"20" вересня 2022 р. Справа № 608/744/22
Провадження № 3/596/431/2022
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Федорів О.П., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
25.04.2022 року о 00 годині 45 хвилин в с.Оришківці Чортківського району по вулиці Івана Франка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що того дня він дійсно перебував в салоні належного йому автомобіля на пасажирському сидінні. За кермом його авто перебував ОСОБА_2 , який того вечора не справився з керуванням та заїхав в кювет.
Коли приїхали поліцейські, то авто стояло з невключеним двигуном, ОСОБА_2 пішов шукати транспортний засіб, щоб витягнути автомобіль з кювету. Він не повідомив поліцейських про те, що це не він був за кермом авто, тому що розгубився. Алкоголь він вживав в салоні автомобіля після того, як він з'їхав в кювет.
Свідок ОСОБА_2 в суді показав, що він дійсно був за кермом автомобіля ВАЗ, належного ОСОБА_1 . По дорозі в с. Оришківці вони застрягли. Він пішов шукати транспортний засіб, щоб витягнуто автомобіль. Він не був свідком подій, які розвивались після приїзду поліцейських.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопрушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 022903 від 25.04.2022 року, згідно якого 25.04.2022 року о 00 годині 45 хвилин в с.Оришківці Чортківського району по вулиці Івана Франка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановлено, водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а також положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Так факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме 25.04.2022 року о 00 годині 45 хвилин в с.Оришківці Чортківського району об'єктивно підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейского, що долучені як додатки до протоколу про адміністративне правопорушення. При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів, а також відмовився проїхати на освідчення в медичний заклад в присутності двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Як встановлено, поліцейським складався протокол про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмову пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Так, свідок ОСОБА_4 показав, що 25.04.2022 року близько опівночі він був вдома в с. Оришківці та почув шум. Коли вийшов, то побачив автомобіль ВАЗ, який з'їхав в рів та не міг виїхати. За рулем авто був ОСОБА_1 коли водій вийшов з авто, то він почув від нього запах алкоголю та викликав поліцію. В його присутності, а також в присутності ОСОБА_3 поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці чи в лікарні, проте він відмовився.
Аналогічні пояснення надала свідок ОСОБА_3 .
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що 25.04.2022 року о 00 год. 45 хв. в с. Оришківці він не керував транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння є безпідставними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які безпосередньо в суді надали показання.
Суд визнає показання зазначених свідків достовірними, послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписами з нагрудної камери поліцейского.
З врахуванням наведеного, суд відкидає показання свідка ОСОБА_2 , оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення прав керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст.ст. 40-1, 130, ст.124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ірина ЛИСЮК