Справа № 369/8614/22
Провадження № 2-о/369/278/22
Іменем України
15.09.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря Смушко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
У вересні 2022 року заявник через свого представника звернулася до суду з даною заявою. Свої вимоги мотивувала тим, що 21.04.2022 року чоловік заявниці головний сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув від поранення несумісним з життям під час ворожого артилерійського обстрілу. Тіло залишилось на позиціях у смт. Новотошківське Луганської області у зв'язку із інтенсивністю артилерійських обстрілів через неможливість евакуювання. 09.09.2022 року заявниці було відмовлено у проведення держаної реєстрації смерті її загиблого чоловіка. Враховуючи викладене просила суд встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Стаханов (м. Кадіївка), Луганська область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 50 хв., АДРЕСА_1, Україна, у віці 56 років.
У судове засідання заявниця не з'явилася, представник заявниці подав заяву про розгляд справ без участі заявника та її представника.
Заінтересована особа Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)в судове засідання свого представника не направила, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та п. 1 ч.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у п.13 вказано, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При розгляді справи судом встановлено, що 21 квітня 2022 року о 12 год. 50 хв. під час ворожого артилерійського обстрілу загинув від поранень несумісних з життям ОСОБА_2 , тіло залишилось на позиціях смт. Новотошківка, що підтверджується актом про настання смерті складений командиром військової частини НОМЕР_1 від 10 травня 2022 року.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1. у зв'язку із відсутністю підстав для проведення реєстрації.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Статтею 315 ЦПК України визначено, що судом може бути встановлено факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
За ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Спір про право у даній справі відсутній, так як у разі встановлення факту смерті відповідний відділ видасть свідоцтво про смерть.
Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати смерть у встановленому чинним законодавством України порядку.
Вирішити дане питання в позасудовому порядку заявник не може, оскільки чинним законодавством України не допускається реєстрація смерті на підставі акту про настання смерті. Оскільки заявником подано докази на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова, (м. Кадіївка), Луганської області, Україна, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, Україна, у віці 55 років, тому вимоги суд задовольняє.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова, (м. Кадіївка), Луганської області, Україна, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, Україна, у віці 55 років.
Допусти негайне виконання рішення суду. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15 вересня 2020 року.
Суддя Н.С. Пінкевич