про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12089/21 пров. № А/857/11749/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Обрізка І. М.
Сеника Р. П.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №380/12089/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки),
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а саме: не додано документ про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Після надходження матеріалів справи ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначених ухвал скаржник отримав до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua.
На виконання вимог вказаних ухвал скаржник подав клопотання про долучення доказів сплати судового збору, а також заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в якій зазначив, що представник скаржника подавав у суд першої інстанції клопотання з проханням повідомити про хід та результати розгляду справи, однак жодної інформації з суду першої інстанції не отримав. Скаржник вказує, що необхідно також врахувати запровадження на території України карантину та включення Львівської області у червону зону, а також недостатність виділення з державного бюджету кошторису з початку року на фінансування для сплати судового збору.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальною нормою строк.
З матеріалів справи встановлено, що представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 20.10.2021, де судом першої інстанції ухвалено перейти в письмове провадження.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 01.11.2021 в електронний кабінет.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Державні органи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено 03.11.2021.
Вказане, на переконання суду апеляційної інстанції, підтверджує можливість скаржника ознайомитись з оскаржуваним рішенням.
В той же час, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Разом з тим, будь-які обставини, які пов'язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарги, що стало підставою для її повернення, не є об'єктивною та непереборною обставиною, з якою норми КАС України пов'язують можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
Разом з тим, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.
При цьому, право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 298 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).
За встановлених обставин, проаналізувавши подану заяву та матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №380/12089/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді І. М. Обрізко
Р. П. Сеник