ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.09.2022Справа № 910/2965/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -
1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
2. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
3. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
4. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»
5. Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»
6. Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго»
7. Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»
8. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»
9. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Представники учасників справи:
від позивача: Риков О.О.;
від відповідача: Проц А.В.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
від третьої особи 3: не з'явився;
від третьої особи 4: не з'явився;
від третьої особи 5: не з'явився;
від третьої особи 6: Вілько Н.Г.;
від третьої особи 7: не з'явився;
від третьої особи 8: не з'явився;
від третьої особи 9: не з'явився;
30.03.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» з вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про визнання недійсним рішення Загальних зборів повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформлене пунктом 2.1 питання 2 Протоколу №264/2021 від 13.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, прийняті відповідачем рішення, оформлені п. 2.1 Протоколу №264/2021 від 13.12.2021, з порушенням законодавства України, Статуту та Регламенту Моторного (транспортного) страхового бюро України, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача 1) Письмове обгрунтування щодо встановлення у п. 8.2.1 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 складу учасників Договору внутрішнього перестрахування у кількості не менше 3-х учасників; 2) Детальний розрахунок суми коштів (у гривнях), необхідної для формування позивачем десятикратного розміру власного утримання за договорами зовнішнього перестрахування згідно з вимогами п. 9.2.2. Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021; 3) Довідку з переліком страховиків (повних членів МТСБУ), сума залишків коштів ЦДВ вип. До ФСГ яких станом на 30.09.2021 перевищує десятикратний розмір їх власного утримання за договорами зовнішнього перестрахування (з зазначенням конкретних сум коштів в гривнях відносно кожного страховика); 4) Детальний розрахунок суми коштів (з зазначенням конкретної суми в гривнях), яка має бути наявна у страховиків для перевищення тридцятикратного розміру власного утримання за договорами зовнішнього перестрахування згідно з п. 8.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021; 5) Детальне економічне обгрунтування для застосування десятикратного та тридцятикратного збільшення власного утримання страховика/страховиків за договорами зовнішнього перестрахування на виконання вимог п.п. 8.2.2. та 9.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 (з зазначенням об'єктивно виправданих причин); 6) Детальне економічне обгрунтування, з яких причин в п. 9.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 розмір власного утримання страховика за договорами зовнішнього перестрахування не міг складати п'ятикратного розміру власного утримання (з зазначенням об'єктивно виправданих причин); 7) Детальне економічне обгрунтування, з яких причин у п. 8.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 розмір власного утримання страховиків не міг складати п'ятнадцятикратного розміру власного утримання за договорами зовнішнього перестрахування (з зазначенням об'єктивно виправданих причин) 8) Довідку про ставку відрахувань (у відсотках 45% або більше), що має сплачувати позивач у 2022 році з урахуванням вимоги п. 8.2.2 та розділу 9 Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021, умов договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за Договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012; 9) Довідку щодо суми коштів акумульованих у кожного повного члена МТСБУ (окремо по кожному страховику) у Фонді страхових гарантій МТСБУ для забезпечення виконання зобов'язань за полісами «Зелена картка» станом на 13.12.2021 та на 22.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2022 відкрито провадження у справі №910/2965/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.05.2022; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 11.05.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 08.06.2022.
01.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
01.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго», Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан».
У підготовчому засіданні 08.06.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 29.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб.
У підготовчому засіданні 29.06.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 13.07.2022.
13.07.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 4, від третьої особи 6 та від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 13.07.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.08.2022.
08.08.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 8 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи та пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 10.08.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2022.
11.08.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 7 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
12.08.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 3 та від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2022 надав усні пояснення по суті справи, проти задоволення позову заперечив.
Представник третьої особи 6 у судовому засіданні 14.09.2022 надав усні пояснення, проти задоволення позову заперечив.
Представники третіх осіб 1-5, 7-9 у судове засідання 14.09.2022 не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
У судовому засіданні 14.09.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ч. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку.
У п. 1.1 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Бюро) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності) за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 44.1 ст. 44 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи.
Згідно з п. 1.5 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України органами управління Бюро є Загальні збори членів Бюро, Загальні збори повних членів Бюро, Президія Бюро та Дирекція Бюро. Органами контролю Бюро є Координаційна Рада та Ревізійна комісія. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю Бюро визначається чинним законодавством та цим Статутом.
Відповідно до ч. 45.1 ст. 45 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальні збори членів МТСБУ складаються з усіх страховиків - асоційованих і повних членів МТСБУ та є вищим органом МТСБУ.
Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України.
У розділі 5 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначено, що страховики можуть входити до складу Бюро як асоційовані та повні його члени.
Відповідно до п. 5.1 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України асоційовані члени - це страховики, які: - мають ліцензію на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; - визнають та виконують положення цього Статуту; - сплачують членські внески згідно з рішеннями Загальних зборів членів Бюро та/або Президії, у випадках, передбачених цим Статутом; - сплатили до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у ДТП (далі - фонд захисту потерпілих) гарантійний внесок у розмірі, визначеному положенням про фонд захисту потерпілих, у сумі, не меншій за еквівалент 100 тисяч євро. Розмір гарантійного внеску страховика до фонду захисту потерпілих визначається положенням про фонд захисту потерпілих; - здійснюють внески до централізованих страхових резервних фондів (крім фонду страхових гарантій) згідно з положенням про фонд захисту потерпілих, положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів та положенням про порядок розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів Бюро; - виконують вимоги договору про співпрацю між ними та Бюро. Асоційовані члени мають право укладати внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дія яких поширюється тільки на територію України.
Згідно з п. 5.2 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України повні члени - це страховики - члени Бюро, які: - виконали умови п. 5.1 цього Статуту; - сплатили до централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій (далі - фонд страхових гарантій) гарантійний внесок на умовах, визначених у міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка". Розмір гарантійного внеску страховика до фонду страхових гарантій визначається положенням про фонд страхових гарантій; - виконують вимоги договорів про співпрацю між ними та Бюро, угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями інших країн з страхування цивільно-правової відповідальності.
Повні члени мають право укладати внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дія яких поширюється на територію України, та договори міжнародного страхування, дія яких поширюється на території інших країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
У п. 6.4 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначено, що для набуття статусу повного члена Бюро страховик зобов'язаний: - бути асоційованим членом Бюро; - сплатити до фонду страхових гарантій гарантійний внесок на умовах, визначених у міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка". Розмір гарантійного внеску страховика до фонду страхових гарантій визначається положенням про фонд страхових гарантій.
Відповідно до п. 8.2.3 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України загальні збори повних членів складаються з усіх страховиків - повних членів. Представники Дирекції Бюро беруть участь у Загальних зборах повних членів Бюро з правом дорадчого голосу. Головує на Загальних зборах повних членів Бюро Президент Бюро, або за рішенням Загальних зборів повних членів - Директор (Генеральний директор) Бюро, Заступник Директора (Заступник Генерального директора) Бюро чи інша особа з числа представників страховиків - повних членів.
Згідно з п. 8.2.4 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України загальні збори повних членів скликаються з ініціативи Директора (Генерального директора) Бюро або не менше ніж 2 (двох) повних членів Бюро. Скликання Загальних зборів повних членів здійснюється Дирекцією Бюро.
Відповідно до п. 8.2.5 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України загальні збори повних членів визнаються повноважними, якщо на них присутні не менше 2/3 загальної кількості повних членів Бюро.
Відповідно до п. 1.1 Регламенту проведення Загальних зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - Регламент), загальні збори повних членів МТСБУ є колегіальним органом управління МТСБУ, який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень.
Відповідно до п. 2.1 Регламенту засідання скликаються за ініціативою Генерального директора, Заступника Генерального директора - Директора Бюро «Зелена картка» або на вимогу не менш ніж 2 страховиків - повних членів Бюро.
Листом вих. №2400 від 07.12.2021 АТ «СК «Інго», яке є повним членом МТСБУ, керуючись Регламентом МТСБУ, за підтримки АТ «СГ «ТС», звернулось до Бюро «Зелена картка» з проханням скликати позачергові загальні збори повних членів на 13.12.2021 з наступним порядком денним: «Про внесення змін до Порядку фінансових взаємовідносин між строковиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування».
Листом вих. №8.1-04/44475 від 08.12.2021 відповідач повідомив позивача про скликання 13.12.2021 засідання загальних зборів повних членів МТСБУ в очній формі у приміщенні МТСБУ з наступним порядком денним: 1) Про заяву ПрАТ «СК «Вусо» від 28.10.2021 №5746; 2) Про зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування (відповідно до спільного листа АТ «СГ «ТАС» та АТ «СК «Інго» від 07.12.2021 №2400.
До вказаного листа було долучено проект Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування.
10.12.2021 відбулось засідання Комітету з питань «Зеленої картки», прийняті рішення на якому оформлені Протоколом №13-2021 від 10.12.2021.
На вказаному засіданні було ухвалено рішення рекомендувати Загальним зборам повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України схвалити зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування, з урахуванням пропозицій, висловлених на засіданні Комітету з питань «Зеленої картки».
Листом вих. №8.1-04/45035 від 13.12.2021 відповідач (у доповнення до листа вих. №8.1-04/44475 від 08.12.2021) надіслав позивачу проект Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування з врахуванням пропозицій, висловлених на засіданні Комітету з питань «Зеленої картки», які відбулись 10.12.2021 (Протокол №13/2021).
У п. 2.2 Регламенту зазначено, що порядок денний засідання та проекти рішень формуються відповідним підрозділом МТСБУ, визначеним Генеральним директором або Заступником Генерального директора - Директором Бюро «Зелена картка», і доводиться до страховиків засобами електронного корпоративного зв'язку не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати проведення засідання.
Для скликання засідання за ініціативою повних членів бюро ініціатори зобов'язані направити лист до Дирекції МТСБУ з пропозицією щодо проведення засідання, в якому зазначити проект порядку денного, дату та час проведення, а також проекти рішень з питання, які пропонуються розглянути, та пояснювальну записку до них (п. 2.3 Регламенту).
