вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/975/22
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, код: 42094646)
до
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмакова, буд. 1, код: 08167863)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електричні мережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А, код: 23243288)
про стягнення 866731,19 гривень
До Господарського суду Київської області 28.06.2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі по тексту - позивач/Компанія) про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі по тексту - відповідач/КЕВ) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021 № 430032121 у загальному розмірі 866731,19 гривень, з яких: 735602,16 гривень основна заборгованість, 44337,66 гривень пеня, 6711,11 гривень 3% річних, 80080,26 гривень інфляційні втрати.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021 № 430032121 відповідач за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 735602,16 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/975/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для: подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Вказаною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електричні мережі» (далі по тексту - третя особа/ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електричні мереж»).
На адресу суду 01.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого останній заперечує проти пред'явлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.
До суду 04.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив із заперечення проти доводів відповідача наведених у відзиві.
Від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електричні мережі» 05.08.2022 надійшли письмові пояснення щодо позову.
На адресу суду 18.08.2022 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, згідно якої позивач просить суд вважати підставами пред'явлених позовних вимог, на яких ґрунтуються вимоги позивача, договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021 № 430032121, замість договору від 30.11.2021 № 430032121.
Згідно ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну підстав позову, суд зазначає, що не змінюючи предмета позову, позивач змінив лише підстави позову, заява подана з дотриманням вимог процесуального законодавства, тому суд приймає її до розгляду та зазначає, що подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
Крім того, 18.08.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 названої статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
До суду 29.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
На адресу суду 06.09.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів додаткових доказів, а саме пояснень ТОВ «ЕК «Енолл» наданих в межах справи 911/1008/22.
Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Так, Компанією (надалі - постачальник) та КЕВ (надалі - споживач) 01.02.2021 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 430032121 (далі - договір), предметом якого у відповідності до п. 2.1. є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об'єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в додатку № 1 до цього договору.
Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії (пункт 2.3. договору).
Відповідно до п. 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу на умовах договору починається з 01 лютого 2021 року.
За умовами п. 3.2. договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.
Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.4., 5.5. договору).
Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п. 5.7 договору).
Згідно п. 5.8. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.
Умовами пункту 5.11. договору визначено, що споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2 договору).
Згідно пунктів 10.1., 10.2. договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Пунктом 13.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.
У додатку № 1 до договору відображено інформацію про об'єкти споживача.
Умовами Комерційної пропозиції « 08167863», що є невід'ємною частиною договору, сторони погодили наступне.
Термін постачання: до 31.12.2021. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.
Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Розмір пені та/або штрафу комерційною пропозицією визначено як подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електроенергії здійснюється за ініціативою однієї із сторін у порядку, встановленому ПРРЕ.
Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Додатком № 4 до договору погоджено обсяг споживання електричної енергії на лютий-грудень 2021 року, загальний обсяг якого становить 700000 кВт*год.
Як вказує позивач, відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, щомісячно надавало Компанії в електронному вигляді інформацію про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем протягом всього терміну дії договору.
На підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», позивач сформував та виставив до сплати споживачу Рахунок-фактуру від 31.12.2021 № 6578746353 за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на суму 735602,16 гривень, строк оплати рахунка до 10.01.2022, спожитий обсяг електричної енергії згідно рахунка складає 148461 кВт*год, а також оформив відповідний цьому рахунку акт прийняття-передавання електричної енергії від 31.12.2021 № А-6578746353.
Відповідач факту отримання ним Рахунку-фактури від 31.12.2021 № 6578746353 та акта прийняття-передавання електричної енергії від 31.12.2021 № А-6578746353 в перебігу розгляду справи не заперечив.
Проте, як вказує позивач, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також, умовам укладеного договору в повному обсязі не розрахувався за спожиту у грудні 2021 році електричну енергію та станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 735602,16 гривень, що стало підставою для нарахування на вказану суму заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач у відзиві посилається на те, що 08.10.2021 між КЕВ та ТОВ «ЕК Енолл» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 261, про що відповідач у відповідності до ПРРЕЕ листом від 01.10.2021 № 2665 повідомив Компанію, шляхом надсилання листа на електронну пошту останньої.
Також відповідач вказує, що листами від 05.11.2021 № 3018 та від 17.11.2021 № 3224 повідомив Компанію про те, що заборгованість за спожиту електричну енергію, яка обліковувалась за КЕВ на момент укладення TOB «ЕК Енолл» договору від 08.10.2021 № 261, є погашеною.
До того ж відповідач стверджує, що станом на момент зміни електропостачальника заборгованість за договором на постачання електричної енергії на об'єкти Міністерства оборони України, який було укладено між КЕВ та Компанією, сплачена у повному обсязі.
