465/968/22
2/465/2453/22
Іменем України
15.09.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі
головуючої-судді Марків Ю.С.
за участю секретаря судового засідання Чапля В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд,-
Позов мотивує тим, що 3 травня 2019 року між сторонами був зареєстрований шлюб у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області за актовим записом №695, який рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 15.07.2021 року розірвано. В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що вона не може забезпечити дитині належний рівень життя самостійно, відтак, на її думку, батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на утримання їхнього сина в розмірі 12000,00 грн. Зазначає, що їх син з народження має діагностоване захворювання - спадкова непереносимість лактози, відтак потребує спеціального безлактозного харчування, вартість якого щомісяця становить 3000-4000 грн. Окрім цього, їх син, як зазначає позивачка, має підтверджений діагноз - атопічний дерматит з народження, вартість щомісячного догляду у зв'язку з цим становить 1540,00 грн. Також, позивачка зазначає, що відповідно до медичного висновку лікаря-невролога у їх сина діагностований синдром підвищеної емоційної збудливості, а лікування в повному обсязі було забезпечено нею, відповідач ніяким чином не брав участі в організації чи оплаті масажиста. Окрім цього, вказує, що вона щороку вивозить їх сина за кордон, на море з метою оздоровлення, за власний кошт, як і здійснює самостійно оплату за перебування сина у садку, вартість якого становить 25,80 грн./день. Щодо можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі, який нею зазначений у позовній заяві стверджує, що їй відомо, що відповідач має будівельну компанію в Англії, у власності відповідача є трьохкімнатна квартира, площею 107,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлові приміщення площею 8,1 кв.м., 11,9 кв.м., машиномісця загальною площею 12,2 кв.м., 12,5 кв.м.
Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 12000,00 грн., щомісячно, починаючи з 14 лютого 2022 року і до повноліття дитини та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з 14 лютого 2022 року.
Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Свищо С.М. надійшов відзив на позовну заявну, в якій просить задоволити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, відмовити в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання останньої до досягнення дитиною трьох років.
Відзив мотивує тим, що ним заперечується доводи позивача про те, що він не бере участі в утриманні та вихованні сина, вказує, що він ніколи не ухилявся від виконання свого батьківського обов'язку по утриманню та вихованню сина, має намір і в подальшому по мірі своїх можливостей забезпечувати його усім необхідним. Зазначає, що позов в частині вимог про стягнення аліментів на дитину визнає частково в розмірі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що в повній мірі дозволить забезпечити базові матеріальні потреби дитини та належні умови для життя та розвитку дитини. Щодо вимоги позивачки про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років заперечує в повному обсязі. Вказує також, що на даний час є не працевлаштованим, не має стабільного доходу, не має заощаджень, не є засновником або учасником господарських товариств, не здійснює підприємницьку діяльність. Вважає, що заявлені позивачем суми на спеціальне харчування, медичні препарати, масаж, плавання тощо, які обумовлені захворюванням та особливими потребами дитини, відпочинок на морі з метою оздоровлення є додатковими витратами, а отже, не підлягають до стягнення, як аліменти.
В судове засідання позивачка не з'явилась, хоча й належним чино була повідомлена про дату, час та місце проведення такого.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 15.07.2021 року між сторонами розірвано шлюб, який зареєстрований 03 травня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.7-8).
У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.12.2019 року (а.с.9).
Як вбачається з довідки №28645 від 01.06.2021 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки №28638 від 01.06.2021 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27.28).
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Чинне законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ст. 7 ч. 8 СК України); а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст. 142 цього ж кодексу) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ст.7 ч. 9 СК України).
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з довідки №1 від 26.01.2022 року позивачка ОСОБА_1 працює у Приватному підприємстві "Леополісбуд" на посаді директора з управління персоналом з 01.11.2017 року за основним місцем праці; з 28.01.2020 року знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.18).