Згідно з п. 2.4 Регламенту у випадках, передбачених п. 2.3, порядок денний, проекти рішень, пояснювальні записки ініціаторів проведення засідання доводяться Дирекцією МТСБУ до страховиків засобами електронного корпоративного зв'язку невідкладно, але не пізніше наступного робочого дні після отримання згаданих документів Дирекцією МТСБУ.
Відповідно до п. 3.5 Регламенту засідання вважається повноваженим, якщо на ньому присутні не менше 2/3 загальної кількості страховиків.
Рішення зборів вважається прийнятим, якщо за запропонований проект рішення проголосували страховики у кількості, яка у відповідності з Статутом МТСБУ є достатньою для прийняття такого рішення (п. 3.7 Регламенту).
13.12.2021 були проведені загальні збори повних членів МТСБУ, прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №264/2021 від 13.12.2021.
Порядок денний:
1) Про заяву ПрАТ «СК «Вусо» від 28.10.2021 №5746;
2) Про зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування.
По другому питанню порядку денного ухвалили затвердити зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування, виклавши його у новій редакції; встановили, що зміни набувають чинності з дати їх прийняття.
Результати голосування: «за» -7 повних членів; «проти» - 1 повний член; «утримались» - 1 повний член.
Рішення прийнято.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що Порядок фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування, затверджений 13.12.2021, за своїм змістом відрізняється від редакції, яка була надіслана МТСБУ листом вих. №8.1-04/45035 від 13.12.2021 (після доопрацювання). Крім того, затверджена редакція також не відповідала редакції, опрацьованій 10.12.2021 Комітетом з питань зеленої картки, а була остаточно відредагована під час проведення загальних зборів на підставі тексту, озвученого представником СК «ТАС».
Також, позивач, посилаючись на порушення відповідачем п. 2.2 Регламенту, вказує на те, що МТСБУ надіслало позивачу проект Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування в дату проведення загальних зборів, а не за три робочі дні до проведення засідання.
Крім того, оскільки СГ «ТАС» та АТ «СК «Інго» у листі про ініціювання проведення загальних зборів не дотримались вимог, встановлених п. 2.3 Регламенту, зокрема не вказали форму проведення загальних зборів, не надали пояснювальну записку за підписом уповноважених осіб даних компаній; не зазначили часу проведення зборів, відповідач не мав права проводити загальні збори.
Також, позивач, вказує на те, що жодного економічного обгрунтування для додаткового формування страховиками залишку коштів у Фонді страхових гарантій МТСБУ на суму 350 млн грн надано не було, оскільки така вимога є абсолютно дискримінаційною і антиконкурентною. Об'єктивно виправданих причин для додаткового наповнення фонду відповідача за рахунок позивача або іншого повного члена МТСБУ шляхом встановлення дискримінаційних вимог, передбачених п.п. 8.2, 8.2.1, 8.2.2., 9.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин не було. Вказане свідчить про порушення норм Закону України «Про захист економічної конкуренції».
При цьому, за твердженням позивача, вимоги Порядку фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 відповідач намагається поширити на договірні відносини іншого договірного об'єднання (Договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування з лімітом відповідальності до 500 тис євро включно - Пул внутрішнього перестрахування) та встановлювати застереження і умови, за яких повний член має перестрахувати ризики та створювати договірні об'єднання. Позивач вказує на те, що Порядок фінансових взаємовідносин від 13.12.2021 не є частиною Договору приєднання від 28.12.2012, а тому його вимоги не можна поширювати на учасників Пулу внутрішнього перестрахування - вимоги щодо кількісного складу учасників Пулу внутрішнього перестрахування (п. 8.2.1), додаткові вимоги щодо суми залишку коштів (п. 8.2.2). Загальні збори повних членів МТСБУ не можуть приймати документи, які б могли поширюватися на учасників іншого договірного об'єднання - Пулу внутрішнього перестрахування, створеного згідно з Договором приєднання від 28.12.2012.
Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
За змістом положень зазначених вище норм права сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: 1) невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; 2) порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; 3) позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ;
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.
Вказаний перелік підстав визнання недійсними зборів учасників не є вичерпним, а залежить від того, чи були і як саме були порушені права учасників (акціонерів, членів).
Відповідно до ч. 39.2 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.
Згідно з ч. 43.1 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди: 1. фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється на рівні встановленого Законом України «Про страхування» мінімального розміру статутного фонду страховика, що займається видами страхування іншими, ніж страхування життя; 2. фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 43.2 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: 1. базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; 2. відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; 3. повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; 4. добровільні внески та пожертвування.
Відповідно до ч. 43.3 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
Відповідно до ч. 43.5 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок членських внесків страховиків - членів МТСБУ при МТСБУ створюється цільовий фонд, призначений для фінансування діяльності МТСБУ, в тому числі для створення, підтримки та обслуговування єдиної централізованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Використання коштів з фонду фінансування діяльності МТСБУ здійснюється дирекцією МТСБУ відповідно до кошторису, що затверджується президією МТСБУ. Про використання коштів цього фонду дирекція МТСБУ звітує щорічно перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ.
