проводився стройовий огляд, зверталася увага на екіпіровку та службові посвідчення. Зауважень до нього не було. Крім цього, ОСОБА_1 , повідомляє, що до 15.00 год. слідчо-оперативною групою №68, в складі якої він заступив, було відпрацьовано 3 виклики. Приблизно о 15.30 год. йому зателефонував старший інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу капітан поліції ОСОБА_2 та попросив зайти до службового кабінету начальника Дніпровського управління поліції полковника поліції ОСОБА_3 . На думку ОСОБА_1 , приводом його виклику послужило тривале обслуговування останнього виклику за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час бесіди, начальник Дніпровського управління поліції полковник поліції ОСОБА_3 запитав ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої та чи готовий пройти тест на вміст алкоголю в крові, на що останній відповів, що спиртних напоїв не вживав та погодився на проходження тесту. За результатами тесту виявлено, що у ОСОБА_1 присутній вміст алкоголю в крові, на що останній пояснив, що спиртні напої під час чергування він не вживав ні в якому разі та висловив своє припущення, що можливо, такий результат тесту - наслідок того, що він напередодні 08.09.2020 о 20.00 годині зустрічався з друзями, які його пригощали алкогольними напоями.
З пояснення ОСОБА_1 далі слідує, що він випив небагато та 08.09.2020 о 23.00 годині був вже вдома та ліг спати. Також ОСОБА_1 запевняє, що 09.09.2020 він не вживав алкогольні напої. Останній, крім цього запевняє що спиртними напоями не зловживає та в ситуації, що склалася опинився вперше, про те, що можуть бути негативні наслідки ОСОБА_1 не передбачав.
У пояснені ОСОБА_1 також зазначено, що під час чергування від громадян та інших осіб, а також колег по роботі зауважень до нього не було, в тому, що трапилося свою вину визнає та просить надати йому випробувальний термін. Зобов'язується більше ніколи не порушувати дисципліну.
З аналізу матеріалів справи та пояснень, за відсутності доказів які б свідчили про існування інших обставин, колегія суддів зауважує, що вказані пояснення були отримані від позивача 09.09.2020, тобто, задовго до початку призначення службового розслідування.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що вказані пояснення отримані поза межами службового розслідування є вірним та підтверджується матеріалами справи.
При цьому, апелянт, заперечуючи вказаний факт не надав жодних доказів на спростування зазначеного.
Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі, відповідач посилається на те що усі пояснення відбирались на встановлених Порядком бланках, та в ході проведення службового розслідування, що на його переконання свідчить про дотримання останнім визначеної законом процедури проведення такого розслідування.
Дослідивши усі наявні в матеріалах справи пояснення, колегія суддів констатує, що пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 не місять дати їх складання, що свідчить про недотримання останніми форми заповнення вищевказаного Бланку. Крім того, не зазначено посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення.
Разом з тим, пояснення ОСОБА_9 містить дату - 09.09.2020, пояснення ОСОБА_2 містить дату - 10.09.2020, пояснення ОСОБА_10 містить дату 11.09.2020.
З огляду на вказане, враховуючи доводи апелянта про те, що усі пояснення за формою є ідентичними, що свідчить про їх відбирання у ході проведення службового розслідування, та з урахуванням періоду проведення службового розслідування, з 30.09.2020 по 15.10.2020, колегія суддів дійшла висновку, що усі вищевказані пояснення були відібрані відповідачем задовго до призначення та проведення службового розслідування, тобто поза межами такого.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази про обставини повідомлення позивача про дату, час та місце засідання комісії. Так само як відсутні належні та достатні докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 у наданні пояснень в межах проведення службового розслідування, з урахуванням положень частини 3 статті 18 Закону № 2337-VIII.
Таким чином, доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях є безпідставними та необґрунтованими.
Також, у висновку службового розслідування відповідач зазначив, що перебування позивача в нетверезому стані підтверджується проведеним за допомогою алкотесту «Drager» ARJL - 0309 тестом встановлено, що вміст алкоголю в крові позивача становить 0,42 проміле.
Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідно до частин 4, 5 статті 18 Закону № 2337-VIII отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач встановивши під час бесіди з позивачем 09.09.2020 перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння відібрав у нього пояснення, що є неприпустимим.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач 09.09.2020 звернувся до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, за результатом якого було складено висновок, відповідно до якого лікарем ОСОБА_11 за самозверненням особи 09.09.2020 о 18:20 год. в результаті огляду гр. ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1992 року №14 Із змінами, унесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1997 року №3 та від 03 грудня 1997 року №12 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Отже, нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.
Посилаючись на встановлення за допомогою алкотесту «Drager» ARJL - 0309 вміст алкоголю в крові позивача 0,42 проміле, та долучений акт освідування, апелянтом разом з тим не надано Сертифікату відповідності на вказаний вище робочий засіб вимірювальної техніки та підтвердження здійснення технічної процедури періодичного градуювання (калібрування).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та змісту висновку службового розслідування, пояснення осіб, які їх надавали містять абсолютно протилежні покази щодо наявності у позивача ознак алкогольного сп'яніння.
Так, колегія суддів зауважує, що з пояснень, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , вбачається, що «жодних ознак алкогольного сп'яніння не помічав», «працівник був у адекватному стані, чітко відповідав на поставленні запитання, запаху алкоголю не було».
З огляду на встановлені обставини у сукупності, враховуючи допущені відповідачем порушення процедури проведення службового розслідування, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваний висновок, складений за його результатами не може вважатися належним та допустимим доказом, що підтверджує порушення позивачем підпункту 14 частини 3 статті 1 розділу I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем обставин наявності підстав для застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Н.М. Єгорова
Є.В. Чаку