Справа № 462/434/21 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/3130/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія: 30
08 вересня 2022 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Матяш С.І.,
з участю: представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , представника відповідача - Стасишина Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа - публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів,
У січні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус») на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2850000 грн. та на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 2850000 грн., які вони сплатили публічному акціонерному товариству (далі - ПАТ) «Банк «Київська Русь» за укладеними 20.03.2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та кожним із них договорами купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, прийнятої у справі №462/4045/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , витребувана з їхнього (позивачів) володіння, у зв'язку з нікчемністю договорів купівлі-продажу від 20.03.2015 року, на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», яке купило майнові права на вказану нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2020 року, укладеного з ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» за результатами проведеного 26.06.2020 року електронного аукціону.
Позивачі зазначають, що повернувши нерухоме майно у власність продавця (його правонаступника) за нікчемними договорами, їхнє попереднє правове становище, як покупців, яке існувало до укладення нікчемних договорів, залишилось не відновленим, а тому з ТОВ «ФК «Інвест Хаус», як правонаступника ПАТ «Банк «Київська Русь» у цих правовідносинах та власника нерухомого майна, підлягають стягненню грошові кошти, які вони (позивачі) сплатили ПАТ «Банк «Київська Русь» за нікчемними договорами купівлі-продажу від 20.03.2015 року, що підтверджено платіжними документами від 19.03.2015 року про оплату за придбане нерухоме майно на загальну суму 5700000 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29 січня 2021 року, у виді накладення арешту на нежитлову будівлю під літ.«Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31108446101.
Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» визнано правонаступником ПАТ «Банк «Київська Русь» та надано йому процесуальний статус позивача у справі №462/4045/15-ц, а тому, у зв'язку із задоволенням постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року вимоги позивача про витребування майна із володіння покупців за нікчемними договорами, до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» перейшли обов'язки щодо повернення грошових коштів, одержаних як оплату за продане нерухоме майно.
Апелянт наголошує, що саме ТОВ «ФК «Інвест Хаус» є відповідальним за невиконане перед позивачами зобов'язання щодо повернення грошових коштів для відновлення їхнього становища, яке існувало до укладення нікчемних правочинів, оскільки жодних застережень про обсяг правонаступництва, яке б мало відбуватись при сингулярному правонаступництві, ні в ухвалі Верховного Суду від 12 листопада 2020 року, ні в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року зазначено не було, відтак, з огляду на подальші дії відповідача по реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, має місце загальне правонаступництво: перехід усіх прав та обов'язків від первинного позивача до правонаступника.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ «ФК «Інвест Хаус» є сингулярним правонаступником, до якого перейшли лише права, без обов'язків. До того ж, зазначає апелянт, що матеріальне законодавство України не передбачає поняття сингулярного правонаступництва.
На переконання апелянта, висновок суду про неналежність відповідача у даній справі суперечить чинному законодавству, оскільки ТОВ «ФК «Інвест Хаус» є єдиним і безумовним власником нежитлової будівлі та, відповідно, як наслідок, повинен нести зобов'язання, що виникають із визнаного судом та зареєстрованого права власності на це майно, в тому числі, й щодо передбаченої законом двосторонньої реституції при визнанні договорів недійсними (нікчемності правочинів).
Також звертає увагу, що підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах, а тому процесуальне правонаступництво можливе лише разом із правонаступництвом у матеріальних правовідносинах, відтак, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» є правонаступником ПАТ «Банк «Київська Русь» у правовідносинах, що виникли на підставі нікчемних договорів купівлі-продажу, тому висновки суду в цій частині є такими, що суперечить принципам правонаступництва та фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, що є порушенням норм процесуального права і самостійною підставою для скасування рішення, оскільки в оскаржуваному рішенні суд обґрунтовував нікчемність укладених позивачами договорів, що вже було встановлено Верховним Судом у справі №462/4045/15-ц, а тому ця обставина не потребує доказування в даній справі.
09.11.2021 року відповідач ТОВ «ФК «Інвест Хаус» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта, посилаючись на те, що зі змісту норми частини першої статті 216 ЦК України вбачається, що застосування наслідків недійсності правочину можливе лише між сторонами договору, які вчинили певні дії одна на користь іншої.
Наголошує, що за часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права та обов'язки, і аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року (справа №264/5957/17), на яку покликається позивач.
В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому розгляд справи проведено відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності.
Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з частиною четвертою статті 216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін.
Судом встановлено, що на підставі постанови правління Національного Банку України №190 від 19.03.2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 від 19.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким, з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».
20.03.2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь», від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. 20.03.2015 року за реєстровим №773, діяв ОСОБА_5 , (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. та зареєстрований в реєстрі за №878.
У пункті 2.1 цього договору зазначено, що продаж частки нерухомого майна здійснено за ціною 2850000 грн.
Іншу 1/2 ідеальну частку у праві власності на вказану вище нежитлову будівлю, за ціною 2850000 грн., купив ОСОБА_4 на підставі укладеного 20.03.2015 року між ним та ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі представника банку за довіреністю Качерай І.П. договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №882.
До відчуження, нежитлова будівля під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала ПАТ «Банк «Київська Русь» на праві приватної власності згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 11.01.2011 року за реєстровим №42; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 12.12.2011 року за реєстровим №5362; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 27.06.2013 року за реєстровим №1827; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 26.09.2013 року за реєстровим №2927, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2013 року, та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 року №12468972, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвич А.І., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31108446101, номер запису про право власності 3296116.
На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 20.03.2015 року зареєстрували право власності на спірну нежитлову будівлю (по 1/2 частці за кожним із них), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35208426, №35212685 від 20.03.2015 року.
Однак, постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, прийнятою у справі №462/4045/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, витребувано із володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», яке є правонаступником ПАТ «Банк «Київська Русь», нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на нікчемність вказаних вище договорів купівлі-продажу в силу положень частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На підставі постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, 14.01.2021 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» здійснило державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо визнання власником спірної нежитлової будівлі ТОВ «ФК «Інвест Хаус», то необхідно зазначити наступне.
На виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.06.2020 року №1134, 26.06.2020 року проведено електронний аукціон з продажу активів (майна) ПАТ «Банк «Київська Русь», а саме: майнових прав на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-06-19-000027-b, номер лоту: GL53N018727), переможцем якого стало ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2020-06-19-000027-b від 26.06.2020 року, між ПАТ «Банк «Київська Русь» (продавець), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» (покупець) було укладено договір №UA-EA-2020-06-19-000027-b/42 купівлі-продажу майнових прав.
У пункті 1.1 цього договору зазначено, що продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке виникло у продавця на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 11.01.2011 року за реєстровим №42; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 12.12.2011 року за реєстровим №5362; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 27.06.2013 року за реєстровим №1827; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 26.09.2013 року за реєстровим №2927, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 року №12468972, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвич А.І., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31108446101, номер запису про право власності 3296116, та було припинено на підставі договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 20.03.2015 року за реєстровим №878, та договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 20.03.2015 року за реєстровим №882, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому (визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності; відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця; витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, тощо).
Також необхідно зазначити, що, власне, у зв'язку з набуттям ТОВ «ФК «Інвест Хаус» за вказаним вище договором купівлі-продажу майнових прав на спірну нежитлову будівлю, ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року замінено позивача у справі №462/4045/15-ц ПАТ «Банк «Київська Русь» правонаступником - ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
Разом з тим, як правильно вказав суд першої інстанції, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не має зобов'язань перед позивачами щодо повернення сплачених ними коштів на загальну суму 5700000 грн., по 2850000 грн. кожному з позивачів, оскільки назване товариство не було стороною нікчемних договорів від 20.03.2015 року і грошових коштів від позивачів за цими договорами не отримувало.
Той факт, що ТОВ «ФК «Інвест Хаус» стало власником спірної нежитлової будівлі, купивши в ПАТ «Банк «Київська Русь» на неї майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав від 30.06.2020 року, не породжує в ТОВ «ФК «Інвест Хаус» обов'язку перед позивачами по поверненню грошових коштів, які від позивачів одержав ПАТ «Банк «Київська Русь», як сторона (продавець) за нікчемними договорами купівлі-продажу ідеальних часток від 20.03.2015 року, на виконання цих договорів, що підтверджено платіжними документами від 19.03.2015 року про сплату позивачами коштів у сумі 5700000 грн. (два платіжних доручення по 2850000 грн.) шляхом безготівкового перерахування коштів з їх рахунків на рахунок банку.
Безпідставними є й доводи апелянтів про неправильність висновків суду першої інстанції щодо сингулярного правонаступництва у правовідносинах між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус», які виникли на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу майнових прав від 30.06.2020 року, оскільки поняття сингулярного правонаступництва розкриває Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2020 року, вирішуючи питання залучення ТОВ «ФК «Інвест Хаус» до участі у названій вище справі №462/4045/15-ц, як правонаступника позивача.
Так, зокрема, Верховний Суд зазначає, що «не є підставою для закриття провадження у справі повністю або частково інформація про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - сторони у справі (інформація про відсутність універсального правонаступництва юридичної особи), якщо спірні правовідносини допускають сингулярне правонаступництво прав та обов'язків цієї особи, і до такого припинення відбулася заміна відповідної юридичної особи як сторони у зобов'язанні, якого стосується спір. Заміна кредитора у даному випадку є обставиною, за якої відбувається процесуальне правонаступництво, що є можливим на всіх стадіях цивільного процесу. Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України».
Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду та факт переходу до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» за укладеним 30.06.2020 року з ПАТ «Банк «Київська Русь» договором купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна: нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, у випадку витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а саме така позовна вимога була заявлена позивачем ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у справі №462/4045/15-ц, заміна позивача у цій справі на правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус», як потенційного власника нерухомого майна, майнові права на яке він придбав за договором, не тягне автоматично за собою виконання правонаступником усіх обов'язків, які випливають з інших договорів, укладених в минулому ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо цього нерухомого майна з третіми особами.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 вересня 2022 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич