20 вересня 2022 року
м. Рівне
Справа № 571/783/19
Провадження № 22-ц/4815/9/22
Головуючий у Рокитнівському районному суді
Рівненської області: суддя Комзюк А.Ф.
Рішення суду першої інстанції проголошено
(вступна і резолютивна частини):
о 13 год. 44 хв. 12.11.2020 в
смт. Рокитне Рівненської області
Повний текст рішення складено: 13.11.2020.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Мороз А.В.
за участі: сторони та їх представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; про виключення відомостей про особу, як батька дитини,
У травні 2019 року в суд звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; про виключення з актового запису №11 від 17 січня 2019 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відомостей про нього, як батька дитини. Мотивуючи вимоги, вказувалося про те, що з січня 2018 року сторони проживаються окремо, не ведуть спільного господарства і не підтримують сімейно-шлюбних відносин. Через рік відповідач повідомила його, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину.Оскільки шлюб між ними не припинений, тому при реєстрації народження дитини в актовому записі про народження №11 від 17.01.2019, складеного третьою особою, батьком був записаний позивач, а прізвище дитини зазначено як " ОСОБА_5 " і по батькові " ОСОБА_6 ".
Вважав, що він не є біологічним батьком дитини, з огляду на що в судовому порядку звернувся за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2020 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; про виключення відомостей про особу, як батька дитини.
У поданій апеляційній скарзі позивач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На її обґрунтування зазначалося про однобічність і сумнівність висновків суду щодо того, що предметом доказування у справах про виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження дитини є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною. Оскільки такий факт може бути підтверджений висновком судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, які судом не призначалися, тому вимоги позивача визнано недоведеними. Між тим, заявник вказував, що сторони в судовому засіданні не заперечували, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини, тобто відсутнє кровне споріднення між ним і дитиною. Тому необхідності заявляти про призначення судової експертизи не було. При цьому посилався на постанову Верховного Суду у справі №591/6441/14-ц.
В порушення положень ст. 206 ЦПК України суд не мотивував, чому не прийняв визнання позову відповідачем, знехтувавши позицією ОСОБА_2 , що суперечить постановам Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №551/574/18 і від 04 вересня 2019 року у справі №402/1196/16-ц.
Вважав порушеними судом ч. 7 ст. 81, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, за правилами яких суд має право збирати докази з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними. Натомість суд не роз'яснив необхідності призначення судової генетичної експертизи і не сприяв у її проведенні.
Сторони не проживали разом однією сім'єю з січня 2018 року і з того часу жодного разу не бачилися. Про народження дитини позивач дізнався в телефонному режимі в січні 2019 року, як і про те, що в актовому записі він був зазначений батьком. При цьому вказував, що однією з підстав розірвання шлюбу відповідача наводила відсутність дітей протягом десяти років спільного проживання як сім'ї. Можливості зареєструвати розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану вони не мали, адже проживали в різних населених пунктах.
Судова генетична експертиза проведена не була, оскільки ОСОБА_2 визнала позов повністю і спору між сторонами немає. Однак суд не врахував пояснень відповідача і відмовив у позові.
З викладених міркувань просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення вимог щодо виключення відомостей про нього, як батька, з актового запису про народження дитини.
Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками чи їх представниками не подавався, хоча про право його подання у строк до 22 січня 2021 року їм роз'яснювалося.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року провадження у справі зупинено у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року провадження у справі поновлено і залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, сторони перебували у зареєстрованих шлюбних відносинах протягом часу з 11 жовтня 2008 року по 17 травня 2019 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим того ж числа виконавчим комітетом Руднянської сільської ради Броварського району Київської області та рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2019 року.
Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 , про що вказує свідоцтво серії НОМЕР_2 , видане Бородянським районним відділом державної реєстрації цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області.
Вважаючи, що він не є біологічним батьком малолітньої дитини, у травні 2019 року в суд звернуся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; про виключення відомостей як батька з актового запису про народження.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами не було надано належних і переконливих доказів про те, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_7 . Зважаючи на це, а також беручи до уваги, що клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи ними не заявлялося, місцевий суд залишив позов ОСОБА_3 без задоволення.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не був присутнім у судовому засіданні і клопотав про розгляд справи за його відсутності. Відповідач у судовому засіданні визнала позовні вимоги.
Отже, в засіданні суду першої інстанції клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи сторонами не заявлялося.
Між тим, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги, що в суді попередньої інстанції сторони клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляли через свою неявку. Тобто суд не зміг виконати своїх процесуальних обов'язків, покладених на нього ч. 5 ст. 12 ЦПК України.
Так, ця норма закону передбачає необхідність суду керувати ходом судового процесу, сприяти врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснити у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживати заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З огляду на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_3 клопотав про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, тому апеляційний суд з урахуванням наведеного задовольнив його.
З висновку експерта №103-45-2021 від 24 березня 2021 року видно, що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: біологічне батьківство ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 , народженого ОСОБА_2 , виключається.
Таким чином позов ОСОБА_3 є обґрунтованим і доведеним.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
У справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є неповнота з'ясування обставин, що мають значення для справи, яка призвела до незастосування судом першої інстанції норм матеріального права, які підлягали застосуванню.
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 136 СК України, керуючись ст. ст. 368, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2020 року скасувати.
Позов задовольнити.
Виключити з актового запису №11 від 17 січня 2019 року, складеного Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, що проживав у АДРЕСА_1 , як про батька дитини.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий : С.В. Хилевич
Судді: С.В.Боймиструк
Н.М.Ковальчук