Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1208/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О.
Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.
19 вересня 2022 року року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М, Талько О.Б.
розглянувши у місті Житомирі в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №278/1208/22 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кудіна Марія Геннадіївна, до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кудіна Марія Геннадіївна на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року, яка постановлена суддею Татуйко Є.О.
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 17 червня 2022 рокупозовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказала, що повертаючи позовну заяву, суддя районного суду не звернув увагу, що вимога про встановлення факту родинних відносин і вимога про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пов'язані між собою підставою виникнення спірних правовідносин та поданими доказами, а матеріально-правові вимоги спрямовані до одного і того ж відповідача, який у випадку відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, отримує право на спадкування. Крім того, від задоволення основної вимоги про встановлення факту родинних відносин, залежить задоволення іншої похідної вимоги - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Отже, окремий розгляд позовних вимог в порядку різного провадження є недоцільним.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідною тіткою, а також просила визначити додатковий строк - шість місяців з дати набуття чинності судовим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті рідної тітки - ОСОБА_2 .
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 31 травня 2022 рокупозовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з тих підстав, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст. 175-177 ЦПК України. При цьому суддя дійшов висновку, що з урахуванням положень ст. 293, 294 ЦПК України та фактичних обставин справи, підстав для відкриття провадження за поданою заявою в рамках позовного провадження немає, оскільки встановлення факту слід заявити в порядку окремого провадження, а арешту вимог - за загальним позовним провадженням.
На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції, представник позивача 02.06.2022 надіслала клопотання, в якому просила відкрити провадження у справі, оскільки у поданій нею позовній заяві, відповідно до вимог ст. 188 ЦПК України, об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами. Крім того, зазначила, що суди розглядають справи про спадкування за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Постановляючи 17 червня 2022 року ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 31 травня 2022 року.
Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Україна як учасниця Конвенції захист прав людини і основоположних свобод повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Згідно з положеннями, закріпленими у ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції щодо неусунення недоліків заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила встановити факт родинних відносин, визнавши, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідною тіткою та визначити додатковий строк - 6 місяців від дати набуття чинності судовим рішенням для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті рідної тітки, ОСОБА_2 .
Встановлення в судовому порядку факту родинних відносин, про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 35 від 24.02.2020, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , є рідною тіткою ОСОБА_1 безпосередньо пов'язане з вимогою про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті рідної тітки позивачки, ОСОБА_2 .
Позивач звернулась із даною заявою в позовному провадженні, оскільки похідна вимога - визначення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини залежить від задоволення основної вимоги - встановлення факту наявності родинних відносин позивачки із померлою родичкою.
Оскільки основна та похідна вимоги пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а матеріально-правові вимоги спрямовані до одного і того ж відповідача, окремий розгляд позовних вимог в порядку різного провадження не є доцільним.
Таким чином, справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних.
Суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та нормами процесуального права, що їх регулюють, залишив поза увагою підстави поданої заяви і доводи ОСОБА_1 та дійшов передчасних і помилкових висновків про повернення позовної заяви позивачу.
Апеляційний суд приходить до висновку, що визнання неподаною та повернення заяви позивачу з підстав, наведених судом першої інстанції, є безпідставним та сумнівним з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зобов'язаний сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, а також роз'яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що достатніх підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу у суду не було.
З наведеного вбачається, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кудіна Марія Геннадіївна задовольнити.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді