ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про призначення експертизи
та зупинення провадження у справі
м. Київ
15.09.2022Справа № 910/2970/22
За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна» 2) Приватного акціонерного товариства «Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат» 3) Приватного акціонерного товариства «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивачів:Кулеба А.М. - представник за довіреністю;
від позивача-1:Гончарова М.В. - представник за довіреністю.
від відповідача:Грищенко К.В. - представник за довіреністю.
Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/2970/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерстарч Україна”, Приватного акціонерного товариства “Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат” та Приватного акціонерного товариства “Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі” до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2021 у справі № 126-26.13/75-20.
11.08.2022 до суду від позивача-2 надійшли клопотання про призначення у справі товарознавчої та економічної експертиз.
Ухвалою суду від 11.08.2022 підготовче засідання призначено на 15.09.2022.
22.08.2022 відповідачем подано письмові заперечення проти клопотання про призначення експертизи, а також заявлено клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
Позивачі, у свою чергу, 25.08.2022 надали відповідь на відзив до якої долучили, зокрема, Висновок експерта № 62605 від 18.08.2022 за результатами судово-економічної експертизи та заяву про поновлення процесуальних строків.
Крім того, 06.09.2022 до суду звернувся Комітет із заявою про продовження строку на подання заперечень по справі та заперечень на Висновок експерта № 62605 від 18.08.2022.
12.09.2022 до суду надійшли також письмові пояснення відповідача стосовно додатково поданих позивачами доказів.
Безпосередньо в підготовчому засіданні 15.09.2022 представники сторін надали усні пояснення щодо заявлених у справі клопотань.
З огляду на доводи учасників процесу, суд відмовив у розгляді справи в закритих судових засіданнях, про що вказано у відповідній ухвалі суду.
У судовому засіданні наголошено на долученому позивачами Висновку експерта № 62605 від 18.08.2022.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 07.07.2022 позивачем-1 було заявлено клопотання про встановлення додаткового строку для подання висновку експерта Бойко Ю.В. відповідно до положень ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий висновок з об'єктивних причин не міг бути поданий разом з позовом.
25.08.2022 позивачем-1 також було заявлено про поновлення процесуального строку для подання відповідного висновку експерта.
З огляду на наведені вище обставини, суд вважає за можливе долучити до матеріалів справи Висновок експерта № 62605 від 18.08.2022 за результатами судово-економічної експертизи.
Також, судом було заслухано усні пояснення представника відповідача про необхідність продовження строку для подання письмових заперечень та вирішено задовольнити відповідну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивачів про призначення у справі судової товарознавчої експертизи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Дульський проти України” (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивачів про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2021 у справі № 126-26.13/75-20, яким визнано, що:
- протягом 2018-2020 років Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" займала монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів, що полягало у необґрунтованому підвищенні цін на патоку крохмальну кукурудзяну та глюкозні сиропи протягом квітня-червня 2018, лютого-березня 2019 та в жовтні 2020, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;
- Група суб'єктів господарювання у складі ТОВ "Інтерстарч Україна", АТ "Дніпровський Крохмалепатоковий Комбінат", ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів, що полягало у встановлені протягом 2018-2020 років різних умов до рівнозначних угод із покупцями патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів без обґрунтованих причин.
У справі, що розглядається, до обставин, які підлягають з'ясуванню, входять, зокрема, взаємозамінність патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів з іншими товарами.
Основними завданнями товарознавчої експертизи є:
- визначення вартості товарної продукції;
- визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торгівельній сфері;
- визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності;
- визначення змін показників якості товарної продукції;
- установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;
- визначення відповідності упаковки і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.
Водночас, положення статті 40 Закону України “Про захист економічної конкуренції" та пункту 16 названих Правил стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17.
Обґрунтовуючи подане клопотання позивачі зазначають, що необхідною обставиною, яка має бути встановлена у даній справі, є питання дослідження взаємозамінності патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів з іншими товарами.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
Враховуючи викладені обставини, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити у справі судову товарознавчу експертизу з метою підтвердження або спростування доводів та аргументів відповідача, що викладені в оскаржуваному рішенні.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доручення проведення судової товарознавчої експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
За змістом ч. 2 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
Враховуючи, що питання про призначення судової експертизи було розглянуто судом за клопотаннями позивачів, приймаючи до уваги предмет дослідження, витрати, пов'язані з попередньою оплатою судової товарознавчої експертизи покладаються на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 2, 100, 228, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат» про призначення судової товарознавчої експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі № 910/2970/22 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. На вирішення експертизи поставити такі питання:
1) Яка питома вага крохмальної патоки в різних видах кондитерських виробів? Чи можна визначити орієнтовну відсоткову частку, виходячи з існуючих рецептур, технічних умов, досліджень?
2) Яким чином можна встановити можливість заміни патоки крохмальної в рецептурі кондитерських виробів? Які передбачені засоби для встановлення можливості такої заміни у рецептурі?
3) Якими засобами дозволено встановлення можливості або неможливості заміни крохмальної патоки, виробленої з кукурудзяного крохмалю, на патоку, вироблену з іншої сировини, інші глюкозні, глюкозно-фруктозні сиропи, задля недопущення втрати якісних показників продукції, зміни фізико-хімічних показників, звичного для споживача смаку кондитерського виробу?
4) Яка складова може забезпечити недопущення кристалізації карамельної маси при енергійному перемішуванні? Чи буде впливати спосіб виробництва крохмальної патоки (кислотний, кислотно-ферментативний, ферментативний) на якість халви?
5) Які якості (фізичні, хімічні, органолептичні) може мати халва у разі виготовлення карамельної маси з додаванням інвертного сиропу?
6) Виходячи з яких документів/досліджень можна достеменно встановити виключність та обов'язковість певного складового інгредієнту для виробництва того чи іншого кондитерського виробу?
7) Чи існує можливість заміни у технологічному процесі виробництва ірису, східних солодощів, пряників патоки на глюкозно-фруктозні сиропи? Якщо так, то в якому обсязі можлива заміна?
8) Які дані та зразки можуть бути надані на дослідження для встановлення можливості або неможливості використання сиропу глюкозно-фруктозного ГФС-10 та ГФС-30 при виготовленні кондитерської продукції?
9) Чи може бути взаємозамінними патока суха та інші (рідкі) види патоки?
10) Яким чином може бути встановлено та за якими ознаками взаємозамінність глюкозно-фруктозних сиропів з іншими рідкими видами патоки та сиропів крохмальних кукурудзяних?
11) Які якості (фізичні, хімічні, органолептичні) набуває або змінює печиво цукрове у разі заміни патоки інвертним сиропом?
12) Чи можливо замінити патоку у виробництві пряників заварних, печиві здобному (желейні начинки), зефірі, тортах, тістечках на інвертний сироп?
4. Відповідно до статті 14 Закону України “Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Ухвалу та матеріали справи №910/2970/22 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
6. Зобов'язати сторони на вимогу експерта надавати всі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи через Господарський суд міста Києва.
7. Затрати на проведення експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський Крохмалепатоковий комбінат».
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. Провадження у справі № 910/2970/22 зупинити до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6) судової товарознавчої експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.09.2022 року
Суддя Ю.О. Підченко