465/3057/22
3/465/1928/22
Іменем України
19.09.2022 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 235429 від 08.06.2022 року ОСОБА_1 інкриміновано те, що він 08.06.2022 року о 00.02 год. на кільцевій дорозі по вул. Кульпарківська - Володимира Великого у м. Львові керував транспортним засобом Audi А4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість) та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та зазначив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі він не відмовлявся, однак працівники поліції тиснули на нього з метою складання адміністративних матеріалів. Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Проданець Н.В. наголосила, що її підзахисний неодноразово вказував працівникам поліції про свою згоду поїхати на огляд у медичний заклад, що зафіксовано на нагрудні відеокамери поліцейських, незважаючи на що працівники поліції залучили свідків і склали протокол про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, не роз'яснивши останньому його прав, не давши можливість скористатись правовою допомогою захисника та наголосивши, що ОСОБА_1 слід турбуватися не про адміністративну справу, а про кримінальну, пов'язану з віднайденням в його транспортному засобі речовин, які, ймовірно, є наркотичними.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників процесу, суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, утворюють дії, що полягають у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначено у ст.266 КУпАП.
Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р., водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За змістом ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як встановлено в судовому засіданні, 08.06.2022 р. близько 00.00 год. у м. Львові на кільцевому перехрещенні вулиць Кульпарківська - Володимира Великого працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Audi А4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На місці події працювала слідчо-оперативна група у зв'язку з виявленням у вказаному автомобілі речовин, які, ймовірно, є наркотичними.
Водночас працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області здійснювалась перевірка водія на можливе перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння.
Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції слідує, що працівник патрульної поліції двічі пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що він погодився (відеофайл «clip0» епізод «00:10:22 - 00:10:26», відеофайл «clip1» епізод «00:32:16 - 00:32:52»).
У подальшому працівник поліції, який з'ясував думку ОСОБА_1 , повідомив іншого члена екіпажу патрульної поліції про те, що водія слід везти до медичного закладу для проходження огляду (відеофайл «clip1» епізод «00:33:05 - 00:33:07»). Однак, після спілкування між собою працівники поліції одразу почали шукати свідків, яким повідомляли, що останні запрошуються для засвідчення відмови водія від проходження огляду та почали оформляти адміністративні матеріали на ОСОБА_1 .
Останньому працівник патрульної поліції роз'яснив права, в тому числі право на правову допомогу захисника. Як слідує із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, ОСОБА_1 висловив бажання самостійно запросити адвоката (відеофайл «clip2» епізод «00:53:35 - 00:53:39») та в подальшому звертався до працівника поліції з проханням надати йому телефон для здійснення дзвінка, на що отримав відповідь патрульного поліцейського про те, що його телефон вилучила слідчо-оперативна група і ОСОБА_1 слід переживати не за справу про адміністративне правопорушення, а за кримінальне провадження, з мотивацією такої позиції тим, що матеріали по ст.130 КУпАП йдуть «в догонку» за кримінальною справою (відеофайл «clip2» епізод «00:56:56 - 00:57:07»). В результаті, ОСОБА_1 не було забезпечено можливості виклику захисника і такий на його клопотання не запрошувався.
Наведене, на переконання суду, вказує на істотне порушення права ОСОБА_1 на захист, гарантованого ст.268 КУпАП, при цьому, за умов, коли останній не визнавав фактичних обставин правопорушення.
Також суд враховує, що адміністративні матеріали, складені працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , мають істотні суперечності. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №235429 від 08.06.2022 року ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Водночас у долучених до вказаного протоколу письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є ідентичними за змістом, зазначено що останні 08.06.2022 року о 00.45 год. були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 та в їхній присутності водій погодився, у встановленому законом порядку, пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», результат тесту показав «-» проміле (а.с.4).
За наведених обставин пояснення свідків повністю спростовують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, адже вказують на проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» і не містять жодного посилання або вказівки на те, що ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
А тому, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №235429 від 08.06.2022 року ознаки об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 діяння, кваліфікованого за ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджені зібраними у справі доказами та повністю суперечать їм.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням усього наведеного вище суд прийшов до висновку, що працівниками поліції не доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з виявленням ознак такого, оскільки з наявних у справі доказів слідує, що ОСОБА_1 неодноразово підтверджував працівникам поліції свою згоду їхати до медичного закладу для проходження такого огляду. Крім цього, при оформленні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено право останнього на захист, що виразилось у незабезпеченні йому можливості запросити захисника, на чому він наполягав.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, закріпленій в ст.62 Конституції України - презумпції невинуватості.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року, сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширша, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально- правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а враховуючи, що тільки за наявності такого особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, то, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Величко О.В.