Справа № 357/8174/22
2/357/2829/22
19.09.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -
В вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2022 року головуючим суддею по справі визначений суддя Орєхов О.І.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
У зв'язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ч.1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.00 коп.
Відповідно до пп.4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження, встановлений судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 496,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства та належним чином підтверджену ціну позову у розмірі 504000,00 грн., сума судового збору, яку позивач ОСОБА_1 повинен сплатити за подачу своєї позовної становить: 5040,00 грн. за вимогу майнового характеру та 496,20 грн. за вимогу в порядку окремого провадження (загальна сума 5536,20 грн.).
Проте, судовий збір позивачем у розмірі передбаченому чинним законодавством при зверненні до суду сплачено не було.
Натомість, до позовної заяви позивачем було додано клопотання про зменшення розміру судового збору при подачі позовної заяви до 2000,00 грн. та відстрочення його сплати на строк до ухвалення рішення у справі на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З огляду на викладене, випливає, що Закон України «Про судовий збір» чітко визначає випадки у яких сторона звільняється від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом
При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Обґрунтовуючи підстави зменшення розміру судового збору при подачі позовної заяви до 2000,00 грн. та відстрочення його сплати на строк до ухвалення рішення у справі, позивач посилається на те, що він є пенсіонером, людиною похилого віку, постійно хворіє. Єдиним джерелом його доходу та засобом існування та забезпечення життєдіяльності є його пенсія за віком у розмірі 16033,69 грн. на місяць. Сума судового збору, яку йому необхідно сплатити при зверненні до суду з даною позовною заявою, є непомірно великою для нього та фактично позбавляє його можливості захистити свої права шляхом звернення до суду. У разі сплати судового збору він не зможе оплатити в повній мірі комунальні послуги та залишеться без харчування та ліків.
На підтвердження зазначеного, позивач надав копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.09.2022 року, з якої убачається що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком у розмірі 160033,69 грн. з 22.09.2001 року. Окрім того, надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 , копію епікризу з історії хвороби.
Як вже було зазначено, згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розміру судового збору або звільнити від його сплати, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Всупереч зазначеному, надані позивачем документи не є доказом, із яких можливо встановити суму доходу позивача за попередній календарний рік. Зазначеними документами констатується лише факт отримання позивачем щомісячної пенсії за віком у значному розмірі. Сам по собі факт отримання позивачем пенсії за віком не позбавляє його права та можливості отримувати і інші доходи.
З огляду на викладене, наведені у клопотанні доводи не дають підстав для зменшення та відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки позивачем не додано належних доказів на їх підтвердження ( про те, який реальний дохід він отримує та який розмір річного доходу позивача - фізичної особи був за попередній календарний рік, яке рухоме та нерухоме майно перебуває у його власності та інше), а безпідставне зменшення розміру судового збору та відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, що також відповідає приписам ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати до суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 5536,20 грн. або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської облсті.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст.ст. 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Орєхов