Справа № 127/12552/22
Провадження № 33/801/746/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.
Доповідач: Сало Т. Б.
20 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 34 000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
У скарзі зазначає, що суд виніс рішення на основі недостовірних доказів, оскільки подія мала місце 17 травня 2022 року, висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння складено 30 травня 2022 року, а сам протокол про адміністративне правопорушення складено 14 червня 2022 року. Судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи. По прибуттю до медичного закладу він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результати якого були негативними, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він погодився. Поліцейські повідомили, що наразі не мають змоги провести дослідження у зв'язку з відсутністю тестів для його проведення, а тому зразки біологічного середовища будуть зберігатися до моменту появи цих тестів. Лише 14.06.2022 йому зателефонували працівники поліції та повідомили про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки огляд показав, що він перебував в стані наркотичного сп'яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду від 30 травня 2022 року викликає обґрунтовану підозру з приводу законності та дійсності вказаних у ньому результатів, а відтак не може бути належним та допустимим доказом його вини.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №264711, складеного 14 червня 2022 року поліцейським взводу №2 роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Іваницькою Оленою Олександрівною, 17 травня 2022 року о 23 год. 20 хв. в м. Вінниці по вул. Гліба Успенського, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , в наркотичному сп'янінні. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР у лікарі-нарколога. Висновок №0616 - позитивно (а.с.2).
Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької міської ради №0616, заповненого 17 травня 2022 року та складеного 30 травня 2022 року лікарем ОСОБА_2 , за результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння (амфетамін та метанфетамін) (а.с.5).
З рапорту поліцейського Іваницької О.О. від 14 червня 2022 року слідує, що подія мала місце 17 травня 2022 року. Висновок лікаря складено 30 травня 2022 року (а.с.3).
У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Пунктом першим розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення подія мала місце 17 травня 2022 року, а сам протокол складено 14 червня 2022 року, тобто через двадцять дев'ять днів.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено працівником поліції з порушенням вимог вищевказаної вище норми.
Крім того, пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Пунктами 12, 13 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
У п. 15, 16 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (пункт 17).
Відповідно до п. 20, 22 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Тобто, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння повинен був бути проведений лікарем після його доставлення поліцейським до закладу охорони здоров'я, а у разі виявлення за результатами огляду в ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння лікар безпосередньо після такого огляду, тобто в той самий день, повинен був скласти висновок, повідомити ОСОБА_1 про зміст висновку та вручити ОСОБА_1 його примірник.
У висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння №0616 зазначено, що висновок заповнено 17 травня 2022 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному 30 травня 2022 року.
Тобто, виходячи з положень згаданої вище Інструкції №1452/735, такий висновок є недійсним, оскільки складений з порушенням вимог цієї Інструкції.
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при наявності явних заперечень з боку ОСОБА_1 щодо вживання ним наркотичних засобів, не мотивував, а отже безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової наркологічної експертизи, про бажання проведення якої вказував ОСОБА_1 в протоколі, і яку на час перегляду справи призначати апеляційним судом було недоцільно через закінчення строків зберігання біологічних матеріалів для дослідження.
Отже, судом першої інстанції розгляд справи проведено без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи та доказів, що є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння за викладених в протоколі обставин, матеріали справи не містять, а відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Таким чином, висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало