Постанова від 20.09.2022 по справі 296/4849/22

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/4849/22 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 57 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №296/4849/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про захист порушених конституційних прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2022 року, постановлену під головуванням судді Анциборенко Н.М. в м. Житомирі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, у якому просила:

-визнати порушення законодавства ГУ Держгеокадастром у Житомирській області шляхом незаконних дій при здійсненні своїх повноважень при розгляді заяв від 22.07.2021 про здійснення обстеження земельних ділянок, якими порушено її конституційні права та заподіяно моральної шкоди із зазначенням суті порушень, норм законодавства та доказів;

-відшкодувати за рахунок ГУ Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду, заподіяну шістьма порушеннями законодавства в розмірі 38 250 грн.;

-прийняти виклад шести порушень законодавства, заподіяних ГУ Держгеокадастром у Житомирській області при розгляді заяв від 22.07.2021 про здійснення обстежень земельних ділянок, складанні актів обстеження.

В обґрунтування позову зазначила, що під час розгляду заяв від 22.07.2021 про здійснення обстеження земельних ділянок ГУ Держгеокадастр у Житомирській області здійснило істотні порушення законодавства, чим порушило її конституційні права. Вказує, що порушення законодавства полягають у незаконному викладі висновку в листі від 26.02.2021 щодо відсутності у її заявах інформації та фактичних даних відносно порушень в частині встановлення фактів самовільного зайняття земельних ділянок; незаконною відмовою здійснити обстеження земельних ділянок; незаконною відмовою розглянути вимоги скарги від 04 серпня 2021 року про істотні порушення законодавства в листі від 18.08.2021; незаконним порушення строку розгляду заяв від 22 липня 2021 про здійснення обстеження земельних ділянок; у відмові виконати вимоги заяв від 22 липня 2021 року щодо обов'язкової її участі у проведенні обстеження, складанні актів обстеження від 18.01.2022; незаконному складанні актів обстеження земельних ділянок з порушенням законодавства.

Стверджує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, адже вона зазнала погіршення стану здоров'я, перенесла душевні страждання та була позбавлена можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2022 року відмовлено у відкритті провадження по даній цивільній справі. Роз'яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (вул. Мала Бердичівська, 23, м. Житомир, 10014).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції незаконно відмовив їй у доступі до правосуддя, незаконно відмовив у розгляді вимог позовної заяви за правилами цивільного судочинства, не надав правової оцінки порушенням, допущеним відповідачем при розгляді заяв про здійснення обстеження земельних ділянок, не вірно застосував норми процесуального права та не врахував обставин, на які вона посилалась у позовній заяві, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

У поданому відзиві Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради зазначає, що ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п.1 ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Ознаками приватно-правових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2021 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяви про здійснення обстеження земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Листом №Д-596/0-668/6-21 від 26.07.2021 роз'яснено ОСОБА_1 про її право на звернення до компетентних органів місцевого самоврядування щодо питань порушених у заявах, оскільки до завдань ГУ Держгеокадастру у Житомирській області належить здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

04 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із скаргою про істотні порушення законодавства в листі від 26 липня 2021 року.

Відповідно до актів обстеження земельних ділянок №994-ДК, №995-ДК та №996-ДК було проведено обстеження земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 . Вбачається, що обстеження земельних ділянок було проведено у зв'язку з необхідністю виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 15.12.2021 №995-ДК та на підставі скарги гр. ОСОБА_1 від 26.11.2021.

Відповідно до ч.5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 вважає, що при розгляді її заяв від 21.07.2021 про проведення обстеження земельних ділянок відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема, неправомірно відмовлено у проведенні обстеження земельних ділянок, порушено строки і процедуру розгляду заяв, внаслідок чого порушено її права та заподіяно моральну шкоду.

Ухвалюючи судове рішення в даній справі, суд першої інстанції врахував, що даний спір є публічно-правовим, а відтак останній підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

У свою чергу, вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п'ятої статті 21 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №180/1560/16-а (провадження №11-1123апп19) висловлювала правову позицію про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень та просить відшкодувати спричинену їй шкоду й звернулась до суду із позовом про захист свого інтересу в проведенні обстеження земельних ділянок з метою отримання їх у власність. За таких обставин, відшкодування моральної шкоди заявлено в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правовий спір, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами є адміністративно-правовими та справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Наразі між сторонами речові приватно-правові відносини не виникли. На даний час захист інтересу в отриманні земельних ділянок у власність, ще не реалізовано.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 26 листопада 2021 року у справі справа №295/5101/21 (провадження №61-16527св21).

Крім того, суд першої інстанції вірно роз'яснив позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального та процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.

Відповідно дост.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Попередній документ
106342198
Наступний документ
106342200
Інформація про рішення:
№ рішення: 106342199
№ справи: 296/4849/22
Дата рішення: 20.09.2022
Дата публікації: 23.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Житомирський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (07.09.2022)
Дата надходження: 07.09.2022
Предмет позову: про захист порушених конституційних прав
Розклад засідань:
20.09.2022 09:00 Житомирський апеляційний суд