Згідно з 4.1 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України майно Бюро становлять основні фонди, оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Бюро як власність Бюро, а саме: - майно, передане Бюро страховиками - членами Бюро; - кошти цільового фонду фінансування діяльності Бюро; - кошти фонду попереджувальних заходів Бюро; - майно, отримане з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
У п. 8.2.1 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначено, що загальні збори повних членів Бюро є органом управління Бюро, що вирішує питання щодо діяльності Бюро як члена міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", в тому числі, питання встановлення порядку укладання та виконання договорів міжнародного страхування та забезпечення платоспроможності Бюро.
Відповідно до п. 8.2.2 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України до компетенції Загальних зборів повних членів Бюро належать такі питання: а) вирішення будь-яких питань діяльності Бюро та його членів стосовно порядку укладання та виконання додаткових договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та дотримання зобов'язань Бюро як члена міжнародної системи
автострахування "Зелена картка"; б) прийняття рішення про укладення угод про взаємне визнання договорів страхування цивільно-правової відповідальності та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди з уповноваженими організаціями інших країн з страхування цивільно-правової відповідальності; в) прийняття рішення щодо вибору умов забезпечення платоспроможності Бюро як члена міжнародної система автострахування "Зелена картка"; г) прийняття рішення щодо визначення перестрахувальної програми для договору перестрахування, що укладається Бюро; ґ) прийняття рішення щодо порядку сплати будь-яких внесків, пов'язаних з членством Бюро в міжнародній системі автострахування "Зелена картка"; д) надання асоційованим членам Бюро та позбавлення статусу повного члена Бюро, якщо такі повноваження надані Загальними зборами членів Бюро; е) затвердження внутрішніх нормативних документів Бюро щодо питань встановлення порядку укладання та виконання договорів міжнародного страхування, порядку надання фінансових гарантій та забезпечення платоспроможності страховиків - повних членів Бюро та Бюро як члена міжнародної системи автострахування "Зелена картка"; є) затвердження порядку контролю за дотриманням встановленого регламенту укладення та виконання договорів міжнародного страхування, своєчасної сплати страхового відшкодування (в т.ч. вимог іноземних бюро), забезпечення платоспроможності, виконання умов договору з Бюро, рішень Загальних зборів повних членів Бюро, внутрішніх нормативних документів Бюро; ж) затвердження порядку накладення (застосування) Дирекцією Бюро заходів впливу (попередження та грошові стягнення) на страховиків за порушення регламенту укладання та виконання договорів міжнародного страхування, порядку застосування страхових платежів, своєчасної сплати страхового відшкодування (в т.ч. вимог іноземних бюро), порядку надання фінансових гарантій та забезпечення платоспроможності, умов договору з Бюро, рішень Загальних зборів повних членів Бюро, внутрішніх нормативних документів Бюро; з) затвердження умов договору про співпрацю страховика з Бюро у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за договорами міжнародного страхування; и) встановлення порядку забезпечення страховиків - повних членів Бюро бланками полісів договорів міжнародного страхування; і) затвердження пропозицій, що вносяться від імені Бюро до органів державної влади, щодо вдосконалення нормативно-правових актів, з питань регулювання обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за договорами міжнародного страхування; ї) вирішення інших питань діяльності Бюро, якщо такі повноваження надані Загальними зборами членів Бюро; й) створення комітетів, комісій з окремих питань діяльності Бюро у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за міжнародними договорами страхування, затвердження положень про їх діяльність та їх персонального складу. { Пункт 8.2 статті 8 доповнено підпунктом 8.2.2 "й" згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг N 818 ( v0818486-08 ) від 03.07.2008 }
Згідно з п. 8.2.8 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України рішення Загальних зборів повних членів Бюро набувають чинності з моменту визначеного Загальними зборами повних членів Бюро, але не раніше ніж на 8-й день після прийняття такого рішення.
Згідно з п. 8.2.11 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України рішення Загальних зборів повних членів Бюро оформлюються протоколами. Прийняті Загальними зборами повних членів рішення обов'язкові для всіх страховиків - повних членів та Дирекції Бюро.
Судом встановлено, що за умовами Договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування з лімітом відповідальності до 500 тис. євро включно, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з перестрахуванням відповідальності за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.12.2012, укладеного між страховиками, які зазначені у Реєстрі страховиків цього договору (додаток 1), кожен з них виступає перестрахувальником у відношенні до укладених ними договорів міжнародного страхування та як перестраховик у відношенні до договорів міжнародного страхування, укладених іншими страховиками - сторонами цього договору (надалі - страховики або, відповідно перестрахувальник, перестраховик) та Моторним (транспортним) страховим бюро України (надалі - МТСБУ).
Згідно із додатком № 1 до договору до складу страховиків-учасників договору входять: ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-авто», ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія Аска», ПрАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ПрАТ «Страхова група «ТАС», ПрАТ «Страхова компанія «Перша».
