Справа № 182/3438/17
Провадження № 1-кп/0182/368/2022
Іменем України
20.09.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області матеріали об'єднаних кримінальних проваджень №12021041340000386 та №12017040340001978 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 152 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)
захисника ОСОБА_5
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 152 КК України
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , кримінальне правопорушення вчинив відносно своєї матері, з якою мешкав за однією адресою.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів, і в разі визнання його винним, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати його переховуватись від суду.
У справі "Москаленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Тому, серйозність висунутих щодо ОСОБА_3 обвинувачень, дає можливість виправдано вважати, що такий ризик існує.
Крім того, однією з потерпілих є мати обвинуваченого, і перебуваючи не під вартою, він може тиснути на неї з метою зміни показань, з метою уникнення відповідальності обвинуваченим.
Враховуючі обставини вчинення злочинів, а особливо злочину, передбаченого ст. 152 КК України, суд вважає, що існує ризик скоєння нових, аналогічних злочинів у разу перебування обвинуваченого не під вартою.
За думкою суду, запобігти наявним ризикам, які на теперішній час не зменшилися з часу обрання запобіжного заходу судом, можливо лише при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , зможе ухилитися від суду, перешкодити судовому розгляду та не виконувати його процесуальні рішення.
З огляду на зазначене суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, застава не визначалась.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 2 місяці,з 20.09.2022 року до 20.11.2022 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1