Справа № 553/1973/22 Номер провадження 11-кп/814/1953/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Полтава матеріали за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 25 липня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини справи
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25 липня 2022 року клопотання прокурора задоволено;
обрано обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 18 вересня 2022 року включно без визначення розміру застави.
Згідно з матеріалами клопотання , у провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження , внесеного до ЄРДР за № 12022221150000604 від 24.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується тим , що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися, а розгляд кримінального провадження ще не завершився.
Задовольняючи клопотання прокурора , суд погодився з існуванням ризиків , передбачених ст.177 КПК України на які послався прокурор у своєму клопотанні і зазначив , що обмеження прав обвинуваченої на свободу є виправдним.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Адвокат в інтересах обвинуваченої на ухвалу суду подала апеляційну скаргу , в якій просить її скасувати та постановити нову , якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту посилаючись на наявність у неї міцних соціальних зв'язків , зокрема , матері похилого віку , яка потребує догляду , постійного місця проживання та тяжкий стан здоров'я обвинуваченої.
Позиції учасників судового провадження
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України , розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 подала заяву про проведення судового засідання без її участі, апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з наведених в ній підстав.
Обвинувачена та прокурор заяв про участь в судовому засіданні не подавали , хоча були належним чином повідомленими апеляційним судом про час , день та місце розгляду провадження та особливості розгляду , передбачені положеннями ст. 422-1 КПК України , а тому , колегія суддів вважає за можливе розглянути провадженні без їхньої участі.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183,194, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , в Ленінському районному суді м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження , внесеного до ЄРДР за № 12022221150000604 від 24.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів провадження , суд при прийнятті рішення про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, з врахуванням тяжкості злочину, інкримінованого ОСОБА_7 та даних про особу обвинуваченої, та прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, на які посилається сторона обвинувачення, а тому обґрунтовано продовжив останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Правильним вважає колегія суддів висновки суду щодо продовження існування ризиків , на які посилається орган досудового розслідування і які на даний час не зменшилися.
Доводи апеляції захисника висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово наголошував , що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладені вище обставини , дані про особу обвинуваченої та ті характеристики , на які посилається адвокат , не зменшують існування заявлених ризиків і є недостатніми для застосування запобіжного заходу , не пов'язаного з триманням під вартою.
Як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Не встановлено під час апеляційного перегляду ухвали суттєвих процесуальних порушень , які б могли слугувати підстави для скасування ухвали.
Непереконливими є доводи щодо необхідності зміни обвинуваченій запобіжного заходу у зв'язку з наявністю у неї ряду тяжких , хронічних захворюваннями , оскільки особам , які перебувають в місцях позбавлення волі держава забезпечує надання медичних послуг. Жодних доказів на підтвердження ненадання чи неналежного надання таких послуг обвинуваченій ОСОБА_7 , її адвокатом не надано.
Підсумовуючи наведене колегія суддів приходить до висновку , що рішення суду щодо ОСОБА_7 є правильним та тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку повинуваченої та доводи апеляцій жодним чином не спростовує вказаних висновків суду.
Істотних порушень норм КПК України , які могли б поставити під сумнів висновки суду щодо доцільності тримання обвинуваченої під вартою, колегією суддів не встановлено.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування та , відповідно , задоволення апеляції - відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України , колегія суддів Полтавського апеляційного суду , -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення , а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 25 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4