Відповідно рішення членів Пулу внутрішнього перестрахування, оформленого протоком № 3/2015 (ПВП) від 24.12.2015, змінено назву договору на договір облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: - договір зовнішнього перестрахування - договір перестрахування ексцеденту збитку за договорами міжнародного страхування з лімітом відповідальності понад 500 тис. євро, або з нижчим лімітом відповідальності, укладений страховиками повними членами МТСБУ з перестраховиками, які не є членами МТСБУ, відповідно до вимог Порядку забезпечення платоспроможності страховиків-повних членів (шляхом перестрахування) та Бюро як члена міжнародної системи автострахування "Зелена карта", затвердженому загальними зборами повних членів МТСБУ;
- пул внутрішнього перестрахування - об'єднання страховиків-повних членів МТСБУ з метою перестрахування відповідальності за договорами міжнародного страхування серед членів пулу, утворене у відповідності до вимог, затверджених Загальними зборами страховиків-повних членів МТСБУ.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору встановлено, що за цим договором здійснюються перестрахові виплати за страховими з випадками, що настали в перестраховий період; першим перестраховим періодом є 2013 календарний рік, з 01.01.2013 по 31.12.2013, обидві дати включно; кожним наступним перестраховим періодом є кожен календарний рік з 1 січня до 31 грудня, обидві дати включно.
Цей договір набирає чинності з 1 січня 2013 року (п.4.1. Договору).
Відповідно до п. 6.2.1 Договору, перестрахувальник зобов'язаний оперативно вносити інформацію про укладені договори міжнародного страхування «Зелена картка», отримані повідомлення про страхові випадки та вимоги на компенсацію (дебет-ноти) від іноземних врегулювальників, а також інформацію про здійснені страхові відшкодування в інформаційну систему МТСБУ.
Згідно із пунктом 11.3 Договору у випадку несплати страховиком цільових додаткових гарантійних внесків до ФСГ за підсумками звітного періоду у визначений строк частка участі в ризиках страховика, який має таку заборгованість перерозподіляється між іншими страховиками.
У випадку настання страхового випадку за чинним договором міжнародного страхування «Зелена картка» укладеним у відношенні до транспортного засобу з іноземними реєстраційними номерами, власне утримання перестрахувальника стосовно такого збитку збільшується на суму, еквівалентну 30 тис. євро. При цьому частки (квоти) участі перестраховиків в такому збитку відповідно зменшуються (п.12.1. Договору).
У випадку отримання протягом одного перестрахового періоду повідомлень про настання страхових випадків за договорами міжнародного страхування «Зелена картка» не внесеними в інформаційну систему МТСБУ до настання строку звітності за місяць, в якому почав діяти такий договір, власне утримання перестрахувальника стосовно кожного такого випадку збільшується на суму добутку еквіваленту 2 тис. євро та порядкового номеру такого страхового випадку (за простроченими для внесення в інформаційну систему МТСБУ договорами міжнародного страхування) протягом перестрахового періоду. При цьому частки (квоти) участі перестраховиків в такому збитку відповідно зменшуються (п.12.2. Договору).
Відповідно до п. 12.3. Договору останній може бути доповнений або змінений за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів сторін.
Пунктом 12.4 Договору передбачено, що рішення зборів сторін є прийнятим, якщо за нього проголосували сторони, які мають разом частку участі (квоту) в ризиках за договором не менше 60% у поточному перестраховому періоді згідно із додатком 2 до договору . Такі рішення можуть бути прийняті з будь-яких питань , що стосуються цього договору, окрім питань: припинення цього договору; та виключення страховика зі складу учасників цього договору. Опитування страховиків може бути проведено шляхом листування.
Порядок укладення договору облігаторного перестрахування зазначений у пункті 12.8 Договору, згідно із яким цей договір укладається у наступному порядку:
попередньо схвалений Дирекцією МТСБУ та страховиками, які відповідно до рішення Загальних зборів повних членів МТСБУ визначені учасниками цього договору, підписується МТСБУ та надсилається таким страховикам з пропозицією про приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України;
страховик протягом 10 днів з дня надходження до нього пропозиції МТСБУ надає МТСБУ два примірники Акту про приєднання за формою, визначеною в додатку 3 до цього Договору, які підписані страховиком та скріплені його печаткою;
МТСБУ протягом 5 днів з дня отримання примірників Акту від страховика підписує їх, скріплює своєю печаткою, повертає один примірник страховику, який зазначений у такому акті, вносить записи у Реєстр страховиків-учасників цього договору (додаток 1) та направляє копію такого Реєстру всім Страховикам, які сторонами цього договору.
Договір облігаторного перестрахування укладений сторонами шляхом приєднання страховика до умов цього договору на підставі акта про приєднання до цього договору.
Позивач приєднався до договору облігаторного перестрахування шляхом підписання акта про приєднання від 28.12.2012 (додаток № 3 до Договору)
Відповідно до положень статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 5 частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Отже, договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Договір облігаторного перестрахування укладений сторонами з урахуванням положень ст. 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання страховика до умов цього договору згідно з акта про приєднання до цього договору.
Отже, Договір облігаторного перестрахування за своєю правовою природою є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України.
МТСБУ, як сторона договору, яка встановила умови договору облігаторного перестрахування, у п. 12.3 визначила порядок внесення змін та доповнень у такий договір.
Так, згідно з п. 12.3 Договору останній може бути доповнений або змінений за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів сторін.
Зазначені умови договору відповідають вимогам статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, у відповідності до погоджених сторонами умов договору облігаторного перестрахування, обов'язковість яких встановлена ст. 629 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений лише за згодою усіх його сторін, з оформленням таких змін шляхом укладання додаткової угоди або прийняттям протокольного рішення зборами сторін.
Як вбачається з матеріалів справи (відповідно до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування, затвердженого Протоколом загальних зборів повних членів МТСБУ від 29.11.2012 №110/2012), до Порядку загальними зборами повних членів МТСБУ, проведених 23.12.2021 (Протокол №264/2021) були внесені наступні зміни:
1) Договір внутрішнього перестрахування - договір перестрахування ризиків за договорами міжнародного страхування з лімітом відповідальності до розміру власного утримання (включно) за Договором зовнішнього перестрахування, укладений між страховиками-повними членами МТСБУ за участю МТСБУ як гаранта виконання зобов'язань кожним із страховиків, за умови, що такий Договір внутрішнього перестрахування відповідає вимогам цього Порядку (п. 1.2)
2) У випадку порушення страховиками-учасниками Пулу внутрішнього перестрахування визначених у п. 2.1 розділу 2 цього Порядку строків сплати цільових додаткових гарантійних внесків до ФСГ понад 5 робочих днів, розмір ставки відрахувань за відповідний місяць збільшується на 5 відсоткових пунктів. Вважати відповідним місяцем місяць, за який вчасно не сплачено цільовий додатковий гарантійний внесок (п. 2.2);
3) Власне утримання та квоти участі кожного з страховиків в ризиках, від інших страховиків-учасників Договорів внутрішнього перестрахування визначається пропорційно сумі нарахованих страхових за договорами, прозвітованими відповідним страховиком за перші 9 місяців року, який передує року дії відповідних Договорів внутрішнього перестрахування, якщо інше не визначене учасниками такого Пулу внутрішнього перестрахування (п. 3.2);
4) Склад учасників Пулу внутрішнього перестрахування та їх квоти участі не можуть змінюватися протягом календарного року, крім випадків , передбачених п.п. 2.2., 3.8, 3.9 цього Порядку. Склад учасників Пулу внутрішнього перестрахування на кожний наступний рік та їх квоти участі визначається учасниками Пулу внутрішнього перестрахування в строк до 31 грудня поточного року (п. 3.6);
5) У випадку встановлення страховиками-учасниками Пулу внутрішнього перестрахування факту та суми недостатності коштів цільових додаткових гарантійних внесків в ФСГ для виконання зобов'язань за Договорами внутрішнього перестрахування, розмір цільових додаткових гарантійних внесків для забезпечення виконання зобов'язань збільшується на відповідну суму (п. 3.10);
6) Рішення про внесення змін до цього Порядку в частині вимог до Договорів внутрішнього перестрахування приймаються та доводяться до відома страховиків - учасників Договорів внутрішнього перестрахування не пізніше 31 жовтня поточного року та набувають чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому прийнято рішення про внесення таких змін. Страховиками-учасниками відповідного Пулу внутрішнього перестрахування в порядку, визначеному Договором внутрішнього перестрахування, розглядаються та приймаються рішення з будь-яких питань, що пов'язані із забезпеченням виконання зазначеного Договору, зокрема, але не виключно: затвердження складу страховиків - учасників Пулу внутрішнього перестрахування; визначення та перегляд квот участі страховиків-повних членів МТСБУ в Договорі внутрішнього перестрахування; встановлення (перегляд) умов перерахування та заліку сплачених (нарахованих) перестрахових платежів, у т.ч. коштів, що надійшли до ФСГ у якості додаткового гарантійного внеску у зв'язку із застосуванням санкцій відповідно до рішень Загальних зборів повних членів МТСБУ; встановлення факту та суми недостатності коштів цільових додаткових гарантійних внесків в ФСГ для виконання зобов'язань за Договором внутрішнього перестрахування; встановлення умов збільшення власного утримання перестрахувальника згідно з Договором внутрішнього перестрахування у випадку отримання протягом одного перестрахового періоду повідомлень про настання страхових випадків за договорами міжнародного страхування «Зелена картка», не внесеними в інформаційну систему МТСБУ до настання строку звітності за місяць, в якому почав діяти такий договір; встановлення факту порушення умов Договору внутрішнього перестрахування (у т.ч. передбачених цим Порядком, внутрішніми нормативними документами МТСБУ чи рішеннями, прийнятими Загальними зборами повних членів МТСБУ); вирішення у досудовому порядку спорів, пов'язаних із виконання умов Договору внутрішнього страхування; визначення процедур та правил діяльності відповідного Пулу внутрішнього перестрахування; затвердження розподілу суми коштів цільових додаткових внесків страховика до ФСГ, що підлягає поверненню страховику або страховикам - членам Пулу внутрішнього перестрахування за підсумками розрахункового року, відповідно до затвердженого Загальними зборами повних членів МТСБУ порядкуповернення страховикам частини сплачених цільових додаткових внесків до ФСГ. Прийняті відповідно до норм цього Порядку рішення Пулу внутрішнього перестрахування, який створений та діє відповідно до цього Порядку, є обов'язковими для виконання МТСБУ (п.п. 3.12 - 3.14);
7) Договір внутрішнього перестрахування вважається таким, що відповідає вимогам цього Порядку, за наступних умов: кількість учасників такого договору складає не менше 3; сума залишків коштів ЦДВ вип до ФСГ таких страховиків станом на 30 вересня року, що передує кожному року діяльності відповідного Пулу внутрішнього перестрахування, перевищує тридцятикратний розмір власного утримання за Договором зовнішнього перестрахування таких страховиків і відповідний рік діяльності Пулу внутрішнього перестрахування. На 2022 рік ставка відрахувань цільових додаткових внесків до ФСГ визначається для страховиків, які не є учасниками Договорів внутрішнього перестрахування та якщо сума залишків коштів ЦДВ вип до ФСГ таких страховиків станом на 30.09.2021 перевищує десятикратний розмір їх власного утримання за Договорами зовнішнього перестрахування, ставка відрахувань складає 45% (п.п. 8.2, 9.2.3).
Тобто, внесені до Порядку зміни по суті є внесенням змін до Договору перестрахування від 28.12.2012, хоча Порядок не є частиною договору перестрахування.
При цьому, як вбачається з Протоколу №264/2021 від 13.12.2021, «за» внесення змін до Порядку проголосували не всі страхові компанії, а саме позивач (Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія») проголосував «проти».
Суд зазначає, що пункт 12.4 Договору визначає загальний порядок прийняття рішень зборами сторін з питань, що стосуються цього договору, тоді як п. 12.3 цього Договору регламентовано порядок прийняття рішень щодо внесення змін та доповнень до договору.
Зокрема, згідно з п. 12.3 Договору останній може бути доповнений або змінений за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів сторін.
Разом з тим, в силу частини 2 статті 634 Цивільного кодексу України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Таким чином, сторона, яка приєдналася, наділяється правом вимагати зміни або розірвання договору приєднання, навіть, при формальній законності його змісту, у випадку: 1) якщо внаслідок укладення договору вона позбавляється прав, які звичайно мала; 2) якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобовґязання; 3) якщо в договорі містяться інші умови, що є явно обтяжливими для сторони, яка приєдналася.
Частина друга статті 634 Цивільного кодексу України чітко передбачає випадки, коли договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася. Відповідні обставини мають бути доведені.
Однак, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність підстав для внесення змін до Договору перестрахування від 28.12.2012.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що аналіз сукупності поданих до матеріалів справи доказів дає підстави вважати про недотримання сторонами Договору порядку, встановленого імперативними нормами ч. 2 ст. 634 Цивільного кодексу України та п. 12.3 Договору при прийнятті рішення щодо внесення змін до Порядку (по суті - і до Договору перестрахування від 28.12.2012), що є підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформлене пунктом 2.1 питання 2 Протоколу №264/2021 від 13.12.2021.
При цьому, судом встановлено, що у грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про скасування рішення та скасування внесення змін (справа №910/19441/20).
Позовні вимоги у справі №910/19441/20 були обґрунтовані тим, що оспорюванні рішення Загальних зборів повних членів МТСБУ прийняті з порушенням вимог законодавства, Статуту МТСБУ та є приховуваним делегуванням Загальними зборами повних членів МТСБУ частини своїх повноважень учасникам незареєстрованого об'єднання - Пулу внутрішнього перестрахування.
В подальшому позивач у справі №910/19441/20 уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним рішення Загальних зборів повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформлене пунктом 3 Протоколу від 15.11.2018 № 186/2018, та визнати недійсними рішення Загальних зборів повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформлене підпунктом 3.2 пункту 3 протоколу від 15.11.2018 року № 186/2018 про внесення змін до «Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань» (затвердженого протоколом Загальних зборів повних членів МТСБУ від 29.11.2012 №110/2012).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/19441/20 у позові Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» було відмовлено.
Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/19441/20 було скасовано та прийнято нове рішення, яким було задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія».
Задовольняючи позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», суд у справі №910/19441/20 дійшов висновку, зокрема, що питання взаємовідносин сторін Договору перестрахування (Пулу внутрішнього перестрахування) та порядку внесення змін до цього договору врегульовано ст. 634 Цивільного кодексу України та п.12.3 та п.12.4 Договору перестрахування від 28.12.2012 року.
Суд у справі №910/19441/20 встановив, що внесення змін до укладеного договору - це право сторін цього договору. Відтак, прийняття особами, які не є сторонами договору приєднання, рішення по пункту 3 порядку денного Загальних зборів повних членів МТСБУ про внесення змін до «Протоколу фінансових взаємовідносин між страховиками-повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування» суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», ПрАТ «Страхова компанія «Перша» про визнання недійсними змін до Договору від 28.12.2012 облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування, які внесені згідно з протоколом від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП) (справа №910/2802/20).
В обґрунтування заявлених вимог позивач у справі №910/2802/20 посилався, зокрема, на те, що прийняті на зборах сторін Договору від 19.12.2019 зміни до Договору від 28.12.2012 є незаконними, оскільки: не отримувалася згода МТСБУ на внесення змін до договору; проекти документів, які стосувалися змін до договору надсилалися в останній момент та не містили більшості інформації до проектів запропонованих змін; не залучалося та не отримувалася згода ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на внесення змін до договору згідно з умовами додатку № 1 до договору від 28.12.2012; позивач проголосував проти внесення змін до договору; перелік осіб для голосування на момент зборів не був затверджений додатком №2 до договору; прийняті рішення мають ознаки нікчемності правочинів та їх зміст суперечить вимогам чинного законодавства, правосуб'єктності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/2802/20 у позові відмовлено повністю, з посиланням на: прийняття рішення про внесення змін до договору страховиками - учасниками у відповідності до визначеного пунктом 12.4 договору порядку; відсутність доказів на підтвердження відсутності станом на час проведення засідання страховиків - учасників договору; відсутність законодавчої норми, яка б визначала необхідність реєстрації Пулу внутрішнього перестрахування, як окремої юридичної особи; доводи позивача з приводу перерозподілу грошових коштів, які надійшли як додаткові гарантійні внески до фонду страхових гарантів, не створюють підстав для визнання недійсними змін до договору; позивач не позбавлений права за власною ініціативою припинити свою участь у договорі облігаторного перестрахування, якщо, на його думку, внесені в договір зміни позбавляють позивача його прав або ставлять у невигідне становище; питання наявності чи відсутності заборгованості позивача за договором, порядок розподілу коштів не входить у предмет дослідження в цій справі за позовними вимогами про визнання недійсними змін до договору; заявлена позивачем вимога у співвідношенні з обґрунтуваннями позивача щодо неправомірності перерозподілу грошових коштів, які надійшли як додаткові гарантійні внески до фонду страхових гарантій щодо неможливості здійснення коригування після завершення перестрахових періодів, доводами про відсутність заборгованості позивача за договором, не відповідає належному способу захисту прав позивача, які, на його думку, порушені.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №910/2802/20 рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що пунктом 12.4 договору, на який послався суд першої інстанції в своєму рішенні, визначено загальний порядок прийняття рішень зборами сторін з питань, що стосуються цього договору, тоді як пунктом 12.3 цього договору регламентований порядок прийняття рішень щодо внесення змін та доповнень до договору, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про достатність 60% голосів сторін для прийняття рішення щодо внесення змін до договору з посиланням на пункт 12.4 договору, є необґрунтованим; сторони не дотрималися порядку, встановленого приписами частини другої статті 634 Цивільного кодексу України та пункту 12.3 договору при прийнятті рішення щодо внесення змін у договір, який є договором приєднання, що є достатньою підставою для визнання недійсними відповідних змін, оформлених протоколом від 19.12.2019 №9/2019 (ПВП).
Постановою Верховного Суду від 28.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/2802/20 скасовано; ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що договір про внесення змін до Договору перестрахування від 28.12.2012 є неукладеним, так як є не підписаним позивачем.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 28.10.2021 у справі №910/2802/20 дійшов висновку, що з огляду на встановлені умови договору, приписи частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміни до договору можуть бути внесені виключно за взаємною згодою усіх його сторін, незалежно від того, яким чином оформлюються такі зміни: додатковою угодою або протокольним рішенням зборів Сторін.
Крім того, позивач вказує на те, що Порядок фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування, затверджений 13.12.2021, за своїм змістом відрізняється від редакції, яка була надіслана МТСБУ листом вих. №8.1-04/45035 від 13.12.2021 (після доопрацювання). Крім того, затверджена редакція також не відповідала редакції, опрацьованій 10.12.2021 Комітетом з питань зеленої картки, а була остаточно відредагована під час проведення загальних зборів на підставі тексту, озвученого представником СК «ТАС».
Суд вважає вказані доводи позивача обґрунтованими.
Зокрема, як вбачається з затвердженої загальними зборами повних членів МТСБУ від 13.12.2021 редакції Порядку (долучена відповідачем до матеріалів справи 10.08.2022), вона відрізняється від тієї редакції Порядку, яка була погоджена комітетом з питань «Зелена картка» (Протокол №13-2021 від 10.12.2021), на якому був присутній представник позивача (наприклад, відмінні пункти 1.2, 3.12, 3.14).
Що стосується доводів позивача про те, що жодного економічного обгрунтування для додаткового формування страховиками залишку коштів у Фонді страхових гарантій МТСБУ на суму 350 млн грн надано не було, оскільки така вимога є абсолютно дискримінаційною і анти конкурентною; об'єктивно виправданих причин для додаткового наповнення фонду відповідача за рахунок позивача або іншого повного члена МТСБУ шляхом встановлення дискримінаційних вимог, передбачених п.п. 8.2, 8.2.1, 8.2.2., 9.2.2 Порядку фінансових взаємовідносин не було, що свідчить про порушення норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд зазначає, що державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель, є Антимонопольний комітет України, який розглядає заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводить розслідування за цими заявами і справами.
Щодо решти аргументів, викладених позивачем у позовній заяві, крім тих, які викладені судом в мотивувальній частині даного рішення, суд визнає їх такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформлене пунктом 2.1 Протоколу від 13.12.2021 №264/2021.
3. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 20.09.2022.
Суддя О.М. Спичак