Справа № 339/232/22 156
3/339/186/22
20 вересня 2022 року м. Болехів Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина Україна, неодруженого, непрацюючого,
- за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
якому роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,
11 серпня 2022 року о 20:07 год. ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9а ПДР України, керував автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Підберезька в с.Гузіїв Болехівської міської ради Івано-Франківської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», №7556, 0,52%.
Вказані дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, просив суд суворо його не карати, обіцяє, що більше такого не повториться. Вказане пояснення підтвердив власноручно написаною заявою, яку надав суду.
Захисник Ільницький Я.І. в судовому засіданні звернув увагу на те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалося, що підтверджується постановою, яку складено працівниками поліції того дня стосовно останнього за ч.2 ст.126 КУпАП.
В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 ПДР України, зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 285 цього Кодексу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Ільницького Я.І., суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, при викладені в протоколі обставинах, є доведеним.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення: серії ААД № 125695 від 11 серпня 2022 року, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом по справі; роздруківкою приладу Drager ALKOTEST 6810, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія на виявлення стану алкогольного сп"яніння; поясненням ОСОБА_1 , зобов'язанням, свідоцтвом про повірку газоаналізітора Alkotest 6810, відеодоказами,які містяться в матеріалах провадження.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дослідив відеозапис з нагрудних відеокамер інспектора патрульної поліції, де чітко зафіксована основна об'єктивна інформація в такому вигляді, як відбувалися події тоді - проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З відеозапису, який проведений за допомогою службового нагрудного відеореєстратора машини патрульної поліції та за допомогою службового нагрудного відеореєстратора працівника поліції зафіксовано: керування транспортним засобом ОСОБА_1 , процес зупинки транспортного засобу, перевірки документів, встановлення особи водія; як поліцейський після виявлення ознак алкогольного сп'яніння пропонує водію пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6810», проходження вказаного тесту, результат - 0,52%, тест № 7556; на пропозицію поліцейського пройти такий огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився; поліцейський повідомляє і зачитує водію про те, що буде складено протокол відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч.2 ст.126 КУпАП, роз'яснює зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив зазначені Правила дорожнього руху України та керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафуна водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, зокрема, ту обставину, що порушник немає постійного місця роботи, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд дійшов висновку про необхідність притягнення порушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції статті у виді штрафу, що буде достатнім для попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
При цьому, зважаючи на те, що, ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, тому і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», а тому суд вважає за необхідне піддати останього адміністративному стягненню лише у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідно до яких судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження,такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена в 10 - ти денний термін з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Болехівський міський суд Івано-Франківської області, відповідно до ст. 294 КУпАП.
Суддя Болехівського міського суду В. В. Скригун
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"__________20_ р.
Постанова набирає чинності "_____"_______________20_ р.