20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5509/22 пров. № А/857/11852/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції -Качур Р.П.,
час ухвалення рішення - 11.07.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо не вжиття заходів та не проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за результатами письмових звернень ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з приводу здійснення ним своїх функцій у процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних питань:
- підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 враховуючи споживчий характери кредитних відносин та укладення з фізичною особою, а не ФОП;
- наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ;
- правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ "Райффайзен Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" до вимог першої черги;
- законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства та, конкретно окремо перевірити законність включення до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процесі банкрутства;
- законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку АТ "Райффайзен Банк" без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати;
- захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ "Райффайзен банк" договорів про переуступку прав вимоги та їх визнання недійсним;
- законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 по 2017 роки;
- законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури у межах встановлених строків.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.03.2010 Господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича. Як зазначив позивач, за час здійснення даним суб'єктом своїх повноважень як розпорядника майна, а потім ліквідатора, ним допущено значену кількість порушень норм чинного законодавства України про банкрутство, які стали підставою для неодноразових звернень ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та його підпорядкованих органів для проведення перевірок діяльності арбітражного керуючого. 28.02.2020 Західне міжрегіональне управління Міністрства юстиції своїм листом повідомило про відсутність підстав для проведення перевірки арбітражного керуючого та відмовило в цьому. Також згідно з відповіддю на звернення від 15.03.2021 Міністерством юстиції України було відмовлено у проведенні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з приводу допущених ним порушень під час здійснення діяльності арбітражним керуючим в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 . Листом від 22.12.2021 Міністерство юстиції України повторно відмовило позивачу у проведенні перевірки. Також позивач зазначив, що ліквідатором Надлонком А.І. у справі про банкрутство № 28/32 ФОП ОСОБА_1 всупереч вимогам закону було неправильно включено до вимог першої черги вимоги АТ "Райффайзен Банк" на суму 973 грн та на суму 281636931 грн та ПАТ "Альфа-Банк" вимоги на суму 1567810,50 грн, до вимог четвертої черги вимоги ПАТ "Райффайзен Банк" на суму 915371,35 грн. Також вказав, що ліквідатором протиправно включено до ліквідаційної маси майно дружини позивача ОСОБА_3 . Звертає увагу суду на те, що ліквідатор отримував кошти за свою роботу безпосередньо від кредитора без затвердження умов оплати праці рішенням суду. Також зазначив, що ліквідатором незаконно включено до ліквідаційної маси банкрута та здійснено продаж майна, яке не могло бути реалізоване в процедурі банкрутства. Ліквідатор здійснював ліквідаційну процедуру понад встановлений законом строк її тривалості та виключно в інтересах кредиторів. Просить позов задовольнити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в числі головних прав та обов'язків арбітражного керуючого на різних стадіях процесу зокрема є: здійснення заходів щодо захисту майна боржника; виявлення кредиторів і дебіторів боржника; розгляд вимог кредиторів, заявлених до боржника; формування та ведення реєстру кредиторів; аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на ринках; інші функції, передбачені законодавством.
Всі наведені обгрунтування позовних вимог залишилася поза увагою відповідача під час розгляду звернень ОСОБА_1 і суду під час розгляду справи.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проводилася перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , за наслідками якої порушень не виявлено, відтак проведення повторної перевірки з тих самих питань не допускається.
Крім того, правильність формування реєстру кредиторів, включення майна до ліквідаційної маси та інші дії арбітражного керуючого є частиною провадження у справі про банкрутство.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2014 у справі № 28/32 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Господарського суду Львівської області від 20.10.2010 у справі № 28/32 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2 як ліквідатора у справі про банкрутство № 28/32.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2019 припинено процедуру ліквідації ФОП ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про банкрутство № 28/32.
19.02.2020 позивач звернувся із заявою до начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про повернення йому оригіналу дубліката договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та просив надати правову оцінку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , який не мав законних підстав виготовляти дублікати документів права власності його об'єктів та розпоряджатися нити без його дозволу.
Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Львів) розглянуло вказану заяву і 28.02.2020 надало відповідь листом № 3201/0/1-20/05-14, яким повідомило, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 надано пояснення від 26.02.2020 № 01-20/1 та підтверджуючі документи, з яких встановлено таке. Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.03.2010 порушено провадження у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (у відповідності до ст.ст. 47-49 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013), введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 . Постановою господарського суду Львівської області від 20.10.2010 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_2 . Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 19.01.2013, до повноважень ліквідатора входило: виявляти майнові активи боржника, включати їх до ліквідаційної маси та проводити їх реалізацію з метою погашення вимог кредиторів. Згідно з поясненнями арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 26.02.2020 № 01-20/1 слідує, що ліквідатору ФОП ОСОБА_1 не було передано жодних правовстановлюючих документів на майнові активи боржника, які включені у ліквідаційну масу при банкрутстві. З метою проведення реалізації майна боржника, яке станом на 2010-2012 роки передбачало надання торгівельній організації, нотаріусу правовстановлюючий документ на майнові активи, що підлягають продажу, арбітражним керуючим виготовлено правовстановлюючий документ на майно боржника (житловий будинок АДРЕСА_1 ) який перебував на той момент у іпотеці ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". У зв'язку з тим, що витрати арбітражного керуючого відшкодовувалися не в повній мірі, а витрати, пов'язані з іпотечним майном у повному обсязі покладаються на забезпеченого кредитора з метою проведення оцінки іпотечного майна та виготовлення технічного паспорта на дане майно, арбітражним керуючим ОСОБА_2 передано оригінал дублікату правовстановлюючого документа на майно боржника (житловий будинок АДРЕСА_1 ) представнику ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (забезпечений кредитор у справі). В поясненні арбітражного керуючого зазначено, що у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не було реалізовано жодних активів ФОП ОСОБА_1 . Також у своїх поясненнях арбітражний керуючий зазначив, що передасть позивачу згідно акта приймання-передачі оригінал дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
10.02.2021 позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою в якій просив провести повторну перевірку діяльності ОСОБА_2 як арбітражного керуючого у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 і заявити клопотання до Сихівського районного суду м. Львова про вступ у справу Міністерства юстиції України у справі № № 464/4738/20.
Міністерство юстиції України розглянуло цю заяву і надало відповідь № 1116/Т-4627/21 від 15.03.2021, в якій зазначило, що відповідно до частин першої та третьої статті 20 Кодексу України з питань банкрутства контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або само регулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових та позапланових перевірок у встановленому ним порядку. Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненням фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих врегульовано Порядком здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 № 1228/3419. Пунктом 6 розділу ІІ Порядку здійснення контролю передбачено, що підстава для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних чи юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність такого контролю. Вказало, що за результатами звернень позивача вживалися заходи заходи реагування за діяльністю арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 . Так, на виконання доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства від 11.09.2017 № 1181/22482-0-32-17/9.4, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області у строк з 18.10.2017 по 20.10.2017 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, порушених позивачем у зверненні від 22.08.2017 б/н. За результатами проведеного позапланового заходу контролю, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 20.10.2017 № 22 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24.10.2017 № 22, яким порушень в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не виявлено. Зазначив, що на виконання доручень Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 05.04.2018 № 345/Т-5917/9.3.1 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області витребувано і проаналізовано пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_2 в результаті чого, порушень в його діяльності не виявлено.
