Справа №348/170/22
16 вересня 2022 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: представника позивача, адвоката - Гураша М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19.09.2015 року він зареєстрував шлюб з відповідачем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 257.
Від шлюбу в них народилася одна дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім.
Зазначає, що на перших порах сімейного життя у них були менш-більш нормальні дружні стосунки, однак вже тривалий час подружнє життя не складається. Причиною розпаду їхньої сім'ї стало те, що у них з відповідачем з часом стали різні погляди на життя, на сімейні цінності, на ведення господарства, на виховання дитини, тощо, в результаті чого між ними постійно виникають непорозуміння і конфлікти. Протягом останнього часу вони не підтримують подружніх стосунків, хоча і проживають в одному будинку. Вважає, що їхні сімейні відносини остаточно розірвані та примирення між ними неможливе, а шлюб носить тільки формальний характер. Просить шлюб між ним та відповідачем розірвати.
Що стосується визначення місця проживання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач зазначив, що на даний час між ним та відповідачем немає спору з цього приводу.
Представник позивача, адвокат Гураш М.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 16.09.2022 року, не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь та належним чином рекомендоваю кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про слухання справи у її відсутності не поступало.
Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктами 1 ч.3 ст.223 ЦПК України, визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таке положення пов'язане з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами та із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_2 , оскільки остання була належним чином рекомендованою кореспонденцією повідомлена про судове засідання, однак до суду не прибула, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення слухання справи на адресу суду не поступало.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 28.03.2022 року сторонам було надано три місяці для примирення та налагодження подружнього життя. Однак, наданий судом строк для примирення бажаного результату не дав, так як сторони не вживають заходів для примирення, шлюб існує формально.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до змісту п.10 Постанови пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про шлюб, який зареєстровано 19.09.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 257, яке долучене до матеріалів справи (а.с.5).
Від шлюбу в них народилася одна дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім (а.с.6).
Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини, а тому їх шлюб носить формальний характер.
Зокрема, позивач ОСОБА_1 не має наміру підтримувати сімейні стосунки в подальшому, та стверджує, що вони як подружжя втратили почуття поваги та любові один до одного, наміру зберегти сім'ю у нього немає.
За таких обставин суд вважає, що позов підставний, так як в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи, які викладені в позовній заяві і які не спростовано відповідачем та встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Сторони не вживають заходів для примирення, тривалий час не підтримують жодних стосунків як подружня пара, а за таких обставин цей шлюб існує формально.
Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб слід розірвати.
Разом з тим, суд констатує, що сторони дійшли спільної згоди щодо місця проживання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ними не заявлялись вимоги про визначення місця проживання дитини, а тому питання про місце проживання після розірвання шлюбу неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не вирішувалось.
На підставі ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який зареєстрований 19.09.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 257 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 19.09.2022 року.