гСправа № 358/214/22 Провадження № 3/358/275/22
01 вересня 2022 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №180781, складеного 06 квітня 2022 року поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Куксою Є.П., водій ОСОБА_1 06 квітня 2022 року о 22 годині 00 хвилин в с. Дибинці по вул. Шкільна керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки в присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора «Alcotest6810», результат огляду становить 1,15% проміле, чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав факт вчинення даного правопорушення та пояснив, що він 06 квітня 2022 року о 22 годині 00 хвилин в с. Дибинці по вул. Шкільна не керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. За кермом автомобіля був ОСОБА_2 . На блокпосту їх зупинили і ОСОБА_2 пішов по документи. Після цього приїхали працівники поліції і до нього почали пред'являти претензії в тому, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейських він пройшов тест на стан сп'яніння, але зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення він не погодився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Шапошника Є.В., свідків та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 (далі-по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно підп. «а» п.2.9 Правил, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя перевіряє чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, крім того, згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи положення ст. 280 КУпАП щодо з'ясування питання, чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, суд виходить із диспозиції даної статті, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до частини шостої статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Форма акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів затверджена як додаток №2 до Інструкції.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складання акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який затверджений як додаток №2 до Інструкції, згода водія з таким оглядом.
Вищевказані Порядок та Інструкція є чинними та мають обов'язково дотримуватись поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано зазначених положень нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів форми 2 щодо водія ОСОБА_1 , на якому є його підпис щодо згоди з результатами.
Поліцейськими проведено фіксування адміністративного правопорушення, а саме з відеозапису зафіксованого за допомогою цифрової нагрудної відеокамери, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що було зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , з яким він погодився.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до відеозапису, приєднаного до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, який був переглянутий під час судового розгляду даної справи, відеозапис, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутній.
Будучи допитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підтвердили пояснення ОСОБА_1 про те, що він 06 квітня 2022 року о 22.0 годині в с.Дибинці Обухівського району Київської області не керував транспортним засобом.
Допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Кукса Є.П. пояснив, що 06 квітня 2022 року працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а їх викликали військові на блокпост та повідомили, що зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що явилось підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння та складання протоколу.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 , який записаний свідком у протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що він не пригадав події, що відбувалися 06.04.2022.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, коли відсутні достатні, допустимі та об'єктивні докази про факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, вважаю за необхідне справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 36, 124, 130 ч. 1, 247 п. 1, 251, 256, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Суддя М. Б. Тітов