Згідно з Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №258 від 21.07.2021 року затверджено висновок відділу "Служба у справах дітей" Личаківського району управління "Служба у справах дітей" департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про підтвердження місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , для його тимчасового виїзду за межі України, на строк, що не перевищує одного місяця (а.с.25-26).
Як вбачається з Витягу з Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №296423925 від 26.01.2022 року ОСОБА_2 з 20.08.2014 року на праві власності належить нежитлове приміщення №СССХІІІ площею 8,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; з 20.08.2014 року на праві власності належить нежитлове приміщення №СССХIV площею 11,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; з 21.05.2014 року на праві власності належить квартира площею 107,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; з 11.03.2013 року на праві власності належить машиномісце №І-12 загальною площею 12,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; з 11.03.2013 року на праві власності належить машиномісце №І-11 загальною площею 12,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ; з 12.09.2006 року на праві спільної сумісної власності належить квартира та підвал площею 1,5 кв.м. (загальна площа 66,7 кв.м) за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.24).
Відповідно до довідки №7 від 01.02.2022 року, виданої директором ЗДО №179 Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Департаменту гуманітарної політики Управління освіти Львівської міської ради, ОСОБА_3 , 2019 року народження, відвідує ЗДО ясла-садок №179 з серпня 2021 року; всі фінансові зобов'язання несе за собою мати, вартість одного дня перебування дитини в ЗДО складає 25,80 грн. (а.с.10).
З наданої позивачкою медичної документації вбачається, що ОСОБА_3 має діагностоване захворювання - спадкова непереносимість лактози, атопічний дерматит, синдром підвищеної емоційної збудливості.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
В силу вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментного забезпечення суд, вирішуючи справу у межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України), та відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров'я дитини, нормальний стан здоров'я та матеріальне становище як платника, так і одержувача аліментів.
Суд враховує, відповідно до ст.182 СК України, що позивачка, мати сина ОСОБА_3 , який проживає разом з нею, займається його вихованням, повністю утримує дитину. Відповідач, батько дитини, ухиляється від виконання своїх зобов'язань по утриманню сина в достатньому для цього розмірі. Також суд виходить із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання ним коштів, необхідних для його життєдіяльності, збереження того рівня життя, який він би мав тоді, коли утримувався обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання ним надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження позивачки щодо оплати додаткових витрат на утримання дитини, а саме витрати на спеціальне харчування, медичні препарати, масаж, плавання, відпочинок на морі з метою оздоровлення, адже такі є додатковими витратами, про стягнення яких позивач до суду не зверталась.
Окрім цього, судом також не береться до уваги твердження позивачки, що "відповідач має будівельну компанію в Англії, партнерство "Коркуна", оскільки відомостей про таке матеріали справи не містять.
Суд також не бере до уваги твердження позивачки про те, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання дитини у зазначеному нею розмірі, у зв'язку з тим, що у власності відповідача є трьохкімнатна квартира площею 107,2 кв.м., нежитлові приміщення, машиномісця, оскільки судом встановлено, що вказане нерухоме майно набуте відповідачем у власність задовго до укладення між сторонами шлюбу, а саме у 2013-2014 роках і не може свідчити про наявність такої можливості станом на 2022 рік.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити необхідний і достатній рівень для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів неможливості сплачувати аліменти у розмірі, більшому, ніж він визнав, а саме 2000,00 грн. щомісячно. Окрім цього, враховуючи, що відповідачем доказів щодо утримання ним інших осіб не надано, такий частково визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
При цьому суд зазначає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася до суду з даним позовом 14 лютого 2022 року, тому суд присуджує стягнення аліментів з відповідача починаючи з вказаної дати і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду із відповідним позовом в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Щодо позовної вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч.2 ст.84 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, всупереч положенням статей 12, 81 ЦПК України, позивачкою не надано суду доказів того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу в розмірі, яку вона просить стягувати на її користь щомісячно, до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280, 352 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 14.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовоних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах одномісячного сукупного платежу аліментів на дитину.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення виготовлено 20.09.2022 року.
Суддя Марків Ю.С.