Провадження № 33/821/304/22 Справа № 694/440/22 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.
16 вересня 2022 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Хмельницького І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Валадіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 13.03.2022 року о 16.10 год. по вул. Рижанівська у м. Звенигородка Черкаської області керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога у Звенигородській ЦРЛ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9-А ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду вважаючи її необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.06.2022 р. щодо нього скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що працівниками поліції була порушена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом МВС України та МОЗ від 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 р. за №1413/27858, а саме, його огляд на стан наркотичного сп'яніння був проведений без відбору аналізів, хоча він не відмовлявся від здачі аналізу, та не в присутності поліцейського.
Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що він відмовився на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а лиши за такої відмови його огляд має бути проведений у медичному закладі. Також, йому не було роз'яснено порядок проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Вважає, що якщо не доведено факт відмови від проходження огляду, процедура вважається недійсною, а протокол складений передчасно.
При цьому, апелянт вказує, що він взагалі не керував автомобілем 13.03.2022 р. о 16 год. 00 хв. по вул.Рижанівська у м.Звенигородка Черкаської області, а керував його знайомий ОСОБА_2 , однак після огляду працівниками поліції автомобіля, йому повідомили, що саме він був за кермом автомобіля, і йому необхідно їхати до медичної установи. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту його керування транспортним засобом. Також, звернув увагу суду про те, що відеозапису нагрудних камер поліцейських немає, вони відсутні в матеріалах справи, тобто на бодікамеру поліцейського не зафіксовано момент руху автомобіля та момент його зупинки працівниками поліції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Хмельницький І.О. підтримала апеляційну скаргу з мотивів в ній зазначених. Просили скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до змісту ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час розгляду справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався.
З оскаржуваної постанови видно, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, але з цим висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, а докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи щодо ОСОБА_1 протирічать один одному
Так, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд посилається на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №030137 від 13.03.2022 року та висновок щодо результатів медичного огляду, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, крім зазначених доказів, на які послався суд, як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи містять докази, які спростовують його висновки про доведеність вини останнього у його вчиненні й, відповідно, наявність в діях обвинуваченого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, матеріали справи містять іще один висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №111 від 13.03.2022 року (а.с.2), де вказано, що огляд ОСОБА_1 було проведено о 16 год. 30 хв. 13.03.2022 року лікарем наркологом ОСОБА_3 , який встановив, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння при цьому зазначив, що останній від обстеження відмовився.
Тобто, матеріали справи містять два висновки, які є ідентичними, а саме: складені одним лікарем, мають один номер, дату, час та місце складання, проте фактично містять різні діагнози. Один з яких підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а інший містить посилання про відмову ОСОБА_1 від медичного огляду на стан сп'яніння. Вважаю, що зазначені розбіжності не можуть бути визнані належними доказами вини ОСОБА_1 , а суперечність таких доказів не дає підстав беззаперечно стверджувати, що в діях обвинуваченого є склад адміністративного правопорушення.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в даному випадку допустив однобічність та неповноту судового розгляду, а викладені в постанові висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення належить закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Ятченко