Справа № 577/2058/22
Провадження № 3/577/764/22
"09" вересня 2022 р.
м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., з участю адвоката Прокоп'євої М.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
права у відповідності до ст. 268 КУпАП роз'яснені.
01.07.2022 року до Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшов протокол серії ААБ №178732 від 03.04.2022 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вищевказаного протоколу встановлено, що 03.04.2022 року о 20:00 год. ОСОБА_1 , в м. Конотоп, по вул. Деповська, керував транспортним засобом «Додж Авенджер» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на ступінь алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що дійсно того дня він відмовився від проходження огляду на ступінь алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, оскільки не керував автомобілем. Зазначив, що 03.04.2022 року він прийшов до свого гаража. Біля гаража стояла його машини, яку від відімкнув та сів за кермо, але не їхав. До нього підійшли працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, оскільки не керував автомобілем про що повідомив поліцію. Працівники поліції запросили свідків, які лише фіксували факт відмови від проходження ним огляду на стан сп'яніння. Після чого працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що пройти огляд в медичному закладі працівники взагалі не пропонували.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.245 КУпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена уст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
Згідно цієї процедури огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським: 1) на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків; 2) у відповідному закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і огляд проводиться в присутності поліцейського.
За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Згідно положень ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, чинне законодавство передбачає, що до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП може бути притягнена особа, яка являється водієм і керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, або якщо особа, що керує транспортним засобом відмовиться пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан сп'яніння.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до п. 24 Постанови звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Пунктом 27 вказаної постанови визначено, що відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №178732 від 03.04.2022 року, складений відносно ОСОБА_1 сам по собі не є головним доказом події правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, а тому вказані обставини у протоколі є недоведеними та підлягають встановленню (доказуванню) під час розгляду справи.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 (зареєстрованої в МЮ України 11 січня 2019 року № 28/32999, в подальшому Інструкція від 18 грудня 2018 року) включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді камери поліцейського вбачається, що на вказаному відеозаписі зафіксовано лише факт пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Водночас відсутній запис руху автомобіля «Додж Авенджер» державний номерний знак НОМЕР_1 взагалі та під керуванням ОСОБА_1 , зокрема. Не містить також вказаний доказ і запису зупинки працівниками поліції вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Водночас, на відеозаписі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , який неодноразово повідомляв працівників поліції, що не керував автомобілем, тому не повинен проходити будь-який огляд на стан сп'яніння. Свідків, які б були присутні при складанні протокола та в присутності яких було запропоновано пройти огляд на відеозаписі не зафіксовані.
За таких обставин, переконливих доказів того, що 03.04.2022 року о 20:00 год. ОСОБА_1 , в м. Конотоп, по вул. Деповська, керував транспортним засобом «Додж Авенджер» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Наявність одного свідка зазначеного у протоколі, у присутності якого було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, та в присутності якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння належними дослідженими у судовому засіданні доказами, поза розумним сумнівом суду не доведено.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 маються виправлення, внаслідок яких, не можливо встановити, дату складання протоколу та дату вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.7 розд. ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Виправлення, які допущені під час внесення записів до протоколу, до його підписання особою, стосовно якої його складено, повинні бути чітко посадовою особою виправлені та належним чином застережені (проставлена печатка та підпис посадової особи).
Згідно із п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищезазначених обставин, відповідно до вимог чинного законодавства України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність достатніх і належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, справа на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП підлягає закриттю.
Ст. 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Ісмаїлов проти Росії", в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.
Керуючись, ч.1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 247, 251, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І. О. Рідзевська