Справа № 357/7465/22
2/357/2694/22
Категорія 82
15 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про звільнення майна з під арешту,-
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , а позивач, як спадкоємець першої черги, після смерті свого батька звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова вмотивована тим, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на спадкове майно нотаріусом встановлено, що у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис № 6113085, про арешт 1 / 4 частини квартири АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2006 року по справі № 2-4061/2006 було стягнуто, солідарно, з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення на користь Київського обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Київоблводоканал» в сумі 1709,63 та судові витрати. В подальшому за виконавчим листом, виданим на виконання вказаного рішення, державним виконавцем Москальчук Т.С. було відкрито виконавче провадження № 5216497 та накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 . Однак, заборгованість перед стягувачем була погашена добровільно. Позивач зазначає, що наведеними обтяженнями порушені його права на спадкування, а тому позивач просить суд звільнити вказане майно з-під арешту.
29.08.2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залучення у даній справі в якості співвідповідача ТОВ «Білоцерківвода».
Ухвалою судді від 29.08.2022 року відкрито провадження в даній справі в порядку спрощеного провадження та ухвалою від 29.08.2022 року задоволено клопотання позивача, про залучення в якості співвідповідача - ТОВ «Білоцерківвода».
Ухвалою судді від 29.08.2022 року було внесено виправлення в ухвалу суду про залучення співвідповідачем - ТОВ «Білоцерківвода».
Позивач в судове засідання не з'явився, 07.09.2022 року подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просить провести розгляд справи без його участі.
Відповідач, відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУМЮ (м. Київ), не направив в судове засідання свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно.
Третя особа - ТОВ «Білоцерківвода» в судове засідання свого представника не направив, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, жодних заяв, клопотань суду не подали.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, по 1 / 4 частині, належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.08.2004 року № НОМЕР_1 , виданого завідуючою Комунальної служби приватизації державного житлового фонду Т.Л.Бринюк та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер: 7715906. (а.с.14 зворот, 15).
Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 14.08.2006 року /справа №2-4061/2006/ було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення на користь Київського обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Київоблводоканал» в сумі 1709,63 та судові витрати. (а.с.7).
Згідно постанови державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Москальчук Т.С. від 07.11.2007 року було відкрито виконавче провадження № 5216497 та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.8).
Так, по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.08.2021 року, виданого Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУЮ (м.Київ) (а.с.13).
Відповідно до витягу із Спадкового реєстру, приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Цвинтарною І.О. заведена спадкова справа за №06/2022 щодо майна померлого ОСОБА_2 . (а.с.5).
Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Цвинтарною І.О. відмовлено ОСОБА_1 , в оформлені спадкових прав на майно, яке залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , через наявність арешту. (а.с. 5)
З постанови приватного нотаріуса Цвинтарної І.О. вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 , є позивач ОСОБА_1 . ( а.с.4).
За результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на спадкове майно нотаріусом встановлено, що у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис № 6113085 про арешт 1 / 4 квартири АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_2 . Арешт накладено на підставі постанови ВДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області від 27.11.2007 року.
Із витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що наявний арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 6113085, зареєстровано: 28.11.2007 року за № 6113085, реєстратором: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження вказана - постанова, вх. № 3523/2-41, 27.11.2007, ВДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області. Об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності 1 / 4 ОСОБА_2 /а.с. 10 звор. стор./
Встановлено, що 14.09.2021 року КП БМР «Білоцерківвода» («Київоблводоканал») направили заяву за вих. № 1-04/09-68, в якій просили відділ ДВС закрити виконавче провадження по виконавчому листу № 2-4061, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 14.08.2006 року, щодо стягнення боргу в розмірі 1709,63 грн., за надані послуги з водопостачання та водовідведення солідарно з боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , оскільки боржники сплатили всю суму боргу та судовий збір у розмірі 30,00 грн. (а.с. 6)
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Підстави та порядок зняття арешту при виконанні рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).
Згідно частин першої, другої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Положеннями ч.ч. 4, 5 цієї статті передбачено, що підставами для зняття державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову, 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ч. 4, ч.5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, державний виконавець не має підстав самостійно зняти арешт з майна, який накладений за постановою ДВС, /реєстраційний номер обтяження № 6113085, враховуючи відсутність підстав передбачених вказаною нормою та відсутністю самого виконавчого провадження.
Судом встановлено, що права позивача порушуються, оскільки він не може розпорядитися належним йому майном через наявність арешту на майно, за відсутності підстав для арешту на час розгляду справи, а тому права позивача підлягають судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
За ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.2 ст.16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В даному випадку, суд вважає, що підлягають захисту права позивача, як спадкоємця, саме в спосіб - зняття арешту з майна, власником якого є ОСОБА_2 , та виключення з ЄДР заборону на відчуження нерухомого майна /номер обтяження № 6113085/, з наведених вище підстав.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16.
Отже ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» (пункт 67), «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (пункт 45).
Таким чином, аналізуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, адже обтяження спадкового майна, необхідність у якому відпала, позбавляє позивача права отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Звільнити з-під арешту 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинивши обтяження накладене постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2007 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Москальчук Т.С., в межах виконавчого провадження№ 5216497, реєстраційний номер обтяження: 6113085.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 20.09.2022 року.
СуддяО. Я. Ярмола