03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/9909/2022
Унікальний номер справи:369/15851/20
20 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ящук Т.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року задоволено позов ТОВ«Експресс-Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ТОВ«Експресс-Транс» суму збитків у розмірі 43 493,47 грн. та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням, 09 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2022 року витребувано матеріали даної цивільної справи № 369/15851/20.
01 вересня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи № 369/15851/20.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що відповідно до оскаржуваного рішення суду, в судове засідання сторони не з'явилися та подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, таким чином рішення суду прийняте без участі сторін, вступна та резолютивна частини, а також повний текст рішення судом не проголошувались.
Копію оскаржуваного рішення відповідач засобами поштового зв'язку не отримував, оскільки місце його проживання в с. Мощун Київської області повністю зруйноване внаслідок окупації й бойових дій військами російського агресора.
Зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Із текстом оскаржуваного рішення представник відповідача ознайомилась лише 05 серпня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалене 27 січня 2022 року за відсутності учасників справи, які подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 159, 160). Відповідно до супровідного листа копію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року судом надіслано на поштову адресу учасників справи, однак в матеріалах справи відсутні докази отримання скаржником копії рішення.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року судом надіслано 29 червня 2022 року, оприлюднено 30 червня 2022 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року, оскільки обставини, на які посилається представник скаржника, не спростовуються матеріалами справи, а отже строк пропущено з поважних причин.
Разом з тим, апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. (п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України).
В апеляційній скарзі представник скаржника просить звільнити його від сплати судового збору чи відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем скаржника та знищенням російськими військами будинку в с. Мощун Київської області, де скаржник мешкав, зберігав усі особисті речі та цінності, мав зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена з міста Донецька особа.
Проте, апеляційний суд не приймає до уваги зазначені обставини, виходячи з наступного.
Як вбачається з апеляційної скарги, представник скаржника додала до апеляційної скарги фото зруйнованого внаслідок російської окупації й бойових дій будинку.
Відповідно до довідки №3251-500339560 від 08.02.2021 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Донецьк, зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 .
Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Kniatv. Poland» указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї нерухоме та рухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Однак, жодних доказів, які б свідчили про майновий стан та документів, які підтверджують вказані обставини (довідка податкового органу про розмір доходів або копія інформаційного повідомлення про знищення майна, поданого в Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 року №380 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 року № 505) ОСОБА_1 та його представником до апеляційної скарги не додано.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та фото зруйнованого будинку, надане представником скаржника, не підтверджує його реальний майновий стан, та не є доказом, який підтверджує відсутність коштів для сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, адже належним доказом відсутності доходів є довідка з Державної податкової служби України, поданий фотознімок сам по собі не підтверджує знищення нерухомого майна, що було розташоване саме за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги повинен становити 2102 грн.х 150% = 3153 грн.
Отже, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 3153 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а.
Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити скаржнику, що враховуючи наявність клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржнику необхідно подати відповідні докази, що підтверджують його майновий стан та копію інформаційного повідомлення, поданого в установленому законом порядку, про знищення нерухомого майна, а у разі відсутності таких доказів - сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі.
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного в ухвалі від 01 березня 2018 року у справі № 369/4364/16-ц, при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 , яке подано представником ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2022 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Суддя-доповідач: Т.І. Ящук