Справа № 598/789/22
провадження № 3/598/852/2022
іменем України
"19" вересня 2022 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі Тернопільської області матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого технічним працівником у ліцеї с.Малі Вікнини Кременецького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №816574 від 09.05.2022 зазначено, що: «06 травня 2022 року приблизно 17 години 17 хвилин гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою с.Малі Вікнини на вул.Дружба вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався в сторону ОСОБА_2 нецензурними словами та шарпав за верхній одяг, чим порушив громадський порядок та спокій громадян».
Постановами Збаразького районного суду від 20 травня 2022 року, від 21 червня 2022, від 15 липня 2022 року та від 23 серпня 2022 року дані матеріали справи направлялися в поліцію для додаткового оформлення. Зокрема з тих підстав, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено повністю суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, зокрема, не зазначено конкретні ознаки дрібного хуліганства, чи було порушено громадський порядок і спокій громадян неправомірними діями ОСОБА_1 .? Також, не заповнена графа «свідки». Разом з тим, до матеріалів справи не зібрано та не долучено належних та допустимих доказі того, що порушено громадський порядок та спокій громадян, відомостей та доказів реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 та характеристика останнього.
Проте працівниками поліції дані постанови суду належним чином не виконані.
ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав і пояснив, що ніякого дрібного хуліганства він не вчиняв. Навпаки 06 травня 2022 року приблизно 17 години в с.Малі Вікнини на вул.Дружба Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_2 обзивав його і його брата нецензурними словами та наніс йому тілесні ушкодження, з приводу чого він написав заяву у поліцію.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З матеріалів справи вбачається, що відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян.
У відповідності до вимог ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0.42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
У справі «Маліге проти Франції» («Malige v. France», заява № 27812/95, рішення від 23 вересня 1998 року) ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Також в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що оскільки постанови Збаразького районного суду від 20 травня 2022 року, від 21 червня 2022, від 15 липня 2022 року та від 23 серпня 2022 року про належне оформлення матеріалів даної справи органами Національної поліції не виконані, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, а тому, приходжу до висновку, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та за недоведеністю вказаного у протоколі адміністративного правопорушення, тобто згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7, 9, 247, 251, 255, 254, 259, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - провадженням закрити.
Дана постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Дана повна постанова суду складена, підписана і проголошена суддею 19 вересня 2022 року.
Суддя Богдан Олещук