гСправа № 358/438/22 Провадження № 3/358/372/22
18 серпня 2022 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Богуслав Київської області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10 січня 2013 року Богуславським РС Управління ДМС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31 травня 2022 року о 19 годині 00 хвилин в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дрібне хуліганство, а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та образливо чіплявся та своїми діями міг заподіяти шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свою вину у вчиненні дрібного хуліганства та порушенні громадського порядку визнав та пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_2 відбулася сварка.
Згідно положень ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні даної справи суд враховує роз'яснення Пленуму ВСУ, викладені у Постанові від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», у п. 3, зазначено, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка, образливе чіпляння до громадян, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 869421 від 31 травня 2022 року, рапортом про реєстрацію заяви про вчинення правопорушення в ЄО за №1698 від 31.05.2022, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 31.05.2022 року, та усними поясненнями ОСОБА_1 .
Згідно статті 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є його щире каяття.
Згідно статті 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При призначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, майновий стан порушника, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що передбачено санкцією ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до вимог п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 33, 173, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , штраф у подвійному розмірі в сумі 102 гривні, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя М. Б. Тітов