Враховуючи вищенаведене Міністерство юстиції України дійшло висновку про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування відносно арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Позивачем скеровано Міністерству юстиції України лист від 29.11.2021, в якому він вказав про те, що звертається щодо незаконності включення відомостей про нього та його кредитної історії до відповідних баз даних з негативною інформацією щодо нього та виконання ним зобов'язань по таких договорах, і відповідно порушення його прав суб'єктами ведення бюро кредитних історій. Вказав, що 19.03.2010 Господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство ФОП ОСОБА_1 за заявою кредитора АК "Райффайзен Банк". Кожен із кредитних договорів, по яких подано вимоги ПАТ "Альфа Банк" та АТ "Райффайзен Банк" був забезпечений заставою чи іпотекою на повну вартість кредиту, а тому вимоги кредиторів були забезпечені у випадку невиконання зобов'язань. Вся діяльність, яка велася від імені ФОП ОСОБА_1 з 2010 р. здійснювалася арбітражним керуючим і саме він ніс відповідальність за виконання зобов'язань боржником і, відповідно, погашення вимог кредиторів. Діяльність арбітражних керуючих теж підвідомча Міністерству юстиції України. З 2010 року ОСОБА_1 не міг ні здійснювати підприємницьку діяльність ні управляти своїми активами, оскільки всі повноваження з цього приводу перейшли до арбітражного керуючого ОСОБА_2 , щодо діяльності якого позивачем подавалися неодноразові скарги та подано позов до суду про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди. Таким чином, формуючи негативну кредитну історію ОСОБА_1 , відповідні бюро кредитних історій діють незаконно та протиправно, завдаючи позивачеві шкоду. Звертає увагу Міністерства юстиції України, що процедура банкрутства була ініційована АТ "Райффайзен Банк" по кредитному договору, який носив характер споживчого кредиту та був повністю забезпечений іпотекою на всю суму кредиту. Вважає, що інформація щодо фактично припинення кредитних договорів та погашення сум заборгованості, а відповідно і відсутність негативних відомостей про ОСОБА_1 повинна бути включеною до бюро кредитних історій. Проте, такі відомості відсутні. Звернув увагу, що оскільки Міністерство юстиції України є органом, який регулює діяльність бюро кредитних історій, то саме воно може впливати на ці установи з метою недопущення порушення його прав та інтересів. У зв'язку з цим просив перевірити викладені ним факти та вжити відповідних заходів.
Листом від 22.12.2021 № 127916/1-зТ-37843/21 Міністерство юстиції України надало відповідь позивачу у якому зазначило, що згідно з інформацією, яка міститься у загальнодоступному Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Господарського суду Львівської області від 20.10.2010 у справі № 28/32 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 повноваження арбітражного керуючого Надлонка А.І. як ліквідатора у справі № 28/32 припинено. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2019 провадження у справі № 28/32 закрито. Враховуючи вищевикладене, об'єктивних підстав для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого з питань, порушених у листі від 29.11.2021 не вбачається. Також вказав, що відповідно до абзацу п'ятого статті 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" користувач Бюро - це юридична чи фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію. Інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної чи фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем (частина перша статті 9 цього Закону). Згідно зі статтею 16 цього Закону державне регулювання діяльності Бюро здійснюється Уповноваженим органом, яким відповідно до абзацу дванадцятого статті 3 цього Закону є Національний банк України.
Позивач не погоджується із відмовою відповідача у проведенні позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 на його численні звернення, відтак звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо не проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 відповідно до численних звернень позивача.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правова основа діяльності арбітражних керуючих на момент виникнення спірних правовідносин була врегульована Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі по тексту - Закон №2343-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами статті 105 Закону №2343-ХІІ визначено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частинами 2-4 ст. 106 Закону №2343-ХІІ передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5 (далі по тексту - Порядок №1284/5 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, за змістом розділу ІІ Порядку №1284/5 встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого;
надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;
складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Строк проведення перевірки не може перевищувати для позапланової - трьох робочих днів.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання арбітражним керуючим письмової заяви до органу контролю про проведення перевірки за його бажанням;
звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю;
неподання або подання не в повному обсязі арбітражним керуючим у встановлений строк документів обов'язкової звітності або виявлення недостовірних даних у документах обов'язкової звітності, поданих арбітражним керуючим;
неподання документів, які підтверджують виконання розпорядження про усунення порушень, виявлених за результатами проведення перевірки, в установлений органом контролю термін, або подання документів, які не підтверджують виконання такого розпорядження в повному обсязі;
встановлення Дисциплінарною комісією невідповідності висновків Акта перевірки вимогам законодавства та ініціювання здійснення додаткового контролю;
ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії;
виявлення Мін'юстом або територіальним органом Мін'юсту в процесі реалізації повноважень у сфері банкрутства ознак невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків;
невиконання арбітражним керуючим вимог рішень (ухвал, постанов) господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність).
Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Відповідно до пункту 6 Порядку 3928/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.
Пунктом 8 Порядку 3928/5 визначено, що повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу.
Пунктами 10 і 11 Порядку 3928/5 визначено, що у разі надходження на адресу територіального органу Мін'юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін'юсту надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки. Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Мін'юсту.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач звертався до начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою від 19.02.2020. У вказаній заяві просив повернути йому оригінал дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та дати правову оцінку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , який не мав законних підстав виготовляти дублікати документів права власності його об'єктів та розпоряджатися ними без його дозволу.
