Справа № 204/7190/22
Провадження № 2-о/204/141/22
15 вересня 2022 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усиновлення, -
12 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення, визначивши заінтересованими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації ДМР. Заяву передано судді працівниками апарату суду 13 вересня 2022 року.
При вивченні матеріалів заяви встановлено, що заявником не зазначено свій номер засобу зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) заінтересованої особи, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, до примірників заяви для заінтересованих осіб додано докази, які не засвідчені у встановленому законом порядку.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування суду першої інстанції, до якого вона подається, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Нормою ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55).
Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5897/17.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заяву до суду подано з численними недоліками, доходжу висновку про неможливість відкриття провадження по справі та про залишення заяви без руху, надання заявнику строку для усунення недоліків шляхом надання суду заяви у новій редакції, у кількості учасників справи, із зазначенням свого номеру засобу зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) заінтересованої особи, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, надати суду всі доказ, що додані до заяви, у кількості учасників справи й засвідчені у встановленому вимогами ст. 95 ЦПК України порядку.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявниці.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усиновлення - залишити без руху.
Надати заявнику строк у п'ять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Приваліхіна