Справа № 638/15783/21 Номер провадження 11-кп/814/1007/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року,
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , 1985 року народження,
засудженого 26.03.2018 Дворічанським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України на 4 роки 7 місяців позбавлення волі,
відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений має одне стягнення та два заохочення, а самі матеріали особової справи не свідчать, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено судовим рішенням. Тому, відсутні безумовні підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Не погоджуючись з рішенням суду засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що він відбув 2/3 строку покарання, позитивно характеризується, бере участь у заходах виховного характеру, у суспільному житті установи та масових заходах, працевлаштований, залучався до робіт з благоустрою, визнає вину у вчинених злочинах. За час відбування покарання має заохочення. Тому вважає, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.
Заслухавши доповідача, засудженого в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Необхідною умовою застосування положень статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 26.03.2018 за ч.2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України на 4 роки 7 місяців позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_7 рахується з 22.02.2018, кінець строку покарання - 22.09.2022.
У місцях позбавлення волі ОСОБА_7 перебуває з 28.02.2018, утримувався в Державній установі «Харківський УВП (№27)», стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався. З 28.06.2018 відбуває покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». Отримав 1 стягнення та 3 заохочення. До праці ставиться посередньо, не завжди у повному обсязі виконує доручену роботу.
Рішенням комісії від 31.03.2021 відмовлено у поданні про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду, те, що засуджений порушував порядок відбування покарання, не працевлаштований, не завжди виконує доручену роботу, за весь час відбування покарання отримав 3 заохочення, останнє з яких 25.04.2022, враховуючи поведінку засудженого за весь час відбування покарання, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні клопотання, так як засуджений не досяг необхідного ступеню виправлення.
З огляду на вказане відсутні підстави для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст. 404, 407КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4