Провадження № 11-сс/821/330/22 Справа № 694/1461/22 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 вересня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7
апелянтів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022255310000473 від 23 серпня 2022 року,
Дізнавач ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Звенигородського районного суду з клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арешт на:
- рибу виду товстолоб у загальній кількості 53 штуки, яка була вилучена під час огляду місця події 23.08.2022 на дорожній ділянці, за адресою АДРЕСА_1 . Дозволити реалізувати рибу виду товстолоб у кількості 53 штуки, яка була передана на зберігання ФОП ОСОБА_11 , м. Звенигородка, Черкаської області, так як вона належить до речових доказів, що підлягають швидкому псуванню; Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області № UA2782011720355239002001092650 ДКСУ в м. Києві МФО 820172 РДПО 40108667;
- рибальські сітки у загальній кількості 3 штуки, вічко яких 75 мм на 75 мм, які було вилучено 23.08.2022 під час проведення огляду місця події і які визнано речовим доказам у вказаному кримінальному проваджені, у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном, використовувати його та вчиняти будь-які дії по відчуженню і зміні власників цього майна та залишити це майно на зберігання у Звенигородському районному відділі поліції ГУНП в Черкаській області;
- автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 являється ОСОБА_8 , жителька АДРЕСА_1 та причіп д.н.з. НОМЕР_3 ; гумовий човен зеленого кольору марки «Shiper», якими фактично користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого там же, які було вилучено 23.08.2022 під час проведення огляду місця події на ділянці дороги за адресою АДРЕСА_1 , у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном, використовувати його та вчиняти будь-які дії по відчуженню і зміні власників цього майна на час проведення слідчих дій та залишити це майно на зберігання у Звенигородському районному відділі поліції ГУНП в Черкаській області.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 23.08.2022 близько 03.20 год. в м. Звенигородка, Черкаської області по вул. Шевченка, було зупинено автомобіль «Тойота Рав 4» р.н. НОМЕР_1 із причіпом р.н. НОМЕР_3 , та під час їх поверхневого огляду було виявлено 3 рибальські сітки, мішки з рибою «Товстолоб» в кількості 53 рибини, надувний човен та електролов, чим було виявлено незаконний вилов риби на річці Гнилий Тікич в м. Звенигородка, Черкаської області.
Під час проведення огляду місця події, 23.08.2022, в період часу з 05:00 год. по 06:00 год., по вул. Шевченка, буд. 5 в м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, на ділянці дороги, було виявлено та вилучено до Звенигородського РВП: автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 являється ОСОБА_8 жителька АДРЕСА_1 , причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 ; гумовий човен зеленого кольору марки «Shiper», якими фактично користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , рибальські сітки в загальній кількості 3 одиниці розмір вічок яких 75 мм на 75 мм; рибу виду товстолоб у загальній кількості 53 штуки та електролов, який складається з акумуляторної батареї «Amega 5», металевої труби з підсаком та електродрота.
В подальшому вилучену рибу було передано для подальшої реалізації ФОП ОСОБА_11 .
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року, клопотання слідчого задоволено повністю та накладено арешт на майно, яке зазначене в клопотанні дізнавача, в тому числі на автомобіль та причіп.
В ухвалі слідчий суддя зазначила, що дізнавачем доведено, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення на майно арешту, це може призвести до подальшого знищення або інших наслідків, які можуть перешкоджати проведенню досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просять поновити строки на оскарження ухвали слідчого судді від 02.09.2022 та скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_8 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі зазначено, що накладення арешту на автомобіль та причіп, без достатніх правових передумов для цього є порушенням майнового права особи, в чиїй власності перебуває автомобіль та причіп.
Також скаржниця ОСОБА_8 зазначила, що позбавлена права користуватися і розпоряджатися своїм майном, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є не законною.
Заслухавши апелянтів та їх адвоката ОСОБА_7 , які просили задовльнити скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки дана ухвала оскаржена власниками майна, тільки в частині накладення арешту на автомобіль та причіп до автомобіля, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не вирішується.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що слідчим суддею зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні клопотання слідчого про арешт майна дотримані не у повному обсязі, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування №12022255310000473 від 23.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що 23.08.2022 року на підставі ст.98 КПК України дізнавачем СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 винесено постанову про визнання речей та предметів речовими доказами та визначення їх місця зберігання, а саме:
автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 , гумовий човен зеленого кольору марки «Shiper», рибальські сітки в загальній кількості 3 одиниці, рибу виду товсто лоб у загальній кількості 53 штуки та електролов, який складається з акумуляторної батареї «Amega 5», металевої труби з підсаком та електродрота- визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022255310000473, з яких: автомобіль, причіп вилучено та передано на зберігання на стоянку тимчасового тримання Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області; гумовий човен, рибацькі сітки, електролов передано до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області; рибу виду товстолоб передано на реалізацію ФОП ОСОБА_11 , так як вона належить до речових доказів, що піддаються швидкому псуванню, підлягають до реалізації.
До клопотання додано витяг з ЄРДР № 12022255310000473 від 23.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, рапорт інспектора з комунікації Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 23.08.2022, постанову про визнання речовими доказами від 23.08.2022 року, протокол огляду місця події від 23.08.2022, накладну №31 від 23.08.2022 ФОП ОСОБА_11 , акт дослідження знарядь лову, розрахунок збитків, письмові пояснення.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт зазначеного майна, слідчий суддя виходив з того, що, з метою збереження майна вилученого в ході поверхневого обшуку, яке визнано речовими доказами та може бути використано в кримінальному провадженні для встановлення істини, вважав доведеним необхідність арешту майна та ризиків передбачених положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тому дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та накладення арешту на майно.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки слідчого судді в цій частині такими, що не у повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною першою статті 249 КК України передбачено відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду. Частиною другою зазначеної статті передбачено кримінальну відповідальність за ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.
Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища.
Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Кваліфікуючими ознаками є вчинення злочину: 1) способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу; 2) особою, раніше судимою за цей злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як видно з протоколу обшуку від 23.08.2022 року за наслідками його проведення було виявлено та вилучено, в тому числі і автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_8 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_9 , які, в подальшому, визнано речовими доказами.
Слідчий в своєму клопотанні зазначив, що автомобіль та причіп до автомобіля є речовими доказами, так як є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Однак, апеляційний суд зазначає, що з протоколу поверхневого огляду автомобіля встановлено, що в ньому не виявлено будь-яких слідів, речей або знарядь злочину або інших фактичних даних, які б давали підстави вважати про причетність вказаного автомобіля до злочину на підставі чого його можливо було б вважати знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Більше того, в матеріалах справи відсутні дані того, що слідчим суддею надавався дозвіл на вилучення транспортного засобу, причіпа, а тому, в розумінні вимог ч. 2 ст. 168 КПК України вони є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона, обмеження користування або розпорядження майном може бути застосоване лише в разі доведеності існування обставин, які підтверджують, що незастосування таких заходів призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі такого майна, проте, вказані обставини не підтверджені достатніми доказами.
Також є необґрунтованими посилання в клопотанні, що накладення арешту на майно, зокрема, на автомобіль та причіп, є необхідним з метою збереження речових доказів, оскільки, в порушення вимог КПК України, не доведена необхідність застосування саме такої забезпечувальної цілі кримінального провадження, як арешт автомобіля і не доведена наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що накладення арешту на автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_8 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_9 без достатніх правових передумов для цього є порушенням майнового права особи, в чиїй власності перебуває вказаний транспортний засіб.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на вказане в клопотанні все майно, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово вказував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчим суддею не в повній мірі було дотримано вимог КПК України, в зв'язку з чим, необґрунтовано накладено арешт на автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_13 та ОСОБА_9 підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 30.08.2022 скасуванню в частині накладення арешту на автомобіль та причіп.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року, скасувати в частині накладення арешту на автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 .
В задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12022255310000473 від 23.08.2022, в частині накладення арешту на автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_9 , відмовити.
Повернути автомобіль «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 та причіп до автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 його власникам.
В решті ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року залишити без змін.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: