79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
14.09.2022 Справа № 914/3538/21
Суддя господарського суду Львівської області Чорній Л.З. при секретарі Х.Гусак, розглянувши заяву Акціонерного банку “Універсал Банк”, м.Київ
про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
на суму 1 084 095,43 грн
у справі за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Представники сторін:
ГУ ДПС У Львівській області: не з'явився
ОСОБА_2 : не з'явився
АТ «Універсал Банк»: Ганенко О.І. - адвокат
керуючий реструктуризацією: Коляда В.І.
боржник: ОСОБА_3 - адвокат
Суть спору: 23 листопада 2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в якій просить суд прийняти заяву та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 26.11.2021 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено заявнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Встановлено заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків: - надати документи, а саме: належні докази авансування винагороди арбітражному керуючому.
06 грудня 2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 26.11.2021, а саме платіжне доручення квитанцію №ПН1340486 від 02.12.2021 на суму 34 050,00 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2021 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 20.01.2022.
Ухвалою суду від 20.01.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); призначено керуючим реструктуризацією Сакович Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Коляду Володимира Ілліча (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1581 від 24.07.2013, адреса: АДРЕСА_2 ).
Оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
09 березня 2022 року на адресу суду надійшла заява Акціонерного банку “Універсал Банк” про кредиторські вимоги до боржника на суму 1 084 095,43 грн.
Ухвалою суду від 10.03.2021 повідомлено АТ “Універсал Банк”, що до заяви з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 084 095,43 грн не додано доказів сплати судового збору. Судом ухвалено АТ “Універсал Банк”, усунути зазначені недоліки та подати до господарського суду Львівської області докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до 23.03.2022.
18 квітня 2022 на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства “Універсал Банк” про усунення недоліків та поновлення процесуального строку. До даної заяви надано платіжне доручення №9595/10 від 23.02.2022 про сплату судового збору за подання заяви про кредиторські вимоги до боржника на суму 4 962,00 грн.
Ухвалою суду від 20.04.2022 заяву Акціонерного товариства “Універсал Банк” про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 1 084 095,43 грн прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на 11.05.2022.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 31.08.2022 попереднє засідання суду відкладено на 14.09.2022.
У судове засідання 14.09.2022 адвокат АТ “Універсал Банк” з'явився, заяву з грошовими вимогами до боржника просив задовольнити повністю.
Адвокат боржника та керуючий реструктуризацією у судове засідання з'явились, заявили про часткове визнання грошових вимог Акціонерного товариства “Універсал Банк”.
У заяві про визнання грошових вимог боржник та керуючий реструктуризацією зазначили про визнання грошових вимог Акціонерного товариства “Універсал Банк” у розмірі 332 085,43 грн, також вказано, що не враховано сплату кредиторами судового збору у зв'язку з відсутністю інформації про сплату.
У заяві про грошові вимоги до боржника Акціонерне товариство “Універсал Банк” просить визнати грошові вимоги у розмірі 1 084 095,43 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (правонаступником якого відповідно до витягу із статуту Акціонерного товариства «Універеа Банк», є Акціонерне товариство «Універсал Банк») та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL9617 від 07.10.2008 з додатками та додатковими угодами до нього.
В подальшому, для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL9617 від 07.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договір іпотеки від 07.10.2008 (та договір про внесення змін до договору іпотеки від 03.12.2009 року), згідно якого іпотекодавці передали в іпотеку ВАТ «Універсал Банк» чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до Висновку про вартість майна, станом на 10.02.2022, вартість предмету іпотеки складає 52 000,00 дол. США, що по курсу НБУ на дату оцінки (27,9619 UАН) становить 1 454 00,00 грн.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 неналежно виконував умови Генерального договору про надання кредитних послуг № BL9617 від 07.10.2008 з додатками та додатковим угодами ПАТ «Універсал Банк» звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №464/1556/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним і опар «Універсал Банк» за кредитним договором № BL9617 від 07.10.2008 в розмірі 331 257,29 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 07.10.2008, а саме квартиру АДРЕСА_4 , що належить їм на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» на прилюдних торгах у процедурі виконавчого провадження з початковою ціною встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
АТ «Універсал Банк» зазначає, що в подальшому отримано виконавчі документи за вказаним рішенням суду та пред'явлено їх до виконання, однак рішення суду не виконані.
