Справа № 420/13109/21
19 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16 червня 2021 року (включно) по 13 липня 2021 року (включно) у сумі 29375,10 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на положення ст.ст. 235, 236 КЗпП України, правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах по справі № 813/5952/15, № 808/1271/18, тощо з таких фактичних підстав: рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 420/3215/21, зокрема, поновлено позивача на посаді з 09.02.2021 р. та стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.02.2021р. по 15.06.2021р. у сумі 141979,65 грн. (сто сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 65 коп.); вказане рішення допущено до негайного виконання; 14 липня 2021 року відповідачем видано наказ про поновлення позивача на посаді, тобто з 16 червня 2021 року по 13 липня 2021 року включно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в частині поновлення позивача не виконувалось, що є затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів та копію ухвали суду від 02.08.2021 року направлено на офіційну електронну пошту відповідача 03.08.2021 року, про що свідчать Інформаційна довідка про направлення документів учасникам судового процесу засобами електронного зв'язку та повідомлення про причитання електронного листа. (а.с.36, 38).
Станом на дату вирішення справи відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача до суду не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 420/3215/21 (а.с.16-27), яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 року (а.с.40-47), вирішено:
- позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9; код ЄДРПОУ 40867311) про визнання протиправним та скасування наказу № 25 о/с від 03.02.2021 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити;
- визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 25 о/с від 03.02.2021 р. «Про особовий склад» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника- начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника- начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 09.02.2021р.;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.02.2021р. по 15.06.2021р. у сумі 141979,65 грн. (сто сорок одна тисяча девятсот сімдесят девять гривень 65 коп.);
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника- начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 09.02.2021р. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Згідно зі змістом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 420/3215/21, його прийнято за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, зокрема, представника відповідача ОСОБА_2 (в порядку самопредставництва).
Відповідно до наказу від 14.07.2021 року № 70о/с «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (а.с.13-14), на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі № 420/3215/21, наказано, зокрема:
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 09 лютого 2021 року;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з довідкою Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 № 3.1/1030/квм (а.с.15), даної позивачу в тому, що заробітна плата за період з 01.12.2020 р. по 31.01.2021 р. становить 66910,00 грн., зокрема:
грудень 2020 нараховано 39500,00;
січень 2021 нараховано 27410,00.
Станом на момент розгляду і вирішення справи доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частинами 1, 3, 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Отже, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках приватних виконавців та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не залежить від того, подала особа, яку поновлено на роботі, заяву чи виконавчий лист. В таких випадках держава в особі органів державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках приватні виконавці несуть відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок № 100) у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Враховуючи те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 420/3215/21 в частині поновлення позивача на посаді виконано відповідачем шляхом прийняття наказу № 70 о/с лише 14.07.2021 року, суд дійшов висновку, що відповідно до вищенаведених положень законодавства позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Також, суд вважає правильним проведений позивачем, з урахуванням вже встановленого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 420/3215/21 розміру середньоденного грошового забезпечення позивача в сумі 1631,95 грн., розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення позивача на роботі з 16.06.2021 року по 13.07.2021 року в розмірі 29375,10 грн. (1631,95грн.х18роб.днів).
Незгоди із таким розрахунком відповідач під час розгляду справи не висловив.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року по справі № 813/1761/17 (адміністративне провадження № К/9901/2644/17).
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, суду не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
Крім того, як встановлено судом вище, відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача до суду не надійшли.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, зокрема, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, про що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- на підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновків про те, що на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, отже подання даного позову є правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, відповідно даний адміністративний позов - підлягає задоволенню, у спосіб з урахуванням встановлених судом обставин та позиції Верховного Суду, викладеної у вищенаведеній постанові, якою залишені без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 813/1761/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано дублікат квитанції від 19.07.2021 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 908,00 грн. (а.с.6)
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу перебування головуючого судді у відпустці; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017; ідентифікаційний код юридичної особи: 40867311) про стягнення середнього заробітку - задовольнити.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 420/3215/21 за період з 16.06.2021 року по 13.07.2021 року в сумі 29375,10 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень десять копійок), з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова