Справа № 533/482/22 Номер провадження 11-кп/814/2091/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12018220440001211 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 03 серпня 2022 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чугуїв Харківської області, громадянину України, одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому ч.3 ст. 185 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 01.10.2022 включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що він 04.10.2018, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з ОСОБА_9 проникли через кватирку в житло ОСОБА_10 та вчинили крадіжку грошових коштів в сумі 900 грн у потерпілого ОСОБА_10 , тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який є тяжким, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. Крім цього зазначив, що ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 25.01.2022 обвинуваченому вже визначено розмір застави, що становить 49620 грн та обвинувачений може внести заставу.
На ухвалу суду захисник в інтересах обвинуваченого подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків.
Свої вимоги обґрунтував тим, що в судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризиків, як і не підтверджено неможливість більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а сама суворість покарання не може бути підставою для тримання під вартою.
Звертає увагу, що кримінальне провадження більш як 3 роки розглядається. На початку судового розгляду обвинувачений не перебував під вартою та не вчиняв жодних дій, які б вказували на наявність ризиків.
Зазначає, що ОСОБА_8 є учасником бойових дій в АТО, а тому при зміні йому запобіжного заходу з тримання на більш м'який, він може бути корисним ЗСУ.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12018220440001211 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України. В судовому засіданні 03 серпня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 01.10.2022 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на обґрунтованість підозри та те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість злочину, інкримінованого ОСОБА_8 , який є тяжким, за який передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, суд правильно врахував те, що обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та він після обрання запобіжного заходу ухилявся від виконання покладених на нього обов'язків, що вказує на те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим судом було обрано тримання під вартою, а також те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися. При цьому, суд обґрунтовано послався на можливе покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, оскільки відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Щодо доводів захисника, що ОСОБА_8 є військовозобов'язаним та він може бути корисним Збройним силам України, необхідно зазначити, що процедура скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав, передбачено ст. 616 КПК України, та у разі бажання обвинуваченого вступити до лав збройних сил України для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України він має право звернутися відповідно до чинного законодавства.
Тобто, захисник не навів переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4