20 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6848/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті, про скасування постанови,-
15 серпня 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (надалі - відповідач, Автозаводський ВДВС у м. Кременчуці), у якій позивач просить скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження №68986710 від 11.05.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВМ №0002078 від 08.12.2021 на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 не надсилалась, отже, не набрала законної сили. Відтак, враховуючи відсутність набрання постановою серії ВМ №0002078 від 08.12.2021 законної сили на час відкриття виконавчого провадження були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №68986710 від 11.05.2022. Крім того зазначає, що заява про примусове виконання рішення, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, надійшла до відповідача 10.05.2022, а дата набрання законної сили у постанові серії ВМ №0002078 від 08.12.2021 вказана 20.01.2022, що перевищує тримісячний строк, встановлений законом для звернення постанови для виконання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6848/22, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
30 серпня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 46-47/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що в постанові Державної служби України з безпеки на транспорті № ВМ 00002078 від 08.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у розмірі 17000 грн. зазначено, що вона набрала законної сили 29.01.2022. Отже, на момент відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було правових підстав для винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийнятті його до виконання. Вважає, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Пояснює, що на момент відкриття виконавчого провадження державному виконавцю Микитенко А.О. було невідомо щодо оскарження позивачем до суду постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № ВМ 00002078 від 08.12.2021. 26.08.2022 до відділу надійшла заява Державної служби України з безпеки на транспорті про повернення виконавчого документа без виконання. 30.08.2022 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року витребувано від третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті: 1) докази набрання постановою серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 законної сили 20.01.2022, у тому числі, докази на підтвердження дати вручення постанови серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 ОСОБА_1 або дати отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 з позначкою про невручення; 2) письмові пояснення щодо способу надіслання (чи подання) Державною службою України з безпеки на транспорті до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяви про примусове виконання рішення №2399/3.6/14-22 від 16.02.2022; 3) докази на підтвердження дати подання чи надіслання Державною службою України з безпеки на транспорті до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) заяви про примусове виконання рішення вих. №2399/3.6/14-22 від 16.02.2022. Витребувано від відповідача Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми): 1) письмові пояснення того, у який спосіб до відповідача надійшла заява Державної служби України з безпеки на транспорті про примусове виконання рішення вих №2399/3.6/14-22 від 16.02.2022 та докази на підтвердження таких пояснень; 2) засвідчену належним чином копію конверту зі штемпелем пошти, у разі якщо заява Державної служби України з безпеки на транспорті про примусове виконання рішення вих №2399/3.6/14-22 від 16.02.2022 надійшла до відповідача по пошті. Встановлено строк для надання зазначених документів до 15 вересня 2022 року.
14 вересня 2022 року до суду надійшли пояснення третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті, за замістом яких постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 надіслана засобами поштового зв'язку на ім'я ОСОБА_1 та 20 січня 2022 року поштове відправлення повернуто з позначкою про невручення /а.с. 104-105/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
08.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. 00 коп. Роз'яснено, що згідно із частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк встановлений частиною 2 статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягнуть штраф у подвійному розмірі 17000,00 грн. /а.с. 4, 89/.
У цій постанові вказано дату набрання постановою законної сили 20.01.2022 /а.с. 89/.
16.02.2022 Державною службою України з безпеки на транспорті направлено до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці по пошті заяву вих. №2399/3.6/14-22 від 16.02.2022 про примусове виконання рішення, а саме постанови про справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно осіб, зазначених у статті 143 КУпАП серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 для стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000,00 грн. /а.с. 88, 109-111/.
11.05.2022 державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Микитенко Анастасією Олегівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68986710, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови №ВМ 00002078 від 08.12.2021, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 17000,00 грн. /а.с. 3, 87/.
Позивач не погодився з постановою Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження ВП №68986710 від 11.05.2022, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП№68986710 від 11.05.2022, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).
Згідно статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно пункту 7 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина 1 статті 12 Закону №1404-VIII).
Пунктом 1, 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем складена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серія ВМ №00002078 від 08.12.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. 00 коп. Роз'яснено, що згідно із частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк встановлений частиною 2 статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягнуть штраф у подвійному розмірі 17000,00 грн. /а.с. 4, 89/.
Статтею 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
За змістом статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Частиною 2, 3 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Позивач у позовній заяві стверджує, що постанова серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 за адресою місця її реєстрації (проживання) не надсилалася та не надходила.
У реквізитах квитанції про сплату адміністративного штрафу, яка є частиною постанови серії ВМ №00002078 від 08.12.2021, у графі місце проживання ОСОБА_1 зазначена невірна назва вулиці, а саме: АДРЕСА_1 замість АДРЕСА_1 /а.с. 89/.
14 вересня 2022 року до суду надійшли пояснення третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті, за замістом яких постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 надіслана засобами поштового зв'язку на ім'я ОСОБА_1 та 20 січня 2022 року поштове відправлення повернуто з позначкою про невручення /а.с. 104-105/.
Надані до суду третьою особою на підтвердження цих пояснень копія списку поштових відправлень №659 листів рекомендованих, виданих у ЦОК2 Державній службі України з безпеки на транспорті, містить відомості про отримання відправлення №0600214112008 /а.с. 108/, а копія документа від 20.01.2022 містить відомості про Ф101 у кількості 72 /а.с. 107/.
Вказані документи не містять відомостей про надіслання на адресу місця реєстрації (проживання) ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 та про повернення поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з приписами пунктів 105, 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила №270), у разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Відповідно до пункту 117 Правил №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Разом з тим, третьою особою Державною службою України з безпеки на транспорті не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вручення постанови серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 ОСОБА_1 чи її направлення ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання), доказів на підтвердження дати отримання поштового повідомлення про вручення ОСОБА_1 постанови або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 з позначкою про невручення, хоча ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року витребувано від третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті, зокрема, докази набрання постановою серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 законної сили 20.01.2022, у тому числі, докази на підтвердження дати вручення постанови серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 ОСОБА_1 або дати отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 з позначкою про невручення.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що станом на дату, яка зазначена у постанові як дата набрання постановою законної сили - 20.01.2022, постанова серії ВМ №00002078 від 08.12.2021 не набрала законної сили, а тому в силу частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" цей виконавчий документ підлягав повереннню стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня її пред'явлення.
Таким чином, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2022 року ВП №68986710 прийнята державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Микитенко Анастасією Олегівною не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про виконавче провадження".
За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне вийти за межі вимог про скасування постанови, натомість, визнати протиправною та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2022 року ВП №68986710.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №11-13817560/С від 11.08.2022 /а.с. 8/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального державного бюджету України /а.с. 12/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з приписами частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (ідентифікаційний код 34987562, вул. Сердюка Ігоря, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135), про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2022 року ВП №68986710.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич