20 вересня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022262150000128 від 17.03.2022 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 червня 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, особи з інвалідністю третьої групи, в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 червня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено обраний - тримання під вартою.
Строк відбування покарання встановлено рахувати з моменту затримання - 24 березня 2022 року.
Вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 подали апеляційні скарги. У своїй апеляційні скарзі захисник просить змінити вирок та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Обвинувачений просить перекваліфікувати його дії та призначити більш м'яке покарання.
Вказують, що призначене судом покарання є несправедливим через суворість та не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Свої доводи мотивують тим, що при призначенні міри покарання суд не обґрунтував своє рішення в частині призначення міри покарання і не застосував до обвинуваченого ст.75 КК України.
ЄУНСС: 723/1166/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-кп/822/316/22 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Таким чином, сторона захисту вважає, що, враховуючи дані про особу обвинуваченого, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, є можливість застосувати при призначенні покарання ст.75 КК України.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 17 березня 2022 року біля 11 год. 22 хв., перебуваючи в приміщенні аптеки «D.S.», яка знаходиться за адресою: вул.Федьковича 11, м.Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, діючи умисно, протиправно, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, викрав із прилавку мобільний телефон бренду «Apple» марки «Ірhоnе» моделі « 11 Pro Мах», належний потерпілому ОСОБА_9 , вартість якого згідно висновку експерта за № СЕ-19/126-22/1648-ТВ від 21.03.2022 становить 15158 грн. 33 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд та спричинивши останньому майнову шкоду в зазначеному розмірі.
За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку) в умовах воєнного стану.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не подавав клопотання про участь в судовому засіданні, а тому, відповідно до ч.4 ст.401 КПК України, апеляційним судом не викликався.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити без змін вирок районного суду.
Потерпілий, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з'явився та не повідомив причини неявки, що у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду апеляційної скарги обвинуваченого та захисника.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників судового провадження стосовно поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, заслухавши учасників судового провадження у судових дебатах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений не погоджується із кваліфікацією своїх дій за ч.4 ст.185 КК України, однак колегія суддів, звертає увагу, що судом першої інстанції в основу вироку покладено саме визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_7 , які він добровільно надав у судовому засіданні районного суду.
При цьому, згідно журналу судового засідання, районним судом допитано обвинуваченого, досліджено письмові докази та зроблений категоричний висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України.
Отже, дані доводи обвинуваченого колегія суддів оцінює, як обрану лінію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_7 , колегією суддів встановлено наступне.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні вироку вказаних вимог дотримався.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, а саме - визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілому.
Крім того, судом враховано те, що обвинувачений є особою з інвалідністю третьої групи, позитивно характеризується, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена.
Врахувавши всі обставини суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 ст. 69 КК України і призначення йому міри покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст. 185 КК України, у виді 1 року позбавлення волі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду та вважає, що дане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_7 положень ст.75 КК України, як про це просить захист, оскільки наявні обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, не свідчать про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також практику Верховного Суду (постанова ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к), згідно якої визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Таким чином, зазначені в апеляційних скаргах обставини, не дають підстав для застосування відносно ОСОБА_7 вимог ст. 75 КК України.
Отже, в результаті апеляційного перегляду судового рішення, колегією суддів не встановлено таких порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок.
Істотних порушень, які б стали безумовною підставою для зміни чи скасування вироку, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційні скарги обвинуваченого та захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - у той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
20.09.2022 року
(дата засвідчення копії)