Справа № 455/765/22
Провадження № 3/455/465/2022
Іменем України
16 вересня 2022 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Медвідь В.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, фізичної особи-підприємця, зі слів до адміністративної відповідальності не притягався, -
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 03.07.2022 року о 21 годині 35 хвилин в м.Хирів по вул.С.Стрільців, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022 року справи передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справи призначено до розгляду на 27.07.2022 року на 09 годину 05 хвилин.
27.07.2022 року ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи на іншу дату, так як бажає укласти угоду з адвокатом. Розгляд справи відкладено на 04.08.2022 року на 10 годину 30 хвилин.
04.08.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 години 30 хвилин 16.09.2022 року.
В суді ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні свою вину не визнав. Пояснив, що 03.07.2022 року до будинку батьків його дружини ОСОБА_1 , прийшла ОСОБА_2 та попросила підвезти її до КПП «Смільниця». Він погодився і сказав, що відвезе її близько 21 години 00 хвилин. В цей обідом день він випив пляшку пива «1715». Близько 21 години 30 хвилин його зупинили працівники поліції. Він сказав їм, що випив пляшку пива. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Він погодився. Результат тестування показав 0,87 ‰. Чому він написав, що погоджується з результатом тестування, пояснити не міг. Додав, що працівники поліції не запропонували йому їхати в лікарню для проходження медичного огляду. Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь В.О. в суді просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені у письмовому клопотанні, поданому 04.08.2022 року. Додатково пояснив, що після використання прилад "Драгер", який показав результат 0,87 проміле, під час заповнення протоколу, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв у присутності дружини ОСОБА_1 , а також пасажира авто ОСОБА_2 , оскільки такі були присутніми при складанні протоколу про те, що він не вживав в цей день крім пляшки пива в обід жодних інших алкогольних напоїв, і результат алкотестера є неправильним, оскільки випивши за обідом пляшку пива, будь - який прилад не покаже норму 0.87 % ввечері. Тобто, ОСОБА_1 не погодився із результатом тестування приладу Драгер та заперечив факт перебування в стані алкогольного сп'яніння. Також, матеріали відеозапису, не містять відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назву камери, на яку здійснювався відеозапис. Не зазначення таких даних не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Більше того, відеозапис складається із чотирьох файлів, тобто не є безперервним.
Свідок ОСОБА_1 в суді показала, що 03.07.2022 вона разом з чоловіком ОСОБА_1 мали їхати в село до брата. Близько 16 години 00 хвилин її чоловік випив пляшку пива. Її подруга ОСОБА_3 попросила підвезти її до КПП «Смільниця» Вони погодилися і близько 21 години 30 хвилин їхали на КПП «Смільниця», однак в м.Хирів їх зупинили працівники поліції. Поліцейський спитав у її чоловіка, чи він вживав алкогольні напої, на що він відповів, що випив пляшку пива. Чоловік продув прилад «Драгер», який показав 0,87 ‰. Вони з результатом тестування не погодилися, однак працівники поліції не роз'яснили про право на проведення медичного огляду в лікарні.
Свідок ОСОБА_2 в суді пояснила, що 03.04.2022 року вона прийшла до будинку батьків ОСОБА_4 і попросила підвезти її до КПП «Смільниця». ОСОБА_5 сказав, що близько 21 години 00 хвилин поїдуть. В м.Хирів їх зупинили працівники поліції. Вона бачила, що ОСОБА_6 дув в алкотестер, який показав 0,87 ‰. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сказали, що такого бути не може, оскільки ОСОБА_1 випив лише пляшку пива. Працівники поліції не пропонували ОСОБА_8 їхати в лікарню.
Показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суддею до уваги не беруться, так як вони є необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вивчивши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку його захисника та свідків, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Щодо посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Медвідь В.О. про те, що відеофіксація події здійснювалась не повністю, то вважаю за необхідне зазначити, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З огляду на вище викладене, вважаю, що огляд проведений у відповідності до ст.266 КУпАП.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Таким чином, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 дійсно наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Поясненя особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що він в стані алкогольного сп'яніння не перебував, та не погоджувався з результатами огляду, суддею до уваги не беруться, так як вони є неузгодженими між собою, суперечать матеріалам справи, тому вважаю його покази необ'єктивними та такими, що не відповідають обставинам справи.
Вважаю, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВСУкраїни, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та його захисником суду не надано.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до ст.53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франції проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії ОБ №115977 від 03.07.2022 року, рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 03.07.2022 року, тестуванням на алкоголь до протоколу серії ОБ №115977 від 03.07.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом події від 03.07.2022 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 03.07.2022 року о 21 годині 35 хвилин в м.Хирів по вул.С.Стрільців, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, не знаходжу.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в сумі 496 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст.40-1,ч.1 ст 130, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: м.Київ, вул.Липська, будинок №18/5, поштовий індекс 01601, отримувач коштів: ГУК м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови буде проголошено о 16:25 год. 20.09.2022 року.
Суддя Ю.П.Пошивак