20 вересня 2022 року
м. Рівне
Справа № 557/187/22
Провадження № 22-ц/4815/840/22
Головуючий у Гощанському районному суді
Рівненської області: суддя Тишкун П.В.
Рішення суду першої інстанції
(вступна і резолютивна частини) проголошено:
о 15 год. 42 хв. 04 квітня 2022 року у смт. Гоща
Рівненського району Рівненської області
Повний текст рішення складено: 14 квітня 2022 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Майданік В.В.
секретар судового засідання: Мороз А.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Орган опіки і піклування Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області;
за участі: позивача і представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Орган опіки і піклування Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області; про відібрання дітей,
У вересні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ОСОБА_2 про негайне відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мотивуючи вимоги, вказувалося, що від шлюбу з ОСОБА_7 мають четверо дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла. На момент смерті вона проживала окремо від позивача. Разом з нею проживали і їхні спільні діти.
Після смерті ОСОБА_7 діти незаконно утримуються рідною сестрою померлої дружини - ОСОБА_2 , яка відмовляється їх добровільно повернути батькові.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2022 року Орган опіки і піклування Гощанської селищної ради залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2022 року відібрано у відповідача дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та повернуто їх батькові - ОСОБА_1 .
Встановлено спосіб виконання рішення, відповідно до якого відібрання дитини у відповідача означає відібрання дитини у будь-якої особи, з якою дитина перебуває на час примусового виконання цього рішення, в т.ч. з відома ОСОБА_2 .
Допущено негайне виконання рішення в частині відібрання дітей та повернення їх батькові.
Вирішено питання про судові витрати.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, просила скасувати його та ухвалити нове - про відмову у позові повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося, що неврахування судом того, що у її покійної сестри з позивачем існували напружені відносини, він неодноразово вчиняв щодо неї психологічне насильство, а у листопаді 2021 року вона разом з дітьми переїхала проживати до матері у с. Курозвани Рівненського району. Заявник іноді приїжджала відвідати сестру та племінників, але постійно там не мешкала. Після смерті ОСОБА_7 діти продовжують проживати з бабусею, яка надає їм належні умови проживання, стежить за їхнім станом здоров'я, забезпечує продуктами харчування, одягом, взуттям, засобами гігієни, канцелярським приладдям тощо, які необхідні для нормального розвитку дітей. Вважає, що діти комфортно почуваються у бабусі, у безпеці і їм подобається проживати разом з нею.
Щодо місця проживання ОСОБА_2 , то вона з 2017 року мешкає зі своєю сім'єю у АДРЕСА_1 .
Тому доводи позивача проте, що діти залишилися проживати разом із заявником і вона продовжує їх утримувати внаслідок чого створюються перешкоди у спілкуванні та вихованні не відповідають дійсності. Тобто вона не є належним відповідачем.
При цьому звертала увагу на недодержання ОСОБА_1 правил ст.ст. 48, 175 ЦПК України, правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц. При цьому вказувала, що незалучення до участі у справі як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
У поданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом попередньої інстанції, позивач від подружніх відносин із ОСОБА_7 має спільних дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.07.2009, доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.11.2011 серія НОМЕР_1 , доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.11.2011 серія НОМЕР_2 , сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.11.2015 серія НОМЕР_3 .
Місце проживання дітей зареєстровано за місцем проживання батька по АДРЕСА_2 , що вбачається з витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб № 2324, виданого 13 грудня 2021 року Гощанською селищною радою.
На момент смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали разом з нею за місцем проживання її сестри (тітки дітей), тобто відповідача у АДРЕСА_3 .
В подальшому, 07 лютого 2022 року, позивач звернувся до Служби у справах дітей Гощанської селищної ради та до начальника Служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації із заявами про негайне відібрання дітей у ОСОБА_2 , яка незаконно їх утримує.
Тоді ж він звернувся до Відділення поліції № 5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 146 КК України.
Як видно з довідки - характеристики № 102 від 09.02.2022, виданої Гощанською селищною радою, довідки Комунального некомерційного підприємства "Гощанська багатопрофільна лікарня" Гощанської селищної ради та письмової характеристики ТОВ "Івенрайс", ОСОБА_1 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, належним чином виконує батьківські обов'язки, за місцем роботи характеризується позитивно.
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 № 17 та № 18 від 23.03.2022, за місцем проживання останнього створено належні умови для проживання дітей, наявні місця для сну та відпочинку, є всі речі першої необхідності, в приміщенні охайно, прибрано тощо.