Вказана заява позивача розглянута Західним міжрегіональним управлінням юстиції Міністерства юстиції (м. Львів) і надано відповідь, у якій вказано, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 надано пояснення від 26.02.2020 № 01-20/1 та підтверджуючі документи, з яких встановлено таке. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.03.2010 порушено провадження у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (у відповідності до ст.ст. 47-49 Закону в редакції до 19.01.2013), введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І. Постановою Господарського суду Львівської області від 20.10.2010 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_2 . Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 19.01.2013, до повноважень ліквідатора входило: виявляти майнові активи боржника, включати їх до ліквідаційної маси та проводити їх реалізацію з метоб погашення вимог кредиторів. Згідно з поясненням арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 26.02.2020 № 01-20/1 слідує, що ліквідатору ФОП ОСОБА_1 не було передано жодних правовстановлюючих документів на майнові активи боржника, які включені у ліквідаційну масу при банкрутстві. З метою проведення реалізації майна боржника, яке станом на 2010-2012 роки передбачала надання торгівельній організації, нотаріусу правовстановлюючий документ на майнові активи, що підлягають продажу, арбітражним керуючим виготовлено правовстановлюючий документ на майно боржника (житловий будинок АДРЕСА_1 ) який перебував на той момент у іпотеці ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". У зв'язку з тим, що витрати арбітражного керуючого відшкодовувалися не в повній мірі, а витрати, пов'язані з іпотечним майном у повному обсязі покладаються на забезпеченого кредитора з метою проведення оцінки іпотечного майна та виготовлення технічного паспорта на дане майно, арбітражним керуючим ОСОБА_2 передано оригінал дублікату правовстановлюючого документа на майно боржника (житловий будинок АДРЕСА_1 ) представнику ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (забезпечений кредитор у справі). В поясненні арбітражного керуючого зазначено, що у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не було реалізовано жодних активів ФОП ОСОБА_1 . Також у своїх поясненнях арбітражний керуючий зазначив, що передасть позивачу згідно з актом приймання-передачі оригінал дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
Також позивачем надіслано до Міністерства юстиції України заяву від 10.02.2020 в якій просив провести повторну перевірку діяльності ОСОБА_2 як арбітражного керуючого у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 і заявити клопотання до Сихівського районного суду м. Львова про вступ у справу № 464/4738/20 Міністерства юстиції України. Зі змісту вказаної заяви суд встановив, що позивач вказав про те, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Вважає, що Міністерство юстиції України слід залучити до участі у справі в якості третьої особи.
У вказаній заяві позивач не зазначав, щодо яких саме порушень діяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство № 28/32 на його думку слід провести повторну перевірку.
Міністерство юстиції України розглянуло цю заяву і надало відповідь № 1116/Т-4627/21 від 15.03.2021, в якій зазначило, що відповідно до частин першої та третьої статті 20 Кодексу України з питань банкрутства контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або само регулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових та позапланових перевірок у встановленому ним порядку. Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненням фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих врегульовано Порядком здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за № 1228/3419. Пунктом 6 розділу ІІ Порядку здійснення контролю передбачено, що підстава для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних чи юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність такого контролю. Вказало, що за результатами звернень позивача вживалися заходи заходи реагування за діяльністю арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 . Так, на виконання доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства від 11.09.2017 № 1181/22482-0-32-17/9.4, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області у строк з 18.10.2017 по 20.10.2017 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, порушених позивачем у зверненні від 22.08.2017 № б/н. За результатами проведеного позапланового заходу контролю, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 20.10.2017 № 22 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24.10.2017 № 22, яким порушень в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не виявлено. Зазначив, що на виконання доручень Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 05.04.2018 № 345/Т-5917/9.3.1 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області витребувано і проаналізовано пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_2 в результаті чого, порушень в його діяльності не виявлено (а.с. 10-12).
У вказаній відповіді відповідачем також зазначено про те, що у Міністерства юстиції відсутні підстави для вжиття додаткових заходів реагування відносно арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Крім того, позивач звернувся до Міністерства юстиції України з листом від 29.11.2021, в якому він вказав про те, що звертається щодо незаконності включення відомостей про нього та його кредитної історії до відповідних баз даних з негативною інформацією щодо нього та виконання ним зобов'язань по таких договорах, і відповідно порушення його прав суб'єктами ведення бюро кредитних історій. Вказав, що 19.03.2010 господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство ФОП ОСОБА_1 за заявою кредитора АК "Райффайзен Банк". Кожен із кредитних договорів, по яких подано вимоги ПАТ "Альфа Банк" та АТ "Райффайзен Банк" був забезпечений заставою чи іпотекою на повну вартість кредиту, а тому вимоги кредиторів були забезпечені у випадку невиконання зобов'язань. Вся діяльність, яка велася від імені ФОП ОСОБА_1 з 2010 р. здійснювалася арбітражним керуючим і саме він ніс відповідальність за виконання зобов'язань боржником і, відповідно, погашення вимог кредиторів. Діяльність арбітражних керуючих теж підвідомча Міністерству юстиції України. З 2010 року ОСОБА_1 не міг ні здійснювати підприємницьку діяльність ні управляти своїми активами, оскільки всі повноваження з цього приводу перейшли до арбітражного керуючого ОСОБА_2 , щодо діяльності якого позивачем подавалися неодноразові скарги та подано позов до суду про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди. Таким чином, формуючи негативну кредитну історію ОСОБА_1 , відповідні бюро кредитних історій діють незаконно та протиправно, завдаючи позивачеві шкоду. Звернув увагу Міністерства юстиції України, що процедура банкрутства була ініційована АТ "Райффайзен Банк" по кредитному договору, який носив характер споживчого кредиту та був повністю забезпечений іпотекою на всю суму кредиту. Вважає, що інформація щодо фактично припинення кредитних договорів та погашення сум заборгованості, а, відповідно, і відсутність негативних відомостей про ОСОБА_1 повинна бути включеною до бюро кредитних історій. Проте, такі відомості відсутні. Звернув увагу, що оскільки Міністерство юстиції України є органом, який регулює діяльність бюро кредитних історій, то саме воно може впливати на ці установи з метою недопущення порушення його прав та інтересів. У зв'язку з цим просив перевірити викладені ним факти та вжити відповідних заходів. У вказаному листі позивачем не наведено які саме порушення діяльності арбітражного керуючого він просить перевірити.
На виконання доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства від 11.09.2017 № 1181/22482-0-32 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області у строк з 18.10.2017 по 20.10.2017 проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
За результатами проведеного позапланового заходу контролю, Головним територіальним управлінням у Львівській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 20.10.2017 № 22 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 24.10.2017 № 22, яким порушень в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 111-115). Предметом перевірки була діяльність арбітражного керуючого стосовно продажу майна боржника та виконання повноважень ліквідатора після внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до матеріалів справи, у відповіді на звернення позивача від 29.11.2021 ним повідомлено позивача про відсутність об'ктивних підстав для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, порушених у зверненні у зв'язку з наявністю ухвали Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 про припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_2 у справі № 28/32 та ухвали від 06.12.2019 про закриття провадження у справі № 28/32.
Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Кодексу з питань банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Відтак, здійснення діяльності арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора є нерозривною частиною судового процесу під час розгляду господарським судом справи про банкрутство.
Відповідно до п. 8 Порядку 3928/5 повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про те, що ним проводилася перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , за наслідками якої порушень не виявлено, відтак проведення повторної перевірки з тих самих питань не допускається.
Також колегія суддів враховує, що у постанові Львівського апеляційного суду від 07.06.2022 у справі 464/4738/20, яка набрала законної сили, суд зазначив, що господарським судом під час провадження у справі про банкрутство не було прийнято рішень, які б підтверджували чи встановлювали незаконність порушення справи про банкрутство, строків її розгляду та незаконність дій стягувача та/або арбітражних керуючих в процесі розгляду справи про банкрутство, а тому суд загальної юрисдикції не наділений повноваженнями оцінювати з точки зору законності прийняті господарським судом рішення та вчинені арбітражним керуючим дії в господарській справі - справі про банкрутство, оскільки всі заяви , клопотання, скарги повинні розглядатися в рамках господарської справи в порядку господарського судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із доводами відповідача, що з урахуванням пункту 8 Розділу 2 Порядку 5928/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 за зверненнями позивача.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 20.09.2022 року