ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 вересня 2022 року м. Київ № 640/18711/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
провизнання протиправним та нечинним у частині рішення,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3, ідентифікаційний код - 39411771) (надалі - відповідач, ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру), в якому просив суд визнати протиправним та нечинним наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 № 328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014» у частині введення в дію Рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2014 № 2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 (суддя Пащенко К.С.) адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 - без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 01.06.2022 у справі № 640/18711/20 (провадження № К/9901/10964/21) касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, судом вирішено:
- ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 - скасувати;
- справу № 640/18711/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2022 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу № 640/18711/20 до свого провадження, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.
12.07.2022 та 16.08.2022 судом оголошено перерви, справу призначено до судового розгляду на 08.09.2022.
12.07.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про закриття провадження у справі № 640/18711/20.
08.09.2022 представником позивача подано клопотання від 07.09.2022 про стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та сплаченого судового збору у розмірі 5212,80 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 задоволено клопотання від 07.07.2022 «Про закриття провадження у справі» представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Будлянського В.М; закрито провадження у справі за позовом від 12.08.2020 ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову у адміністративній справі № 640/18711/20 сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 208 від 11.08.2020.
З огляду на те, що провадження у справі закрито, суд прийшов до висновку про повернення позивачу судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням № 208 від 11.08.2020.
Між тим, позивач просить суд здійснити розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Суд відмічає, що главою 2 Розділу ІІІ КАС України регламентовані особливості адміністративного процесу в касаційному провадженні.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 328 КАС України).
Частиною 4 ст. 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За приписами ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.
З аналізу наведеного, убачається, що за наслідками апеляційного оскарження учасник справи має право звернутись із касаційною скаргою, до якої статтею 330 КАС України встановлені вимоги, зокрема щодо сплати судового збору, з метою перегляду судових рішень судом касаційної інстанції та отримання судового рішення в межах повноважень, передбачених ч. 1 ст. 349 КАС України за результатами такого перегляду.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).
За приписами пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, поміж інших, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За змістом Параграфу 3 Глави 2 КАС України та з урахуванням наведених норм, суд касаційної інстанції розглядає касаційну скаргу, шляхом перегляду судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
У разі прийняття постанови за результатами перегляду, в її резолютивній частині має зазначатись розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з таким переглядом.
За висновком суду, вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, має бути вирішено виключно судом, який переглядав такі рішення.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд відмічає, що відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
З системного аналізу норм КАС України вбачається, що процесуальним законом не передбачено права позивача на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у разі закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Беручи до уваги, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 провадження у адміністративній справі № 640/18711/20 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд приходить до висновку про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення заявлених представником позивача вимог щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн за рахунок Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 132, 139, 241-243, 248 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кулачка Т.М. від 07.09.2022 «Про стягнення з відповідача судових витрат» - відмовити.
2. Повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) суму судового збору, перераховану згідно платіжного доручення № 208 від 11.08.2020, в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок), сплачену при поданні відповідного позову.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.
Суддя К.С. Пащенко