У заяві про грошові вимоги до боржника зазначає, що станом на 20 січня 2022 року, розмір заборгованості по Генеральному договору про надання кредитних послуг № BL9617 від 07.10.2008 з додатками та додатковими угодами до нього становить 1 084 095,43 грн, з яких: -прострочена заборгованість по кредиту - 257 883,37 грн; - відсотки - 118 325,18 грн; - підвищені відсотки - 707 886,88 грн.
25.04.2022 та 15.06.2022 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення адвоката боржника на заяву АТ «Універсал Банк» про визнання грошових вимог, в яких просить визнати кредиторські вимоги у розмірі 331 257,29 грн. У запереченні адвокат боржника посилається на наступне, у справі №464/1556/13-ц Сихівським районним судом м.Львова встановлено, що ОСОБА_1 порушив зобов'язання за кредитним договором, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів у зв'язку з чим, станом на 21.01.2013 загальна сума заборгованості перед позивачем за кредитним договором №BL9617/К-1 становить 331 257,29 грн, з яких 258 004,93 грн - заборгованість по сумі кредиту; 70 461,78 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками; 2 790,58 грн - сума заборгованості за підвищеними відсотками. У наведеному заявником розрахунку заборгованості за кредитним договором №BL9617/К-1 у даній справі станом на 01.02.2013 прострочена заборгованість по кредиту становить 28 704,50 грн, прострочена заборгованість по відсотках - 70 461,78 грн, сума заборгованості за підвищеними відсотками - 2 412,14 грн, що разом становить 101 578,42 грн, на думку боржника, вказаний розрахунок суперечить обставинам, встановленим судом у справі №464/1556/13-ц.
Адвокат боржника вказує на те, що кредитор не має права на стягнення процентів за користування кредитними коштами до остаточного виконання судового рішення, а відтак ОСОБА_1 погоджується з кредиторськими вимогами АТ «Універсал Банк» у розмірі 331 257,29 грн, що в повній мірі відповідає сумі заборгованості, встановленій у рішенні Сихівського районного суду м.Львова від 28.11.2014 у справі №464/1556/13-ц.
Також, адвокат боржника посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, позбавляє кредитора права на нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині був змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18).
У запереченнях зазначено, що оскільки рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 28.11.2014 у справі №464/1556/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором №BL9617/К-1 від 07.10.2008 вказана у повному обсязі, відтак строк кредитування є завершеним, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється і права та інтереси останнього в охоронних правовідносинах забезпечують частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Разом з тим, у кредитному договорі відсутні положення, якими б сторони змінили розмір процентів, передбачених статтею 625 ЦК України. Також, кредитним договором не передбачено умови нарахування процентів, саме за неправомірне користування кредитом. Тобто, відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є договірним видом відповідальності, а тому не може встановлюватись договором. За згодою сторін договору лише може змінюватись розмір такої відповідальності.
Адвокат боржника посилається на те, що за змістом положень кредитного договору №ВL9617/К-1 від 07.10.2008, «підвищена процентна ставка», про яку зазначає АТ «Універсал Банк» у своїх письмових поясненнях, встановлена в договірному порядку і фактично є зміною основних умов зобов'язання, а відтак не може бути ідентифікована як проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим право кредитора нараховувати «підвищені проценти» припинено пред'явленням АТ «Універсал Банк» до Сихівського районного суду м.Львова позову до ОСОБА_1 у справі №464/1556/13-ц.
Адвокат боржника також заявив про застосування строків позовної давності щодо вимог АТ «Універсал Банк» відносно нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки АТ «Універсал Банк» пред'явив у 2013 році позов до ОСОБА_1 у справі №464/1556/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 07.10.2008.
01.06.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення АТ «Універсал Банк», в яких заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 1 084 095,43 грн. У письмових поясненнях посилається на те, що відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди № ВL9617/К-1 від 07.10.2008 до Генерального договору про надання кредитних послуг №ВL9617 від 07.10.2008 визначено, що процентна ставка встановлюється в розмірі 25,25 % річних. Пунктом 3.2. встановлено, що за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в наступному розмірі - 50,5% річних. Згідно п. 1.3.2.1. Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL9617 від 07.10.2008 встановлено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлюється наступна процентна ставка: а) з 03.12.2009 по 30.11.2010 включно встановлюється процентна ставка у розмірі 10,31 % річних; б) з 01.12.2010 по 30.11.2015 включно встановлюється процентна ставка у розмірі 28,24 % річних; в) з 01.12.2015 встановлюється процентна ставка у розмірі 25,25 % річних.
