Справа № 367/9097/21
Провадження №2/367/3450/2022
(з а о ч н о)
08 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
за участі: секретаря Балинської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
До суду надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 12.03.2021 р. між ним та відповідачем було укладено договір позики, на підтвердження якого відповідачем надано власноруч складену розписку про отриманн в борг коштів у розмірі 40000,00 гривень, що еквівалентно 1500 доларів США. При цьому, з урахуванням відсотків, поверненню підлягає 2200 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути до 30.10.2021року. Однак, у погоджений строк відповідач позичені кошти не повернув. У зв'язку із цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 2200,00 доларів США та судові витрати.
В судове засідання позивач не з?явився, до суду подав заяву про слухання справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з?явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 12.03.2021року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, відповідно до якої він отримав у позивача грошові кошти в сумі 40000 гривень, що є еквівалентне 1500 доларів США, і зобов'язався повернути 2200 доларів США до 30.10.2021.
Однак, до цього часу позичені кошти відповідач не повернув.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно з ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, між відповідачем та позивачем було укладено договір позики 40000грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але згідно зі статтею 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики в національній валюті України.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму неповернутих грошових коштів переданих за договором позики, еквівалентних 1500 (одна тисяча пятсот) доларів США (за курсом НБУ станом на дату ухвалення судом рішення - 08.09.2022р.), що становить 54852,90 гривні.
Однак, суд не знаходить підстав для стягнення заборгованості у розмірі 2200 доларів США, оскільки відповідач отримав у позивача грошову позику еквівалентну 1500 доларів США і саме в такому розмірі повинен її повернути. Щодо посилання позивача на проценти за користування позиковими коштами, то воно не ґрунтується на умовах договору, оскільки у розписці не визначено відсоткової ставки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 908 грн 00 коп, що складаються з судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 533, 1046-1049 ЦК України, ст.ст.259, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд -
Здійснити розгляд справи заочно, за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість за договорм позики від 12.03.2021року у розмірі 54852,90 грн. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 90 коп.) та судові витрати в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.Я. Линник