79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
14.09.2022 Справа № 914/3740/21
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Державної податкової служби України, м. Київ, в особі Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів, про грошові вимоги до боржника Приватного підприємства «Авіафінсервіс» в сумі 302966,37 грн.
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп», с. Теребежі, Буський район, Львівська область
про: банкрутство Приватного підприємства «Авіафінсервіс» (пл. Князя Святослава, буд. 5, м. Львів, 79016; ідентифікаційний код 36670047)
Суддя Артимович В.М.,
секретар судового засідання Когут Н.Р.
За участю представників:
від кредитора: не з'явився;
від ДПС України в особі ГУ ДПС у Львівській області: Підгайний О.І.;
від ТзОВ «НЬЮ СИСТЕМ АМ»: не з'явився;
від ТзОВ «Вог Трейд Ресурс»: не з'явився;
від ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д.Галицького: Стасишин Т.В.
від боржника: не з'явився;
ліквідатор: не з'явився.
Ухвалою суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Авіафінсервіс», визнано вимоги кредитора ТзОВ «Лендгруп» в сумі 5188752,43 грн., визнано вимоги в сумі 1461669,25 грн. штрафних санкцій та пені (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП «Авіафінсервіс», введено процедуру розпорядження майном ПП «Авіафінсервіс», призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Плесканку О.В., постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Авіафінсервіс».
Ухвалою суду від 09.12.2021 заяву ТзОВ «Лендгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Авіафінсервіс» прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Авіафінсервіс», визнано вимоги кредитора ТзОВ «Лендгруп» в сумі 5188752,43 грн., визнано вимоги в сумі 1461669,25 грн. штрафних санкцій та пені (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП «Авіафінсервіс», введено процедуру розпорядження майном ПП «Авіафінсервіс», призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Плесканку О.В., постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Авіафінсервіс».
Ухвалою суду від 16.02.2022 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Плесканки О.В. від 31.01.2022 за № 31-5/01/22 про припинення повноважень керівника боржника задоволено, припинити повноваження керівника ПП «Авіафінсервіс» Солодовника В.О., покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесканку О.В. виконання обов'язків керівника ПП «Авіафінсервіс» на період виконання повноважень розпорядника майна боржника, зобов'язано керівника ПП «Авіафінсервіс» Солодовника В.О. передати розпоряднику майна Плесканці О.В. бухгалтерську та іншу документацію ПП «Авіафінсервіс», його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
На розгляд Господарського суду Львівської області Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Львівській області подано заяву про кредиторські вимоги до боржника Приватного підприємства «Авіафінсервіс» в сумі 266454,90 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2022 заяву Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області прийнято до розгляду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області до боржника слід визнати, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Положеннями ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, що на платників податків покладено обов'язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов'язання.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до приписів п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів заборгованість ПП «Авіафінсервіс» перед податковим органом в сумі 199244,22 грн основної заборгованості та 67155,68 грн штрафних санкцій.
У поданій заяві з грошовими вимогами до боржника, заявник зазначає, що заборгованість боржника перед податковим органом складається у тому числі з акцизного податку на пальне на суму 35032,84 грн. (штрафні санкції).
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ПП «Авіафінсервіс» по податку на прибуток підприємств перед податковим органом становить 221221,74 грн. (199244,22 грн - основний борг та 21922,52 грн - штрафні санкції).
Статтею 133 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області також просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів заборгованість перед податковим органом ПП «Авіафінсервіс» з податку на додану вартість, яка складається з 10200,32 грн штрафних санкцій.
У п. 180.1 Податкового кодексу України визначено коло осіб, які є платниками податку на додану вартість, у тому числі, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статте. 183 цього розділу, будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно із ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, заявником долучено до матеріалів справи довідку про наявність заборгованості з податків і зборів від 14.07.2022 за № 5316/5/13-01-13-02, копії податкових повідомлень-рішень, копії актів про результати камеральної перевірки щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних ПП «Авіафінсервіс», копії актів про результати камеральної перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ПП «Авіафінсервіс», копії актів про результати камеральної перевірки ПП «Авіафінсервіс» питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість, копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
У ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Таким чином, податкова заборгованість в сумі 199244,22 грн основного боргу та 67155,68 грн штрафних санкцій є доведеною матеріалами справи, докази сплати якої відсутні.
Розпорядник майна вказану заборгованість боржника перед ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області визнає в повному обсязі, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських вимог від 24.07.2022 за № 24-7/07/22.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, дослідивши матеріали справи, заяву кредитора про визнання грошових вимог з долученими до неї документами, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області слід визнати повністю. Також визнанню підлягає сплачений судовий збір в сумі 4962,00 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Грошові вимоги Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код: 43005393) в особі Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код ВП: 43968090) визнати в сумі 271361,90 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства «Авіафінсервіс» (ідентифікаційний код 36670047), з яких: 4962,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 199244,22 грн. (заборгованість по податках) - третя черга; 67155,68 грн. (штрафні санкції) - шоста черга.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.09.2022.
Суддя Артимович В.М.