Справа № 623/2670/21 Номер провадження 11-кп/814/753/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021221070000218 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Донецької області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого, останній раз 13 березня 2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07 липня 2015 року,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Тюменської області Російської Федерації, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 21 лютого 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, на 4 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2020 року, з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року, у виді 2 років обмеження волі, остаточно призначено 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 26 травня 2021 року по 20 жовтня 2021 року.
Початок строку відбування покарання обвинуваченими вважати 26 травня 2021 року.
Вирішено питання щодо судових витрат, арешту майна, речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні злочину за таких обставин.
05 травня 2021 року близько 10 год. 00 хв., діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через незачинені двері обвинувачені проникли до нежилої будівлі, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_3 , де через незачинені двері проникли до офісного приміщення, яке розташоване на 3 поверсі вказаної будівлі, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, таємно викрали металевий сейф, чим завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди в сумі 1750 грн. 00 коп.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить винести рішення, яким призначити йому мінімальне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Просить суд при призначенні покарання врахувати, що він не є організатором інкримінованого злочину, а лише піддався на вмовляння ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, він має батька похилого віку, який потребує його допомоги, сприяв розкриттю злочину, вину визнає та щиросердечно розкаюється, претензії з боку потерпілого відсутні, оскільки матеріальну шкоду було відшкодовано шляхом повернення викраденого сейфу.
Не погоджуючись із вказаним вироком, захисник подала апеляційні скарги в інтересах обвинувачених. Так, захисник просить змінити вирок щодо ОСОБА_8 та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, щодо ОСОБА_9 просить змінити вирок та призначити обвинуваченому більш м'яке покарання.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що призначене обвинуваченим покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам обвинувачених внаслідок суворості. Просить при винесені рішення врахувати, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю визнають свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, крім того, вчинили злочин у неповнолітньому віці, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають, відсутні претензії з боку потерпілого, а також обставини, які обтяжують покарання. Зазначає, що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданих збитків потерпілому.
Під час апеляційного розгляду прокурор відмовився від поданої раніше апеляційної скарги.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинувачених та їх захисника, в підтримку своїх апеляційних скарг, прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та кваліфікацію їх дій ніким із учасників не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.
При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України; особи обвинувачених, які визнали свою вину, не працюють, не мають міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризуються задовільно, раніше судимі, у тому числі за злочини проти власності, врахував доповідь органу пробації, в якій зазначено про високий рівень ризику повторного вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, високий рівень небезпеки для суспільства ОСОБА_8 та середній рівень ОСОБА_9 , який вчинив злочин в період іспитового строку, врахував відсутність претензій зі сторони потерпілих; обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_9 рецидив злочину та вчинення обвинуваченими злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Під час апеляційного розгляду інших підстав для пом'якшення покарання та застосування ст. 75 КК України учасниками провадження не зазначено та колегією суддів не встановлено.
Призначене кожному із обвинувачених покарання, у тому числі із застосуванням при призначенні покарання ОСОБА_9 ст.ст. 71, 72 КК України, в межах санкції відповідної статті у розмірі, наближеному до мінімального, відповідає їх ролі у вчиненні злочину, є справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Отже, підстави для пом'якшення покарання та застосування ст. 75 КК України, про що просять обвинувачений та захисник відсутні.
З огляду на викладене вище підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для скасування чи зміни ухваленого по справі щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судового рішення, яке є законним, обґрунтованим та мотивованим, відсутні. У зв'язку з цим апеляційні скарги обвинуваченого та захисника не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - у той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4