Відповідно до п. 1.3.2.3.2. починаючи з 01.01.2011 р. за користування кредитними коштами понад строк встановлюється процентна ставка в розмірі 50,5 % річних.
АТ «Універсал Банк» посилається на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 по справі №522/1528/15-ц викладено наступний правовий висновок: «Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов'язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012 вказано, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
08.06.2022 на адресу суду надійшов оригінал звіту про незалежну оцінку квартири ОСОБА_1 виконаний для АТ «Універсал Банк».
Розглянувши заяву АТ «Універсал Банк» про грошові вимоги до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
07.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL9617 від 07.10.2008 з додатками та додатковими угодами до нього.
В подальшому, для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL9617 від 07.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договір іпотеки від 07.10.2008 (та договір про внесення змін до договору іпотеки від 03.12.2009 року), згідно якого іпотекодавці передали в іпотеку ВАТ «Універсал Банк» чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки боржником порушено умови кредитного договору АТ «Універсал Банк» звернулось до суду, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №464/1556/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним і опар «Універсал Банк» за кредитним договором № BL9617 від 07.10.2008 в розмірі 331 257,29 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 07.10.2008, а саме квартиру АДРЕСА_4 , що належить н спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» на прилюдних торгах у процедурі виконавчого провадження з початковою ціною встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до п. 3.1.2 генерального договору про надання кредитних послуг №BL9617 від 07.10.2008 Банк зокрема має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за цим договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звернувшись до суду з позовом кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, що також відображено у рішенні Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №464/1556/13-ц, яким задоволено позовні вимоги АТ «Універсал Банк».
Згідно з п. 1.3.3. Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL9617 від 07.10.2008 нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування відсотків «факт/360», починаючи з дати списання коштів із позичкового рахунку, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році.
АТ «Універсал Банк» вважає, що сторонами у пункті 1.3.3. кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості. У пунктах 1.3.1. генерального договору, п. 3.2. додаткової угоди № ВL9617/К-1від 07.10.2008, п. 1.3.2.3.2. Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 Сторонами погоджено нарахування Банком процентів за неправомірне користування кредитом - підвищених відсотків.
Також, АТ «Універсал Банк» зазначає, що згідно з умовами п. 7.7. Генерального договору строк дії договору встановлюється з дня укладання цього Договору до повного погашення суми грошових зобов'язань за цим договором та окремими Індивідуальними угодами.
Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди №BL9617/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг від 07.10.2008 за користування кредитними коштами понад строк (або терміни погашення за Графіком погашення кредиту), встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, процентна ставка встановлюється в розмірі 50,5% річних (надалі по тексту «підвищена процентна ставка»). Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника. Нараху вання та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов Генерального договору та цієї Індивідуальної угоди та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ. Підвищена процентна ставка не застосовується (а застосовується процента ставка 0,0001% річних), якщо погашення простроче ної заборгованості за цією Індивідуальною угодою відбулося до: А) п'ятого числа місяця (включно), за умови, що таке п'яте число припадає на робочий день; або Б) останнього робочого дня (включно), який передує п'ятому числу місяця, за умови, що таке п'яте число припадає на вихідний, святковий день. Якщо сплата суми простроченої заборгованості не була здійснена протягом перших п'яти календарних днів місяця, то на про строчену суму заборгованості нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення прострочення.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, якщо за кредитним договором кредитодавець використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
При цьому у постанові Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що при нарахуванні пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов'язання.
У постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата ВС також зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Зазначені правові висновки були враховані у постановах ВС від 17.02.2021 у справі №383/869/14, від 10.02.2021 у справі №331/3410/16-ц, від 30.06.2020 у справі №717/1223/17-ц та інших.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики застосовується до правовідносин у разі відсутності іншої домовленості сторін. У постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18 Верховний Суд наголосив, що у даній справі сторонами кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щодо щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
З аналізу п. 1.3.1., п. 1.3.3. генерального договору, п. 3.2. Додаткової угоди № ВL9617/К-1 від 07.10.2008, п. 1.3.2.3.2. Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009 не вбачається, що сторонами погоджено нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи, заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства “Універсал Банк” підлягають визнанню у розмірі 331 257,29 грн.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства).
Витрати на оплату судового збору в сумі 4 962,00 грн покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 46, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) про визнання кредиторських вимог частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 331 257,29 грн, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 4 962,00 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 20.09.2022
Суддя Чорній Л.З.