ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у розстрочці виконання рішення суду
м. Київ
13.09.2022Справа № 910/21878/21
За позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”
до Акціонерного товариства “РВС Банк”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “СПАН”
про стягнення грошових коштів
Щодо розгляду заяви б/н від 30.08.2022 року “Про розстрочення виконання рішення суду” Акціонерного товариства “РВС Банк”
Суддя Котков О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача (стягувача) Буркова О.М.;
від відповідача (заявника, боржника) Цибіков О.О.;
від третьої особи Цимбровська Ю.О.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року у справі № 910/21878/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «РВС Банк» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» грошові кошти: основного боргу - 1 255 613,00 грн., 3% річних - 2167,22 грн. та судовий збір - 18 866,70 грн.
31.08.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника Акціонерного товариства “РВС Банк” надійшла заява б/н від 30.08.2022 року «Про розстрочення виконання рішення суду», в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року у справі № 910/21878/21 строком на 12 місяців із встановленням термінів розстрочення виконання рішення, згідно графіку наведеного у прохальній частині заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 року розгляд заяви б/н від 30.08.2022 року «Про розстрочення виконання рішення суду» Акціонерного товариства “РВС Банк” у справі № 910/21878/21 призначено на 13.09.2022 року.
Розглянувши заяву б/н від 30.08.2022 року «Про розстрочення виконання рішення суду» Акціонерного товариства “РВС Банк” та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Необхідність надання розстрочки виконання рішення суду заявник обґрунтовує тим, що АТ «РВС Банк», як суб'єкт господарювання, що провадить свою діяльність по свій Україні є юридичною особою на яку вплинули негативні наслідки пов'язані із військовою агресією, тому внаслідок настання обставин непереборної сили призупинили роботу деякі відділення АТ «РВС БАНК» на тимчасово-окупованих територіях України та деякі підрозділи у м. Києві та Київській області. Зазначені форс-мажорні обставини стали наслідком погіршення фінансової системи України в цілому, що мало вплив на банк; погіршення господарської діяльності банку (зменшення клієнтів, зупинення господарської діяльності клієнтів, припинення виконання зобов'язань клієнтами); підвищення облікової ставки НБУ у 2,5 рази, до 25%; річна інфляція в Україні склала 18%. Також, внаслідок обставин непереборної сили значною мірою знизились платоспроможність боржників та попит клієнтів на фінансові послуги в цілому.
За наведених обставин заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду від 09.08.2022 року у даній справі строком на 12 місяців, із встановленням термінів розстрочення виконання рішення наступним чином: до 30.09.2022 року - 104 634,42 грн., 3% річних - 2167,22 грн. та 18 866,70 грн. (судовий збір); до 31.10.2022 року - 104 634,42 грн.; до 30.11.2022 року - 104 634,42 грн.; до 31.12.2022 року - 104 634,42 грн.; до 31.01.2022 року - 104 634,42 грн.; до 28.02.2022 року - 104 634,42 грн.; до 31.03.2022 року - 104 634,42 грн.; до 30.04.2022 року - 104 634,42 грн.; до 31.05.2022 року - 104 634,42 грн.; до 30.06.2022 року - 104 634,42 грн.; до 31.07.2022 року - 104 634,42 грн.; до 09.08.2022 року (граничний строк для розстрочення рішення у даній справі) - 104 634,42 грн.
Позивач проти задоволення заяви заперечив, мотивуючи це тим, що: відповідно до ст. 3 Статуту АТ «РВС Банк» (редакція від 24.12.2020 року) товариство має різні джерела доходів, тому виконання рішення суду є можливим за рахунок різних доходів банку (торгівля банківськими металами на валютному ринку, торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційна діяльність, діяльність з цінними паперами та інше); на офіційному Інтернет сайті відповідача вказано, що попри війну в країні «RwS bank» продовжує розвиватися та надавати нові робочі місця, щоб забезпечити своїх клієнтів фінансовими послугами, адреса нового відділення: м. Львів, вул. Кульпарківська, 99Б, що, на думку позивача, свідчить зовсім не про тяжкий фінансовий стан відповідача, а про відкриття нових відділень по території України, що підтверджує тільки платоспроможність відповідача; існування воєнного стану в Україні впливає на всі суб'єкти господарювання, попри це позивачем виконуються грошові зобов'язання перед суб'єктами господарювання з якими ведеться господарські діяльність у встановленому обсязі; НЕК «Укренерго» попри складний час продовжує господарську діяльність, виконує свої господарські зобов'язання перед іншими юридичними особами, перед працівниками, контрагентами, продовжує сплачувати податки та збори, здійснює всі можливі на даний час заходи для підтримки економіки України та поповнення державного бюджету; невиконання або несвоєчасне виконання судового рішення окрім того, що призведе до порушення законних прав позивача, так й може призвести до скрутного фінансового становища останнього, що потягне за собою негативні наслідки; відповідач при зверненні до суду із розглядуваною заявою не надав належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання рішення суду та не довів, що він об'єктивно не може виконати рішення суду, та в свою чергу не надав гарантій та підтверджень, що на протязі року рішення суду буде виконано чи фінансовий відповідача буде кращим, а не гіршим.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України України).
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частинами 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі № 5019/1121/12, яка відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Також, як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18, саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ч. 1 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року № 5-пр/2013 у справі № 1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення передбаченої ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової норми форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
В той же час, заявником у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі, не надано доказів того, що в разі розстрочення виконання рішення відповідна заборгованість дійсно буде погашена, як і не надано жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що фінансовий стан заявника покращиться та що розстрочка наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі.
З огляду на зазначене, розстрочення виконання рішення в даному випадку призведе до порушення принципу співрозмірності і пропорційності забезпечення прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що виконання рішення стане можливим для боржника за умови його розстрочення.
Отже, судом встановлено, що в даному випадку відсутні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість розстрочити виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 30.08.2022 року “Про розстрочення виконання рішення суду” Акціонерного товариства “РВС Банк” у справі № 910/21878/21.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви б/н від 30.08.2022 року “Про розстрочення виконання рішення суду” Акціонерного товариства “РВС Банк” у справі № 910/21878/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 13 вересня 2022 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 20 вересня 2022 року.
Суддя О.В. Котков