вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.09.2022м. ДніпроСправа № 904/701/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Метиз", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 58 800,00 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Метиз" про стягнення основного боргу 58 800,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 359-19/СІ від 26.11.2019.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
26.08.2022 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 4 Розділу IV Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333, виробники (їх уповноважені представники) або постачальники (імпортери) обладнання під тиском або їх складових частин закордонного виробництва мають забезпечити їх експлуатаційними документами (паспорти, настанови, щодо монтажу та експлуатації), табличками і маркуваннями, викладеними державною мовою, технічним файлом. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, обов'язковою умовою поставки обладнання, що має забезпечити його використання за призначенням та належну експлуатацію, є наявність відповідної експлуатаційної та дозвільної документації. А отже позивач повинен був разом з обладнанням передати відповідачу наступні документи: паспорт на компресор та ресивер, декларацію про відповідність, дозвіл на використання машин підвищеної небезпеки. Однак позивач свого обов'язку щодо надання відповідачу документів на обладнання не виконав, в момент доставки обладнання на склад відповідача належну документацію на обладнання не передав. Відповідач неоднаразово звертався до позивача з вимогами надати необхідні документи на обладнання. Зокрема у листі вих. № 1103/20 від 11.03.2020 відповідач просив позивача надати паспорт на посудину, що працює під тиском, дозвіл на застосування устаткування підвищеної небезпеки та сертифікат відповідності обладнання вимогам нормативно-правових документів, що діють на території України. У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про те, що він зобов'язується підготувати та надати усі необхідні технічні документи, супровідну документацію на обладнання відповідно до вимог чинного законодавства України, та допомогти у вирішенні будь-яких питань, пов'язаних з паспортизацією та реєстрацією обладнання. Однак повний пакет необхідних документів позивачем відповідачу надано не було, а ті документи, що було надано, не відповідають правилам та складені з порушенням вимог відповідних нормативно-правових актів. Зокрема, замість паспорта на обладнання було надано настанову по експлуатації. Декларація про відповідність видана органом оцінки відповідності, в сфері акредитації якої відсутні ті Технічні регламенти, висновки про відповідність яким було зроблено щодо обладнання. Дозвіл на використання машин та устаткування підвищеної небезпеки взагалі надано не було. За період з березня 2020 року до сьогоднішнього дня позивач не оформив та не отримав необхідні документи та не надав відповідачу усю належним чином оформлену експлуатаційну та дозвільну документацію на обладнання. Виходячи з указаного вище, відповідач вважає, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо поставки обладнання за договором, надав відповідачу обладнання, що не відповідає вимогам законодавства, порушивши при цьому не лише умови договору, але й положення чинних нормативно - правових актів щодо виготовлення, реалізації та експлуатації машин підвищеної небезпеки. Керуючись нормою ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, відповідач на законних підставах призупинив виконання свого обов'язку щодо повної оплати за обладнання відповідно до умов договору до належного виконання позивачем свого обов'язку щодо надання усього пакету документів на обладнання, а отже не повинен нести відповідальність за прострочення оплати за договором. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
26.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тім-Метиз" (покупець) було укладено договір поставки № 359-19/СІ (далі - договір).
Постачальник зобов'язується доставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити повітряний гвинтовий компресор виробництва компанії Gardner Denver S.r.І. - Італія, поіменований надалі «обладнання», вартістю 174 000,00 грн., крім того ПДВ - 34 800,00 грн., загальна вартість з ПДВ - 208 800,00 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 7 888,16 євро. При цьому сторони домовились, що до вищевказаної вартості обладнання включено вартість доставки обладнання, пусконалагоджувані роботи, інструктаж персоналу покупця, перше планове технічне обслуговування відповідно до договору. Зазначена в дійсному пункті сума договору в гривнях розрахована за офіційним курсом євро до української гривні, встановленим Національним банком України, на дату підписання даного договору, а саме: 1 євро = 26,478424 грн. (п. 1.1. договору).
Постачальник поставляє обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком № 1 до даного договору та складає його невід'ємну частину (п. 1.2. договору).
Постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP (Інкотермс -2010) - м. Кривий Ріг, склад замовника, м. Кривий Ріг, вул. Луганьска, 1а (п. 2.1. договору).
Постачальник здійснює поставку обладнання протягом 1 (одного) робочого тижня від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати відповідно до п.3.1.1. даного договору та при умові надання копії довіреності на отримання обладнання (п. 2.2. договору).
Датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій накладній (п. 2.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату обладнання за даним договором частинами у такий спосіб:
- не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро у гривні за курсом, що діяв на момент підписання договору (п. 3.1.1. договору);
- протягом 30 календарних днів від дати поставки обладнання покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.2. договору);
- протягом 60 календарних днів від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.3. договору);
- протягом 90 календарних днів від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.4. договору).
Покупець здійснює оплату 100% вартості обладнання в гривні за офіційним курсом євро, встановленим НБУ на дату здійснення платежу, але будь-який платіж по договору здійснюється по курсу не нижчому, за курс євро, встановлений на дату підписання даного договору в п. 1.1. договору (п. 3.2. договору).
Оплата здійснюється на підставі даного договору (п. 3.3. договору).
Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.4. договору).
Право власності на обладнання та ризики переходять до покупця в момент поставки обладнання (п. 3.5. договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 4.1. договору).
У випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених п.п.3.1.2.-3.1.4. даного договору, покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки до повного виконання покупцем зобов'язання по оплаті (п. 4.2. договору).
У випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого п.п. 3.1.2-3.1.4. даного договору, більш ніж на 30 календарних днів, покупець зобов'язаний у відповідності до ст. 625 ЦК України виплатити постачальнику суму боргу, з урахуванням 30% річних від простроченої суми (п. 4.7. договору).
Даний договір набуває чинності від дня підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 7.2. договору).
Сторонами підписано специфікацію до договору, в якій узгоджено товар, що підлягає поставці на загальну суму 208 800,00 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 208 800,00 грн., на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № 3264 від 27.11.2019.
Таким чином, відповідно до п. 3.1. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар у строк до 25.02.2020 включно (27.11.2019 + 90 календарних днів).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково 150 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення:
- № 8816 від 27.11.2019 про сплату позивачу 50 000,00 грн.;
- № 8950 від 27.12.2019 про сплату позивачу 50 000,00 грн.;
- № 9022 від 03.02.2020 про сплату позивачу 50 000,00 грн. У зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 58 800,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 58 800,00 грн. відповідач не надав.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 4 Розділу IV Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333, виробники (їх уповноважені представники) або постачальники (імпортери) обладнання під тиском або їх складових частин закордонного виробництва мають забезпечити їх експлуатаційними документами (паспорти, настанови, щодо монтажу та експлуатації), табличками і маркуваннями, викладеними державною мовою, технічним файлом. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, обов'язковою умовою поставки обладнання, що має забезпечити його використання за призначенням та належну експлуатацію, є наявність відповідної експлуатаційної та дозвільної документації. А отже позивач повинен був разом з обладнанням передати відповідачу наступні документи: паспорт на компресор та ресивер, декларацію про відповідність, дозвіл на використання машин підвищеної небезпеки. Однак позивач свого обов'язку щодо надання відповідачу документів на обладнання не виконав, в момент доставки обладнання на склад відповідача належну документацію на обладнання не передав. Відповідач неоднаразово звертався до позивача з вимогами надати необхідні документи на обладнання. Зокрема у листі вих. № 1103/20 від 11.03.2020 відповідач просив позивача надати паспорт на посудину, що працює під тиском, дозвіл на застосування устаткування підвищеної небезпеки та сертифікат відповідності обладнання вимогам нормативно-правових документів, що діють на території України. У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про те, що він зобов'язується підготувати та надати усі необхідні технічні документи, супровідну документацію на обладнання відповідно до вимог чинного законодавства України, та допомогти у вирішенні будь-яких питань, пов'язаних з паспортизацією та реєстрацією обладнання. Однак повний пакет необхідних документів позивачем відповідачу надано не було, а ті документи, що було надано, не відповідають правилам та складені з порушенням вимог відповідних нормативно-правових актів. Зокрема, замість паспорта на обладнання було надано настанову по експлуатації. Декларація про відповідність видана органом оцінки відповідності, в сфері акредитації якої відсутні ті Технічні регламенти, висновки про відповідність яким було зроблено щодо обладнання. Дозвіл на використання машин та устаткування підвищеної небезпеки взагалі надано не було. За період з березня 2020 року до сьогоднішнього дня позивач не оформив та не отримав необхідні документи та не надав відповідачу усю належним чином оформлену експлуатаційну та дозвільну документацію на обладнання. Виходячи з указаного вище, відповідач вважає, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо поставки обладнання за договором, надав відповідачу обладнання, що не відповідає вимогам законодавства, порушивши при цьому не лише умови договору, але й положення чинних нормативно - правових актів щодо виготовлення, реалізації та експлуатації машин підвищеної небезпеки. Керуючись нормою ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, відповідач на законних підставах призупинив виконання свого обов'язку щодо повної оплати за обладнання відповідно до умов договору до належного виконання позивачем свого обов'язку щодо надання усього пакету документів на обладнання, а отже не повинен нести відповідальність за прострочення оплати за договором. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Господарський суд зазначає наступне.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату обладнання за даним договором частинами у такий спосіб:
- не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро у гривні за курсом, що діяв на момент підписання договору (п. 3.1.1. договору);
- протягом 30 календарних днів від дати поставки обладнання покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.2. договору);
- протягом 60 календарних днів від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.3. договору);
- протягом 90 календарних днів від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника наступні 25% вартості обладнання, що складає еквівалент 1 972,04 євро (п. 3.1.4. договору).
Датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій накладній (п. 2.3. договору).
Господарський суд зазначає, що укладеним між сторонами договором не передбачена залежність обов'язку здійснення оплати за поставлений товар від факту надання постачальником експлуатаційних документів на товар, передбачених Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333.
Натомість з аналізу п. 3.1. договору вбачається, що сторони погодили, що 75 % вартості обладнання сплачується покупцем після поставки обладнання.
Господарський суд зауважує, що положення укладеного між сторонами договору не передбачають обов'язку надання постачальником експлуатаційних документів на товар передбачених Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333. Договір взагалі не містить жодних посилань на положення Наказу Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333.
Також, господарський суд наголошує, що видаткова накладна № 3264 від 27.11.2019 про поставку товару на загальну суму 208 800,00 грн. підписана відповідачем без жодних зауважень чи заперечень.
Таким чином, відповідно до п. 3.1. договору, у відповідача виникло зобов'язання з оплати поставленого товару, на визначених сторонами у договорі умовах.
З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 58 800,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Метиз" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Поштовий, буд. 60, приміщення 41, ідентифікаційний код 37065550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, ідентифікаційний код 33104260) 58 800,00 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва