Справа № 632/733/21 Номер провадження 11-кп/814/1499/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників засудженого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року,
Цією ухвалою подання ДУ "Первомайська виправна колонія (№117)" задоволено частково.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ківерці Волинської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого
07 лютого 2020 року Рівненським апеляційним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.27 ч.3 ст.186, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі,
переведено до приміщення камерного типу строком на 1 місяць.
Приймаючи таке рішення місцевий суд урахував причини, обставини та мотиви вчинення допущеного засудженим порушення умов відбування покарання, його попередню поведінку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення ОСОБА_8 щодо суті порушення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року, мотивуючи тим, що суд першої інстанції не врахував те, що 13 квітня 2021 року його обшук не проводився та матеріалами провадження не підтверджено вчинення ним порушення умов відбування покарання, за яке його адміністрацією установи безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку засудженого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевірила матеріали особової справи та судового провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог місцевим судом дотримано.
Виходячи з положень п.13-2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Частиною 3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов'язані, зокрема: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії, при цьому їм заборонено, в тому числі: чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, вживати нецензурні та жаргонні слова.
Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 (ч.2 Розділу XXI «Порядок проведення оглядів і обшуків») особистому обшуку без роздягання підлягають засуджені, які тримаються у ДІЗО під час виведення на прогулянку та після її закінчення.
Згідно з ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до засудженого може застосовуватися захід стягнення у вигляді переведення його до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
За змістом приписів ст.134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що 07 лютого 2020 року Рівненським апеляційним судом ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.27 ч.3 ст.186, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі (а.п.21-23).
Засуджений у місцях позбавлення волі знаходиться з 25 жовтня 2017 року, під час відбування покарання 1 раз заохочувався, натомість 30 разів систематично отримував стягнення у вигляді: попередження, доган, суворих доган, поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу, характеризується негативно, вперто не бажає ставати на шлях виправлення та своєю поведінкою негативно впливає на процес виправлення інших засуджених, перебував на обліку як особа, яка схильна до нападу на представників адміністрації установи виконання покарань. Послідовність дисциплінарних стягнень, що поєднувалась з проведенням соціально-виховних заходів, а також різноманітна інтенсивність виховного впливу, не забезпечили позитивних змін у поведінці ОСОБА_8 , що підтверджується даними характеристики, довідки про заохочення та стягнення засудженого ДУ "Первомайська виправна колонія (№117)" (а.п.27-28, 30).
13 квітня 2021 року о 10 годині засуджений знову вчинив дисциплінарний проступок, не виконавши покладені на нього обов'язки та порушивши встановлені заборони, а саме: перебуваючи у дисциплінарному ізоляторі, після закінчення щоденної прогулянки відмовився від виконання встановлених законом вимог персоналу колонії щодо проведення його особистого обшуку, на зроблене зауваження представника персоналу колонії повторно у категоричній формі відмовився виконувати законі вимоги щодо проходження особистого обшуку, та недотримуючись правомірних взаємовідносин з персоналом колонії, вступив у суперечки, висловлював невдоволення режимним вимогам, вживаючи при цьому нецензурні та жаргонні вислови.
Фактичні ж обставини вчиненого ОСОБА_8 дисциплінарного проступку, які викладені в поданні, підтверджуються даними: рішення дисциплінарної комісії про притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності від 19 квітня 2021 року, висновку за фактом невиконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків і порушення встановлених заборон від 15 квітня 2021 року, рапортів працівників колонії від 13 та 15 квітня 2021 року, поясненнями інших засуджених і самого ОСОБА_8 від 13 квітня, які підтвердили вчинення останнім зазначеного вище дисциплінарного проступку (а.п.6, 8-17). Окрім того, в суді першої інстанції засуджений також підтвердив винуватість у даному порушенні режиму відбування покарання.
Тому, доводи апелянта, які зводяться до недоведеності порушення ним умов відбування покарання та безпідставності притягнення за це до дисциплінарної відповідальності, є безпідставними.
Ураховуючи наведені вище обставини порушення, яке ОСОБА_8 учинено безпричинно та з мотивів умисного, злісного порушення встановлених КВК України умов відбування покарання, негативну поведінку засудженого до вчинення проступку, який уперто не бажає стати на шлях виправлення та перешкоджає здійсненню цього процесу іншими засудженими, велику кількість раніше систематично накладених на нього стягнень усіх визначених КВК України видів, безуспішність застосування інших заходів впливу, пояснення ОСОБА_8 щодо суті проступку, місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування до засудженого стягнення у вигляді переведення його до приміщення камерного типу на строк, який не є максимальним відповідно до ч.1 ст.132 КВК України.
Застосоване судом першої інстанції стягнення відповідає характеру і тяжкості вчиненого ОСОБА_8 дисциплінарного проступку, за своїм видом і розміром є законним, справедливим і сприяє його меті.
Твердження захисника про те, що на засудженого вже було накладено попередньо стягнення за вказаний дисциплінарний проступок, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами справи 13 квітня 2021 року до апелянта застосовувалось попередження за іншим епізодом порушення умов відбування покарання - за спробу встановлення міжкамерного зв'язку, що супроводжувалось нетактовною поведінкою щодо представників адміністрації установи.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду постановити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4