Вважаючи, що відповідач продовжує незаконно утримувати дітей у АДРЕСА_3 не за місцем їх реєстрації та місцем проживання їхнього батька, не маючи на це законних підстав чи відповідного судового рішення, створюючи йому перешкоди у спілкуванні з малолітніми ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та участі у їх вихованні, у лютому 2022 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дітей.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог позивача, оскільки його діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з листопада 2021 року змінили фактичне місце проживання разом зі своєю матір'ю і почали мешкати зі своєю тіткою - ОСОБА_2 в іншому населеному пункті.
ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав щодо дітей, належним чином виконує свої батьківські обов'язки, на діагностичному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, в житловому будинку, де він мешкає, створено належні умови для проживання дітей, наявні місця для сну та відпочинку, є всі речі першої необхідності, в приміщенні охайно, прибрано тощо.
Оскільки позивач має переважне право на спілкування та виховання дітей як їх батько, тому позов задоволено і відібрано дітей у відповідача, яка тримала їх не на підставі закону чи рішення суду, та повернуто ОСОБА_1 .
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Згідно зі ст.ст. 151-154, 160, 162-163, 257-258 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Баба і дід мають право на самозахист внуків.
Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
За правилами пунктів 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 18 Конвенції про права дитини вказує, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» та у рішенні від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України» Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У справі «Хант проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07.12.2006 року дійшов висновку, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З огляду на невиконання судом першої інстанції вимог ст. 19 СК України та з метою усунення допущеної прогалини при з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 червня 2022 року зобов'язано Орган опіки і піклування Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області подати письмовий висновок про доцільність відібрання від відповідача з поверненням батькові дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_6 .
З висновку зазначеного Органу опіки і піклування від 05 серпня 2022 року №02-29/2057 вбачається неможливість відібрання від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки с. Курозвани Рівненського району, малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , оскільки відповідач не проживає разом з ними, не здійснює догляд за дітьми, не займається їх вихованням. При цьому вважав, що питання повернення дітей батькові слід залишити на вирішення судом внаслідок суперечливості обставин переважного права батька у вихованні дітей та думки дітей щодо визначення їх місця проживання.
Висновок мотивовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_2 . На даний час він проживає у АДРЕСА_4 . За актами обстеження умов проживання позивача від 02 серпня 2022 року, проведеними за обома адресами, санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні, для дітей облаштовані кімнати для проживання, де є усе необхідне. Гощанською селищною радою Рівненського району Рівненської області позивач характеризується як працьовитий, спокійний, алкогольними напоями не зловживає, веде підсобне господарство і матеріально забезпечений, працює в машинно-тракторному парку ТОВ "Івенрайс". 16 жовтня 2021 року та 19 грудня 2021 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, що підтверджено листом Відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції №1454/02-28 від 27 липня 2022 року.
З довідки Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 13 липня 2022 року №381 видно, що відповідач зареєстрована у АДРЕСА_3 , але за цією адресою не проживає.
Вихованням дітей займається їх бабуся - ОСОБА_16 , про що стверджено психолого-педагогічними характеристиками, виданими Курозванівським ліцеєм Рівненського району Рівненської області.
Той факт, що діти мешкають разом з бабусею, а ОСОБА_2 у с. Курозвани Рівненського району Рівненської області не проживає, вбачається і з листа Комунального закладу "Територіальний центр соціальних послуг" від 22 липня 2022 року №01-11/95
Оскільки висновок Органу опіки і піклування Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області є об'єктивним та обґрунтованим, обставини правовідносин з приводу відібрання дітей встановлені повно і всебічно, тому при вирішенні справи апеляційним судом його слід прийняти до уваги.
Крім іншого, з доданої до апеляційної скарги копії довідки, виданої Виконавчим комітетом Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області 27 грудня 2020 року №1048, видно, що ОСОБА_2 є жителькою с. Жадківка, а її сім"я складається із дочки - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , і сина - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Приходячи до переконання про відмову у задоволенні позову, колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, адже вона мешкає за іншою адресою, ніж діти, і тому не утримує і не може утримувати у себе малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_6 та не займається їх вихованням.
Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 19 січня 2022 року прийняв постанову у справі №280/4/18, де висловлено такий правовий висновок.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є неповнота з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що спонукало до порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права.
За умовами ч.ч. 1, 8, 13 ст. 141 ЦПК України сплачені при поданні апеляційної скарги 1 488, 60 гривень судового збору слід стягнути із позивача на користь заявника.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2022 року скасувати.
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Орган опіки і піклування Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області; про відібрання дітей.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ; фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ; фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_8 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повний текст постанови складено: 20.09.2022
Головуючий : С.В. Хилевич
Судді: Н.М.Ковальчук
В.В.Майданік