Проте, за доводами відповідача Компанія, в порушення положень ПРРЕЕ та умов договору, після закінчення договору безпідставно постачала електричну енергію КЕВ.
На переконання відповідача, Компанія без законних підстав постачала електричну енергію у грудні 2021 року та неправомірно діяла, щодо переходу КЕВ до іншого постачальника, чим порушено права відповідача.
Спростовуючи доводи відповідача позивач у відповіді на відзив вказує, що станом на грудень 2021 року між КЕВ та Компанією діяв договір від 01.02.2021 № 430032121, на підставі якого здійснювалось постачання електричної енергії відповідачу.
Позивач вказує, що наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актом прийняття-передавання електричної енергії № А-6578746353 від 31.12.2021, довідкою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 15.06.2022 № 20-1-114 про обсяги спожитої кількості електричної енергії відповідачем, підтверджується факт споживання відповідачем у грудні 2021 року електричної енергії у обсязі 148461 кВт*год на загальну суму 767720,91 гривень, відтак посилання відповідача про протилежне є необґрунтованими.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зауважив, що у своїй заяві по суті справи позивач посилається на договір від 01.02.2021 № 430032121, який не стосується предмета позовних вимог, та має іншу комерційну пропозицію, зобов'язання за яким відповідачем виконано у повному обсязі, що підтверджується наданими до заперечень реєстрами розрахунків.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно пункту 1.2.15. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки електричної енергії та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому ч. 3 ст. 58 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що у відповідності до п. 2.3. договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.
З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, ТОВ «Київська обласна ЕК» не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якою затверджено ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Як вказує позивач, відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, щомісячно надавало Компанії в електронному вигляді інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем протягом всього терміну дії договору шляхом електронного обміну даними.
На підтвердження зазначених обставин позивач долучив до матеріалів справи в паперовому вигляді інформацію від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії по точках обліку споживача - КЕВ м. Біла Церква.
На підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо обсягів розподіленої електричної енергії та у відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ, позивач сформував та виставив до сплати споживачу Рахунок-фактуру від 31.12.2021 № 6578746353 за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на суму 735602,16 гривень, строк оплати до 10.01.2022, спожитий обсяг електричної енергії 148461 кВт*год, а також відповідний цьому рахунку акт прийняття-передавання електричної енергії від 31.12.2021 № А-6578746353.
Водночас, з вказаного рахунку вбачається, що споживачем спожито у грудні 2021 року електричної енергії на загальну суму 767720,95 гривень та, згідно пояснень позивача, з огляду на наявну у відповідача переплату за спожиту електричну енергію за минулі місяці у сумі 32118,79 гривень, вказана сума зарахована в рахунок споживання електроенергії у грудні 2021 року, у зв'язку з чим до сплати за грудень 2021 року підлягає сума у розмірі 735602,16 гривень.
Відтак, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином та у відповідності до умов договору, зокрема, у грудні 2021 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 767720,95 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою за спожиту електричну енергію та актом прийняття-передавання електричної енергії. Водночас, підставою для формування рахунків була отримана від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», який є оператором системи розподілу, інформація про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії споживачу за спірний період.
Отже, судом встановлено факт споживання відповідачем електричної енергії у грудні 2021 року на суму 767720,95 гривень, однак, відповідач в порушення умов договору від 01.02.2021 № 430032121 та вимог законодавства в повному обсязі не розрахувався за споживання електроенергії.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Надавши оцінку запереченням відповідача викладених у заявах по суті справ, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
По-перше, наявність укладеного між КЕВ та ТОВ «ЕК Енолл» договір про постачання електричної енергії споживачу від 08.10.2021 № 261, жодним чином не підтверджує, що у спірний період постачальником електричної енергії за точками обліку було ТОВ «ЕК Енолл», будь-яких інших доказів на підтвердження вказаної обставини відповідачем в перебігу розгляду справи не надано.
Крім того, пунктом 6.1.8 ПРРЕЕ передбачено, що новий електропостачальник має протягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника.
Пунктом 6.1.13. ПРРЕЕ визначено, що у разі відсутності можливості зміни електропостачальника адміністратор комерційного обліку повідомляє про це нового електропостачальника із зазначенням причини відмови у забезпеченні зміни електропостачальника, що є підставою для зупинки (анулювання) процедури зміни електропостачальника.
Згідно п. 6.1.15. ПРРЕЕ у випадку отримання повідомлення від адміністратора комерційного обліку про відсутність можливості зміни електропостачальника новий електропостачальник повинен повідомити про це споживача протягом робочого дня після отримання такого повідомлення з наданням відповідного обґрунтування та рекомендацій споживачу.
Так, згідно наданих ТОВ «ЕК Енолл» пояснень в межах справи № 911/1008/22, які в перебігу розгляду справи долучені позивачем до матеріалів справи, останнє повідомило, що з метою виконання умов укладеного договору від 08.10.2021 № 261 TOB «ЕК «Енолл» листом № 17272 від 08.10.2021 звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з запитом про зміну електропостачальника по КЕВ м. Біла Церква із запланованою датою 20.10.2021, на який ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 13.10.2021 № 20-1-648 повідомило про неможливість прийняти запит на зміну електропостачальника щодо КЕВ м. Біла Церква, оскільки останній знаходиться у «Реєстрі споживачів на відключення за наявну перед постачальником заборгованість», згідно звернення чинного на той момент електропостачальника.
Також ТОВ «ЕК Енолл» у поясненнях зазначило, що з підстав, які залежать від КЕВ м. Біла Церква, TOB «ЕК «Енолл» у строк, встановлений договором, не зміг розпочати виконувати свої зобов'язання з постачання електричної енергії, про що листом від 20.10.2021 № 17411 проінформовано КЕВ м. Біла Церква.
Серед іншого, TOB «ЕК «Енолл» у поясненнях вказує, що неодноразово повідомляло КЕВ м. Біла Церква про необхідність усунення заборгованості, повторного надання на адресу ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» заяву-приєднання із зазначенням нової дати початку постачання електричної енергії та інших документів, передбачених п. 6.1.5. ПРРЕЕ, для отримання можливості повторного звернення до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із запитом про зміну електропостачальника по КЕВ м. Біла Церква. Проте, КЕВ м. Біла Церква жодних дій необхідних для початку процедури зміни електропостачальника не вчинив.
У поясненнях ТОВ «ЕК «Енолл» посилається на те, що в результаті невиконання КЕВ м. Біла Церква обов'язків, покладених на нього, як на споживача Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ТОВ «ЕК «Енолл» не зміг провести зміну постачальника електричної енергії, що є передумовою для початку постачання електричної енергії та розпочати виконувати свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії від 08.10.2021 № 261. Відтак, 29.11.2021 між ТОВ «ЕК «Енолл» та КЕВ м. Біла Церква укладено додаткову угоду № 1 до договору від 08.10.2021 № 261, згідно якої сторони виклали п. 5.1. Договору у новій редакції: « 5.1. Загальна сума розрахунків за договором складає 0.00 грн, у тому числі ПДВ - 0,00 грн».
Відповідач будь-яких заперечень щодо вказаних обставин в перебігу розгляду справи не висловив.
Відтак, доводи відповідача стосовно безпідставного постачання Компанією електричної енергії на користь споживача за договором є необґрунтованими.
По-друге, п. 5 п. 5.1.2. ПРРЕЕ визначено обов'язок оператора системи формувати і вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу, інформувати електропостачальників та власників мереж, занесених до цих реєстрів, про необхідність укладення передбачених цими Правилами договорів та врегулювання відносин з користувачами малих систем розподілу.
Отже, враховуючи, що оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» саме позивачу було передано відомості щодо споживання КЕВ електричної енергії за грудень 2021 року по об'єктах відповідача, що підтверджується довідкою про обсяги спожитої електричної енергії, то саме Компанія була постачальником електричної енергії у спірний період.
По-третє, відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати за спожиту електричну енергію за спірний період за договором від 01.02.2021 № 430032121, а надані відповідачем реєстри розрахунків є лише внутрішніми бухгалтерськими документами відповідача, що не можуть беззаперечно підтверджувати факт оплати заборгованості. Крім того, згідно вказаних реєстрів сплата коштів здійснювалась на підставі договорів від 03.03.2021 № 430032121/44 та № 230000081/1, коли як спір у справі стосується виконання зобов'язань за договором від 01.02.2021 № 430032121
З огляду на викладене вище, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію за спірний період, чого відповідачем в перебігу розгляду справи не спростовано, доказів належного виконання своїх зобов'язань відповідачем не надано суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості в розмірі 735602,16 гривень є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 44337,66 гривень пені, 6711,11 гривень 3% річних та 80080,26 гривень інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 11.01.2022 по 01.05.2022.
У відповідності до п. 5.8. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.
Умовами комерційної пропозиції « 08167863» розмір пені визначено як подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
Вказані положення узгоджуються з приписами ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 44337,66 гривень пені, 6711,11 гривень 3% річних та 80080,26 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 735602,16 гривень основного боргу, 44337,66 гривень пені, 6711,11 гривень 3% річних та 80080,26 гривень інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмакова, буд. 1, код: 08167863) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, код: 42094646) 735602,16 гривень основного боргу, 44337,66 гривень пені, 6711,11 гривень 3% річних, 80080,26 гривень інфляційних втрат та 13001,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2022.
Суддя Р.М. Колесник