Справа № 338/876/22
20 вересня 2022 року селище Богородчани
Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі Богородчанського районного суду Івано-Франківської області клопотання старшого слідчого відділу відділення поліції №2 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження № 12022091120000091, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про накладення арешту на майно,
19 вересня 2022 року старший слідчий відділу відділення поліції №2 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання про арешт майна подано з додержанням вимог ст. 171 КПК України.
На обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 13.09.2022 близько
17 год 00 хв до відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області поступив рапорт ДОП сектору превенції лейтенанта поліції ОСОБА_6 про те, що житель Дзвиняцької територіальної громади за місцем свого проживання незаконно зберігає вогнепальну зброю.
13 вересня 2022 року слідчим СВ відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківський області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , розпочато досудове розслідування та даний факт внесено до ЄРДР за № 12022091120000091, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
17 вересня 2022 на підставі ухвали слідчого судді Богородчанського районного суду №338/876/22 від 16 вересня 2022 року, було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено предмет зовні схожий на пневматичну гвинтівку в кількості одна штука, 37 мисливських набоїв 12 калібру, 9 мисливських набоїв 16 калібру, одну банку із місткістю зовні схожою на порох.
Дані речі поміщенні до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області.
Пневматичну гвинтівку в кількості одна штука, 37 мисливських набоїв 12 калібру, 9 мисливських набоїв 16 калібру, одну банку із місткістю зовні схожою на порох відповідно до постанови від 19 вересня 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022091120000091.
Необхідність у накладенні арешту на вказані речі полягає у проведеннінизки експертиз.
Зазначає, що з метою повного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин справи, збереження речових доказів, у ході розслідування виникла необхідність в накладені арешту на майно.
Посилаючись на вимоги ст.170 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вказане майно, яке відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, а саме: є предметом вчинення кримінального правопорушення, матеріальним об'єктом, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.
ОСОБА_4 пояснив, що вилучені під час обшуку предмети належать йому. В нього є мисливський квиток тому він вважав, що має право зберігати мисливські набої. Пневматичну гвинтівку він придбав без документів, оскільки для її зберігання будь-яких дозволів не потрібно. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження наданні в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до висновків, що подане клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Частина 1 ст. 263 КК України передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
При чому слід зазначити, що предметом вказаного кримінального правопорушення можуть бути: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263); 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 ст. 263).
При визначені зазначених питань слід користуватись Положенням про дозвільну систему (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. N 292) та іншими нормативними актами .
Відповідно до вказаних нормативних актів, бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом злочину, передбаченого ст. 263 КК України. Також слід зазначити, що пневматична зброя, не може бути віднесена до предмета кримінального правопорушення, відповідальність за яке настає за ст. 263 КК України.
Разом з цим, слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на вилучені під час обшуку 17 вересня 2022 року речі, а саме: пневматичну гвинтівку в кількості одна штука, 37 мисливських набоїв 12 калібру, 9 мисливських набоїв 16 калібру, одну банку із місткістю зовні схожою на порох, які не можуть бути предметом кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 КК України.
При цьому слід зазначити, що будь-яких доказів (довідки спеціалістів, тощо) на підтвердження тих обставин, що вилучені під час обшуку предмети: пневматична гвинтівка чи мисливські набої можуть бути вогнепальною зброєю чи бойовими припасами (в результаті їх перероблення) слідчим надано не було.
Згідно до ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За таких обставин клопотання слідчого є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 100, 167, 170 - 173, 175,372 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу відділення поліції №2 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022091120000091, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: