Справа № 357/4706/22
2/357/2182/22
Категорія 36
іменем України
19 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участю секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В червні 2022 року позивач приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на наступні обставини.
25.05.2019 року ОСОБА_1 (далі по справі - Відповідач), керуючи транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » допустив зіткнення з транспортним засобом.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ4170850.
Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до Постанови Суду Відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 34 139,90 грн.
Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Оскільки, відповідно до постанови Суду водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ: 24175269 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 34 139,90 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. ( а. с. 1-2 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2022 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 40 ) та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.
17 червня 2022 року здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача ( а. с. 44 ).
05 липня 2022 року за вх. № 21446 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача ( а. с. 45).
З вказаної інформації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Ухвалою судді від 07 липня 2022 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін. Призначено судове засідання у справі на 10 годину 30 хвилин 27 липня 2022 року ( а. с.46-47).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.
Розгляд справи двічі відкладався у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, останнього разу розгляд справи було відкладено на 19 вересня 2022 року ( а. с. 51 ).
В судове засідання позивач свого представника не направив, звертаючись з позовною заявою до суду, в прохальній її частині просили суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечують ( а. с. 2 на зворотному листі ).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, але на адресу суду повернувся поштовий конверт, де причина повернення працівниками пошти зазначено, як адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка була правлена судома на адресу відповідача, за місцем реєстрації останньої згідно відомостей, які були отримані судом з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться ( ч. 1 ст. 131 ЦПК України ).
Тому, суд приходить до висновку, що відповідач з урахуванням положень ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
До того ж, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, з якого вбачається, що ухвалу судді про прийняття позову та відкриття провадження від 07.07.2022 року, позовну заяву з додатками та судову повістку на 27.07.222 року відповідачем було отримано 15.07.2022 року ( а. с. 50 ).
Статтею 43 ЦПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».
Однак, відповідач не вчинив жодних дій, в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань від останнього на адресу суду не надходило, як і не надходило відзив на позовну заяву позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином був повідомленим та завчасно про дату, час та місце слухання справи у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.
Ухвалою суду від 19.09.2022 року постановлено проводити заочний розгляд у зазначеній цивільній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
Встановлено, що 25.05.2019 року близько 22 години 30 хвилин на 380 км + 300 м а/д Крименець-Б.Церква-Ржищів, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, що спричинило механічне пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 17.09.2019 року по справі № 368/676/19, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП ( а. с. 19 ).
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 17.09.2019 року по справі № 368/676/19, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП було закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП ( а. с. 120).
В зазначені постанові встановлено, що ОСОБА_1 після вчинення адміністративного правопорушення, що спричинило механічне пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, залишив місце пригоди.
Вказані постанови Кагарлицького районного суду Київської області набрали законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Встановлено, що на дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ4170850 ( а. с. 23 ).
Згідно висновку експертного дослідження № 89 про визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «Шкода Октавия», реєстраційний № НОМЕР_3 від 29.05.2019 року, вартість матеріального збитку, склала у розмірі 38 753,29 грн. ( а. с. 22-26 ).
Згідно Страхового Акту № 190000231204 від 18.06.2019 року прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 34 139,90 грн. ( а. с. 34 ), зазначена сума була перерахована потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням № ЗР050236 від 20 червня 2019 року ( а. с. 36 ).
16 жовтня 2019 року приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зверталося до ОСОБА_1 з претензією про сплату останнім суми страхового відшкодування в розмірі 34 139,90 грн. ( а. с. 37 ).
Встановлено, що вищевказана претензія залишилася ОСОБА_1 без виконання та поза увагою.
Отже, звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач вважає, що з відповідача повинно бути стягнуто суму сплаченого відшкодування в розмірі 34 139, 90 гривень.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідальність страховика регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст. 5 цього Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Оскільки, відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.
Тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 34 139,90 грн є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем, який виплатив потерпілій особі завдану майнову шкоду, правомірно заявлені вимоги до відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 2 481,00 гривень, понесення яких документально підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № ЗР010260 від 07 лютого 2022 року ( а. с. 3 ).
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 15, 22, 993, 1166, 1187, 1191, Цивільного кодексу України, 2, 12, 13, 19, 43, 76, 77, 81, 82, 128, 130, 131, 133, 141, 187, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-289 ЦПК України, Законом України ,,Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 34 139,90 гривень та судові витрати у розмірі 2 481 гривень, загалом 36 620,90 гривень ( тридцять шість тисяч шістсот двадцять гривень дев'яносто копійок ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ( адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, НОМЕР_4 в ПАТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 24175269 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст заочного рішення складено 19 вересня 2022 року.
Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов