вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/195/22
Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д»
про визнання недійсними рішення загальних зборів
Суддя Т.П. Карпечкін
За участю представників сторін:
від позивача Бичківський В.К. (СН 627393 від 28.11.1997 року);
від відповідача: Ковальчук Н.О. (ордер АІ № 1224068 від 10.02.2022 року).
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» про визнання недійсними рішення загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі № 911/195/22, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2022 року.
У зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 року, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, розпорядження Київської обласної військової адміністрації, прийняті відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 24.02.2022 року зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.
З огляду на наведені вище обставини підготовче засідання у справі № 911/195/22 02.03.2022 року не відбулося.
Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 року «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно (відповідний наказ набрав чинності 04.04.2022 року).
Враховуючи, що з 04.04.2022 року відновлено роботу Господарського суду Київської області у звичайному режимі, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2022 року підготовче засідання призначено на 23.05.2022 року.
12.05.2022 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
23.05.2022 року від Бориспільської районної військової адміністрації Київської області надійшов лист, яким повідомлено суд про відсутність реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д».
Представником відповідача 23.05.2022 року подано клопотання про долучення додаткових доказів.
Сторони в підготовче засідання 23.05.2022 року з'явилися, однак у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, підготовче засідання було відкладено на 20.06.2022 року. Зобов'язано Бориспільську міську раду надати належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» код 38193994 у строк до 20.06.2022 року.
В судовому засіданні 20.06.2022 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2022 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 21.04.2022 року. Зазначив, що докази на які він посилається у відзиві, додані до нього. Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.07.2022 року.
В судовому засіданні 18.07.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 18.07.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ОСОБА_1 подано позов до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» (код ЄДРПОУ 38193994) з усіх питань порядку денного, які оформлені протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року.
Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач - ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 45,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 1587, посвідченого 17.11.2017 року приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Прогонним Є.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38197343 від 17.11.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1411157132105, форма власності: приватна.
Власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласниками) багатоквартирного будинку за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 1-Д, корпуси 1, 2, 3, створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях, 1Д», дата запису (реєстрації) 17.05.2012 року, номер запису: 13541020000002721 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яке діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами співвласників, протокол загальних зборів № 1-122016 від 15.12.2016 року.
Як зазначає позивач, з моменту набуття права приватної власності на вищезазначену квартиру (17.11.2017 року), він набув права та обов'язки співвласника багатоквартирного будинку в ОСББ «Київський Шлях 1Д» відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ «Київський Шлях, 1Д».
Однак, як зазначає позивач, він як співвласник багатоквартирного будинку, був позбавлений права приймати участь у загальних зборах співвласників 29.01.2021 року, оскільки не був належним чином повідомлений про їх скликання та проведення у передбачений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ «Київський Шлях, 1Д» спосіб.
Позивач вважає, що порушення порядку скликання загальних зборів, неповідомлення чи неналежне повідомлення його та інших співвласників про проведення загальних зборів, порушення порядку проведення і голосування на загальних зборах є порушеннями прав співвласників квартир, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та права брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і статутом ОСББ «Київський Шлях, 1Д», тому згідно з приписами п. 3 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спір підлягає вирішенню в господарському суді.
У позові позивач просить визнати недійсним (таким, що не породжує правових наслідків з моменту прийняття) рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» (код ЄДРПОУ 38193994) з усіх питань порядку денного, яке оформлене протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року.
Як зазначає позивач, 16.02.2021 року на першому поверсі корпусу 1 багатоквартирного будинку за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 1-Д на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» правлінням було розміщено 5 аркушів формату А4 під назвою: «Протокол Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 1Д», проведених 29.01.2021 року, за місцезнаходженням: м. Бориспіль, вул. Київський шлях 1Д» - 1 аркуш; «Додаток 1» - 2 аркуші; «Додаток 2» - 2 аркуші.
Зі змісту даного протоколу Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» вбачається, що 29.01.2021 року були проведені загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 1Д, де загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 137, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 11187,50 кв.м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 97 осіб, що складає 70,80% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8 136,20 кв.м, що складає 72,73% від загальної площі багатоквартирного будинку.
Порядок денний зборів містив питання: затвердження кошторису на 2021 рік; затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.
За наслідками проведення оскаржуваних загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д», які оформлені протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, вбачається:
- з питання порядку денного щодо затвердження кошторису на 2021 рік, яким передбачено, що з 01.02.2021 року встановлено внесок на утримання буднику 6,7 грн. за кв.м, було викладено в електронній системі Dah-online, голосували через електронну систему та шляхом проведення письмово опитування: «за» 69 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5809,40 кв.м, що складає 51,93% від загальної площі будинку; «проти» 28 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2326,8 кв.м, що складає 20,80% від загальної площі будинку. Рішення прийнято.
- з питання затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців: голосували через електронну систему та шляхом проведення письмово опитування: «за» 76 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6404,90 кв.м, що складає 57,25% від загальної площі будинку; «проти» 21 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1731,3 кв.м, що складає 15,48% від загальної площі будинку. Рішення прийнято.
Позивач зазначає, що загальні збори проведені з порушеннями встановленого законодавством та статутом ОСББ порядку, протокол загальних зборів від 29.01.2021 року не містить:
- інформації про кількість співвласників, які взяли участь особисто та/або через представників у загальних зборах співвласників за місцезнаходженням м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 1Д;
- інформації про кількість співвласників, які взяли участь особисто та/або через представника у письмовому опитуванні, адже за змістом протоколу голосування і прийняття рішення з питань порядку денного здійснювалось двома способами: через електронну систему DАН (даний спосіб голосування не передбачено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і статутом ОСББ «Київський Шлях, 1Д») та шляхом проведення письмово опитування;
- підписів, прізвищ, ініціалів осіб, що склали протокол;
- інформації про листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на кількості аркушах.
У додатках № 1 і № 2 до даного протоколу відсутні:
- прізвище, ім'я, по батькові співвласника або його представника та документ, що надає представнику повноваження на голосування;
- інформація про документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення;
- підпис кожного співвласника (представника), який приймав участь у голосуванні.
Позивач вважає, що всі рішення з питань порядку денного загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, які оформлені протоколом від 29.01.2021 року, є недійсними та таким, що не породжують правових наслідків з моменту прийняття у зв'язку з порушенням правлінням ОСББ процедури скликання загальних зборів, неповідомленням чи неналежним повідомленням позивача та інших співвласників про проведення загальних зборів, порушення порядку проведення і голосування на загальних зборах.
В обґрунтування відповідних тверджень позивач зазначає, що 16.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» було розміщено оголошення за змістом якого збори правління ОСББ «Київський Шлях 1Д» з посиланням на витяг з протоколу № 1/012021 від 15.01.2021 року вирішили:
- винести на затвердження загальними зборами кошторис на 2021 рік з внеском на утримання будинку 6,7 грн. за 1 кв.м;
- призначити дату проведення зборів 29.01.2021 року;
- у зв'язку з карантинними обмеженнями та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 Загальні збори членів ОСББ провести дистанційно з письмовим поіменним голосуванням на додатках, що будуть прикріплені до основного протоколу загальних зборів членів ОСББ;
- порядок денний: затвердження загальними зборами кошторису на 2021 рік; затвердження загальними зборами процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.
Як зазначає позивач, подібне за змістом оголошення також було розміщено 18.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» з посиланням на протокол № 1/012021 зборів правління ОСББ «Київський шлях 1Д». Також членів ОСББ було повідомлено, що детальна інформація буде розміщена в системі DAH online та в друкованому вигляді через поштову скриньку.
За твердженням позивача порушення порядку скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів ОСББ «Київський Шлях 1Д» полягало у недотриманні строків призначення загальних зборів та їх проведення в дистанційному режимі, що не передбачено чинним законодавством та умовами статуту ОСББ «Київський Шлях 1Д». Зокрема, порушені наступні умови статуту.
- п. 5. статуту, який передбачає, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
- п. 6. статуту, який передбачає, що у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
- п. 7. статуту, який передбачає, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
- п. 8. статуту, який передбачає, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, в тому числі і рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
- п. 9. статуту, який передбачає, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 розділу III цього Статуту, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
- п.10. статуту, який передбачає, що під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Також, позивач зазначає, що правління не направило йому, як співвласнику ОСББ та іншим співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів (тобто до 15.01.2021 року), а лише розмістили оголошення 16.01 та 18.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» без направлення в письмовій формі і вручення кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), чим порушено ч. 3 ст. 10 та ч.ч. 4, 5 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 5 статуту.
27.01.2021 року правлінням ОСББ «Київський Шлях 1Д» у мобільному додатку DАН створено публікацію з голосування дистанційного проведення загальних зборів 29.01.2021 року та ініційовано поіменне письмове голосування через поштову скриньку з 29.01.2021 року до 16.02.2021 року. 29.01.2021 року через поштову скриньку кожен співвласник отримає додаток до протоколу загальних зборів ОСББ і співвласнику необхідно проголосувати та повернути заповнений додаток через поштову скриньку ОСББ.
Мобільний додаток «Бак» - це програмне забезпечення, яке призначене для роботи на смартфонах, планшетах та/або інших мобільних пристроях, що надає Користувачам можливість ознайомлення з інформацією, що завантажена головою об'єднання та/або іншими Користувачами, комунікації з іншими Користувачами мобільного додатку DАН та прийняття участі у вирішенні поточних питань Об 'єднання.
Функціонал мобільного додатку DАН передбачає його використання на розсуд та відповідальність Користувача у наступних цілях: отримання та ознайомлення з Інформацією Об'єднання в електронному вигляді, що завантажується головою об'єднання та іншими Користувачами до мобільного додатку DАН; ініціювання обговорення/опитування окремих питань діяльності відповідного Об'єднання, а також участь у їх обговоренні/опитуванні; ініціювання голосувань, а також участь у голосуванні з окремих питань відповідного Об'єднання та прийняття рішень Користувачем шляхом натискання клавіши «так» або «ні».
Результати обговорень/опитувань та голосувань в рамках відповідного Об'єднання, що отримані внаслідок користування мобільним додатком DАН мають інформативний характер, тому не засвідчують факту проведення загальних зборів. Позивач стверджує, що проведене з 29.01.2021 року до 16.02.2021 року письмове поіменне голосуванням на додатках через поштову скриньку не є належним письмовим опитуванням.
Крім того, правлінням ОСББ «Київський Шлях 1Д» не дотримано встановленої форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 року за № 1083/27528).
З огляду на викладені обставини позивач стверджує, що оскаржувані загальні збори співвласників ОСББ були проведені з порушеннями, які полягають:
- у несвоєчасному та неналежному призначенні загальних зборів співвласників 15.01.2021 року на 29.01.2021 року (з порушенням строку);
- без фактичного їх скликання на 29.01.2021 року;
- без належного повідомлення співвласників про проведення загальних не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів в письмовій формі та врученням відповідного повідомлення під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом);
- фактичному непроведенні 29.01.2021 року зборів співвласників і голосування у конкретному місці і у встановлений час;
- неналежному проведенні письмового опитування співвласників протягом 15 календарних днів з дати фактичного проведення загальних зборів і голосування;
- неналежному оформленні протоколу від 29.01.2021 року.
За твердженням позивача, наведені обставини у сукупності є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Київський Шлях 1Д» з усіх питань порядку денного, оформлених протоколом від 29.01.2021 року.
В ході розгляду спору відповідачем подано відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Відповідач пояснив, що 17.05.2012 року власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласниками) багатоквартирного будинку створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях, 1 Д» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 1-Д, корпуси 1, 2, 3, згідно з записом про реєстрацію за номером: 13541020000002721 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яке діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів співвласників від 15.12.2016 року № 1-122016 (далі - статут).
Пунктом 2 Розділу І «Загальні положення» статуту визначено, що Об'єднання діє відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та цього Статуту».
Згідно з пунктом 14 статуту до компетенції правління належить, зокрема, скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників.
Пунктом 1 статуту визначено, що Співвласник має право зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об'єднання.
Пунктом 2 протоколу правління Зборів Правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях, 1Д» від 15.01.2021 року № 1/012021 вирішено призначити проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку на 29.01.2021 року.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року № 1236 було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 року до 28.02.2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 2.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року № 1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра).
У зв?язку з чим, відповідач наголошує, що на підставі вищенаведених нормативних актів було запроваджено заборони проведення масових заходів за участю більш як 20 осіб і такі заборони тривали значний проміжок часу, неодноразово продовжувались. Однак, відповідні заборони не стосувались можливості ОСББ вирішувати нагальні та поточні питання своєї діяльності.
Оскільки відповідач не має можливості провести загальні збори у відповідності з вимогами вищенаведених Постанов Кабінету Міністрів України, то з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, для проведення загальних зборів на Інформаційній дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» було розміщено Повідомленням про проведення загальних зборів членів ОСББ, зі змісту якого вбачається про намір відповідача провести загальні збори.
Пунктом 3 протоколу Зборів Правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1 Д» від 15.01.2021 року № 1/012021 у зв'язку з карантинними обмеженнями та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 Загальні збори членів ОСББ вирішено провести дистанційно з письмовим поіменним голосуванням на додатках, що будуть прикріплені до основного протоколу загальних зборів членів ОСББ.
Відповідач звертає увагу, що позивач сам у позові підтверджує факт обізнаності з оголошенням - повідомленням про проведення загальних зборів членів ОСББ, проведення яких призначено на 29.01.2021 року та протоколом № 1/012021, які були розміщеі на Інформаційній дошці на 1-му поверсі багатоквартирного будинку за адресою: вул. Київський Шлях, 1Д, м. Бориспіль.
У вищевказаному повідомленні був зазначений порядок денний загальних зборів: 1) Затвердження загальними зборами кошторису на 2021 рік. 2) Затвердження загальними зборами процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців. Також цим оголошенням, повідомлено співвласників, про те що детальна інформація буде розміщена в системі DAN online та в друкованому вигляді через поштову скриньку.
Відповідач зазначає, що позивач був обізнаний з призначенням загальних зборів та порядком денним, тому посилання позивача на одержання повідомлення у такий спосіб, жодним чином не порушує його прав. Також, відповідач зауважив, що позивачем не обгрунтовано яким чином прийняте рішення по пунктах суперечить його інтересам, порушує його права та охоронювані законом інтереси.
За змістом ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов?язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно статуту (нова редакція) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях1», затвердженого протоколом загальних зборів № 1-122016 від 15.12.2016 року, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав його членів, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та стутними документами.
У зв?язку з чим, відповідач зазначає, що оскільки на момент прийняття вищенаведеного Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та затвердження статуту ОСББ, не можливо було передбачити карантин та запровадження тривалих обмежень, які унеможливлюють проведення загальних зборів у порядку і спосіб, визначені законодавством та статутом, і в той же час, для виконання своїх функцій та забезпечення прав всіх членів об?єднання необіхідно було вирішувати поточні та нагальні питання, відповідачем вжито всіх можливих і залежних від нього заходів для проведення загальних зборів ОСББ у відповідності до встановленого порядку, в умовах, що фактично склались.
Також, відповідач зауважує, що з протоколу оскаржуваного рішення загальних зборів вбачається, що більшістю голосів учасників зборів було прийнято рішення по всім питанням порядку денного і жодний учасник вказаних зборів не оскаржив правильність відображення результатів голосування у вищезазначеному протоколі. Рішення на загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д», яке оформлене протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, приймалося шляхом голосування через електронну систему DAN online та шляхом поіменного голосування через проведення письмового опитування співвласників. Під час підрахунку голосів враховувалися голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів. Рішення оформлялися особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). На загальних зборах одностайно були прийняті рішення про затвердження кошторису на 2021 рік та затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців. Вказані 76 осіб, володіють загальною площею квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6404,90 кв.м, що складає 57,25% від загальної площі будинку.
Таким чином, на загальних зборах вирішувались невідкладні поточні питання, які жодним чином не можуть порушувати права власників квартир з точки зору балансу інтересів і незгода з таким рішенням одного з членів ОСББ з надуманими формалізованими приводами спрямована на перешкоджання нормальній діяльності ОСББ.
Щодо законності прийнятих на загальних зборах рішень відпоавідач пояснив, що як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 137. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 11187,50 кв.м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 97 осіб, що складає 70,80% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8 136,20 кв.м, що складає 72,73% від загальної площі багатоквартирного будинку.
На порядок денний зборів, були поставлені такі питання: 1) Затвердження кошторису на 2021 рік; 2) Затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.
Під чакс розгляду питання порядку денного зборів щодо затвердження кошторису на 2021 рік, відповідач пояснив, що кошторис викладено в електронній системі Dah-online і передбачав встановлення з 01.02.2021 року внеску на утримання будинку 6,7 грн. за 1 кв.м. Голосували через електронну систему DAH та шляхом проведення письмового опитування. При цьому, в основу питання про затвердження кошторису на 2021 рік покладено постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» № 409 від 06.08.2014 року, на підставі якої і був зроблений розрахунок внеску на утримання будинку 6,7 грн. за 1 кв.м.
Отже, здійснений розрахунок внеску на утримання будинку 6,7грн., за 1 кв.м в повній мірі узгоджується з чинним законодавством, та жодним чином не порушує право чи інтерес позивача.
Щодо затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення голосували через електронну систему DAH та шляхом проведення письмового опитування.
Відповідач зазначає, що недоліки повідомлення про проведення загальних зборів викликані об?єктивними обставинами і в сукупності з необгрунтуванням позивачем фактів порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів його прав чи інтересів та інших ознак незаконності, не можуть бути підставою для відміни прийнятих на загальних зборах рішень. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №916/4625/15. Також у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі №916/1421/20 визначено, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Висновки Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних з діяльністю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об'єднання, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 05.2019 року у справі № 686/8227/17, зокрема, про те, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Також, аналогічної правової позиції про необхідність дослідження саме факту впливу присутності (відсутності) учасника товариства на прийняття рішень загальними зборами товариства дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 29.09.2009 у справі № 2-6/9177-2008, який скасував судові рішення у вказаній справі саме з тих підстав, що суди не з'ясували, чи могла відсутність (або наявність) позивача (його представника) істотно вплинути на прийняття рішень, які оскаржуються. Зокрема, не взято до уваги, що усі рішення на спірних загальних зборах прийняті одноголосним голосуванням.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що грунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що особа, яка голосувала «за» відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи.
Однак, як зазначає відповідач, позивач проігнорував письмове опитування (голосування) співвласника, але прийняв участь в голосуванні через електронну систему DAN online і прийняв рішення «утримався».
Також відповідач звертає увагу, що позивач не надав жодних правових підстав, які регулюють повідомлення та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку у зв'язку з карантинними обмеженнями які діють в Україні.
В ході розгляду спору судом досліджено подані сторонами пояснення та докази та встановлено наступні обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як визначено п. 5. Статуту ОСББ, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно з п. 6. статуту ОСББ у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Згідно з п. 7. Статуту ОСББ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно з п. 8. статуту ОСББ рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, в тому числі і рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Згідно з п. 9. статуту ОСББ якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 розділу III цього Статуту, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Згідно з п. 10. статуту ОСББ під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Однак, в період проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д», призначених на 29.01.2021 року, діяли карантинні обмеження, які стосувались зібрання осіб більше на певній території і не містили жодних заборон щодо управління справами товариства шляхом проведення загальних зборів.
Тому з врахуванням умов п. 5. Статуту ОСББ, який визначає, що час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів, обраний відповідачем спосіб проведення загальних зборів в умовах карантинних обмежень цілком відповідає інтересам співвласників та вимогам чинного законодавства в сукупності.
При цьому, суд зазначає, що законодавче встановлення карантинних обмежень має пріоритет у регулюванні правовідносин, на які воно поширюється, відповідно, всі законодавчі правила та регулювання мають застосовуватись з врахуванням відповідних обмежень.
В той же час, враховуючи невизначеність термінів карантинних обмежень, відсутні достатні підстави для призупинення, зокрема, управління оперативними справами ОСББ.
Таким чином, проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» чітко у спосіб, визначений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ, в будь-якому випадку призвело б до порушення карантинних обмежень. В іншому випадку, відтермінування проведення загальних зборів на невизначений час до закінчення карантинних обмежень безпідставно блокували б управління справами ОСББ.
Таким чином, посилання позивача на недотримання відповідачем процедури проведення 29.01.2021 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д», визначеної Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ, в яких не враховано випадків запровадження карантинних обмежень, оцінюється судом критично, оскільки суперечить фактичним обставинам.
Відповідачем доведено вжиття всіх залежних від нього та можливих заходів для проведення загальних зборів у відповідності до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ в умовах карантинних обмежень. В той же час, позивач не надав обґрунтованих пояснень яким чином повинен був діяти відповідач під час проведення загальних зборів в умовах карантинних обмежень.
Умова п. 8 статуту не визначає необхідності проведення зборів шляхом фізичного зібрання членів ОСББ у певному місці, тому голосування в онлайн-системі цілком відповідає вимогам щодо ідентифікації учасників зборів та засвідчення результатів голосування в умовах карантинних обмежень.
Щодо твердження позивача, що Правління не направило в установленому законом та статутом порядку йому, як співвласнику ОСББ, та іншим співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів (тобто до 15.01.2021 року), а лише розмістило оголошення 16.01. та 18.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д», суд зазначає, що з викладених у позові обставин вбачається обізнаність позивача про дату, час та місце (спосіб) проведення оскаржуваних загальних зборів.
Тому формальне недотримання порядку повідомлення учасників ОСББ за умови відсутності наміру приховати проведення зборів (оголошення було публічно розміщено в загальному доступі) і за умови обізнаності позивача, не порушує прав позивача, оскільки він знав про проведення зборів та порядок денний і міг прийняти в них участь.
Посилання позивача на недотримання порядку повідомлення інших членів ОСББ про проведення загальних зборів не підлягає дослідженню, оскільки не стосується прав та інтересів позивача і не підтверджено жодними доказами.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.10.2020 по справі № 922/2575/19, на яку посилається позивач, саме необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Не повідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об'єктивною інформацією, що стосуєтьсяуправління будинком.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач як зазначає сам позивач, йому було відомо, що 16.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» було розміщено оголошення за змістом якого збори правління ОСББ «Київський Шлях 1Д» з посиланням на витяг з протоколу № 1/012021 від 15.01.2021 року вирішили:
- винести на затвердження загальними зборами кошторис на 2021 рік з внеском на утримання будинку 6,7 грн. за 1 кв.м;
- призначити дату проведення зборів 29.01.2021 року;
- у зв'язку з карантинними обмеженнями та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 Загальні збори членів ОСББ провести дистанційно з письмовим поіменним голосуванням на додатках, що будуть прикріплені до основного протоколу загальних зборів членів ОСББ.
- порядок денний: затвердження загальними зборами кошторису на 2021 рік; затвердження загальними зборами процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.
Подібне за змістом оголошення також було розміщено 18.01.2021 року на дошці «Інформація ОСББ «Київський Шлях 1Д» з посиланням на протокол № 1/012021 зборів правління ОСББ «Київський шлях 1Д». Також членів ОСББ було повідомлено, що детальна інформація буде розміщена в системі DAH online та в друкованому вигляді через поштову скриньку».
Як повідомив суду відповідач, позивач проігнорував письмове опитування (голосування) співвласника, але прийняв участь в голосуванні через електронну систему DAN online і прийняв рішення «утримався». Відповідні обставини відповідачем не спростовані, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.
Наведені обставини свідчать, що позивач був цілком обізнаний про призначення загальних зборів членів ОСББ, питаннями, які мають вирішуватись та порядком проведення загальних зборів в умовах, що об?єктивно склались - карантинних обмежень.
Згідно з п. 21. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Також, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства ( 1576-12 );
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства ( 1576-12 );
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними
зборами відповідного рішення.
Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» визначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
З огляду на змість п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»);
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»);
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
З огляду на змість п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства», статтею 35 Закону України «Про акціонерні товариства», статтею 15 Закону України «Про кооперацію».
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Оцінивши наведені позивачем у позові порушення щодо скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів в сукупності всіх обставин, суд зазначає що такі порушення викликані об'єктивними та незалежними від відповідача чинниками і не впливають на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Матеріали справи свідчать, що позивач був обізнаний з датою та місцем проведення оскаржуваних загальних зборів і у нього було достатньо часу та можливості прийняти в них участь, крім того за твердженням відповідача, яке не спростовано позивачем, останній частково прийняв участь в голосуванні. За наведених обставин, відсутні пдстави для визнання прав та інтересів позивача порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору.
Таким чином, за наслідками розгляду спору позивачем не обгрунтовано та не доведено фактів порушень, які є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, чи порушень прав та інтересів позивача.
У зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання недійсним (таким, що не породжує правових наслідків з моменту прийняття) рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київський Шлях 1Д» з усіх питань порядку денного, яке оформлене протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, безпідставні і задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позову питання дотримання строків давності не підлягає дослідженню, оскільки не впливає на результат вирішення спору.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує її, а саме на підставу позову.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладено обов'язок обґрунтувати своєї вимоги поданими доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Тобто, на час звернення до суду повинно мати місце порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звертається. Звернення до суду за захистом інтересів інших суб'єктів господарювання не допускається.
Відсутність порушеного або оспорюваного права, інтересу особи, яка звернулася з позовом до суду, є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволені позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19.09.2022 р.
Суддя Т.П. Карпечкін