Справа № 182/1559/22
Провадження №1-кп/204/348/22
15 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту у кримінальному провадженні № 42020040000000537 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року,
за участю: прокурора ОСОБА_7 , захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , обвинувачених: ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33
12 вересня 2022 року та 15 вересня 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшли клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ухвалами слідчих суддів Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_34 , яке погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 4202004000000537 від 31 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 1 ст. 189 КК України, та накладено арешт на транспортні засоби: «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 , та ключі від нього; «Volkswagen Tiguan», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі від нього, які зареєстровані за ОСОБА_5 . Обвинувачена ОСОБА_5 в розумінні ЦК та КПК України являється правомірним власником майна, а саме вказаних автомобілів. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202004000000537 від 31 липня 2020 року завершено, проведені всі можливі слідчі (розшукові) дії, у тому числі огляд (обшук) автомобіля, та обвинувальний акт направлено до суду, а тому, питання поставлені в ході досудового розслідування в частині доказового зазначення для кримінального провадження вирішено. Разом із тим, вважає за можливим на даному етапі вирішити питання про часткове скасування арешту, виходячи з того, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи: для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина. Крім того, вищевказані автомобілі перебувають на зберіганні на території відкритого майданчику. Разом із тим, через неналежне зберігання, автомобілі у зв'язку із відсутністю технічного нагляду, отримують шкоду, що з часом може вплинути на технічні характеристики та вартість майна. Будь-яких слідчих дій, окрім обшуку, який мав місце ще 01 квітня 2021 року з даними автомобіля не проводили, експертизи не призначались, майно, яке має значення для досудового розслідування з них не вилучалось, а тому підстав у подальшому накладенні арешту немає. 31 березня 2022 року автомобіль марки «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 , обвинуваченою було виявлено на проспекті Слобожанському у м. Дніпро, при цьому авто було не опечатаним та під керуванням невстановленої особи, яка відмовилась представлятись. Окрім того, нею під час візиту 04 квітня 2022 року до Слідчого управління, за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 42, також було виявлено припаркованим даний автомобіль, який є арештованим та повинен перебувати на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, а відповідно до матеріалів справи будь-яких слідчих дій з даним автомобілем після накладення арешту не проводилось, постанов про передання іншим особам не виносилось. Разом із тим, у обвинуваченої на утриманні перебуває двоє дітей: малолітня донька ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітня донька ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якими потрібно відвідувати гуртки, лікарні. Також, обвинувачена ОСОБА_5 працює фітнес тренером у м. Нікополь та м. Дніпро, що ускладнює її пересування. Вважала за можливим вирішити питання щодо скасування арешту на зазначені автомобілі, разом із ключами від замка запалювання автомобілів на відповідальне зберігання власнику майна, а саме обвинуваченій ОСОБА_5 , оскільки такий спосіб арешту майна не буде мати негативного впливу на права та інтереси учасників кримінального провадження і в подальшому застосуванні саме такого заходу арешту, в частині заборони користування автомобілями відпала потреба.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримала свої клопотання. Просила частково скасувати арешт накладений на автомобілі, в частині користування ними. Зазначила, що вказане часткове скасування арешту не буде перешкоджати подальшому розгляду кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника. Зазначила, що в неї є двоє дітей, з якими необхідно відвідувати навчальні заклади та лікарні. Вказала, що вона зверталась усно до слідчого з приводу того, що її автомобілі перебувають в користуванні інших осіб без її відому, однак слідчий нічого їй пояснити не зміг.
Обвинувачений ОСОБА_21 підтримав клопотання. Суду пояснив, що працівники правоохоронних органів їздять на їхніх автомобілях. ОСОБА_5 не має навіть змоги забрати з вказаних автомобілів власні речі. Слідчий на запитання щодо користування автомобілями інших осіб, пояснює що на них їздить керівництво.
Захисник ОСОБА_10 підтримала клопотання захисника. Зазначила, що дана інформація відома кожному, після вторгнення Російської Федерації, слідчий відділ масово всі авто, які перебували на майданчиках, передали працівникам правоохоронних органів, у зв'язку з чим спеціальному підрозділу ДБР відкрило досудове розслідування по декільком епізодам. Саме прокурор повинен наглядати за належним виконання ухвал суду щодо речових доказів. Просила скасувати арешт в частині, якій просила адвокат ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотань. Зазначив, що вказані клопотання є передчасними. Вказані транспортні засоби постановою слідчого були визнані речовими доказами. В подальшому ухвалами слідчих суддів на дані транспортні засоби було накладено арешт. На даний час йому не відомо де саме знаходяться вказані транспортні засоби. Дані транспортні засоби були передані на штраф майданчик, де вони перебували і перебувають на даний час відповідно до наявних у нього документів. Транспортні засоби можуть бути передані на потреби армії та інших підрозділів лише за рішенням голови обласної адміністрації.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотань захисника про часткове скасування арешту.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровькій області ОСОБА_34 та накладено арешт на транспортний засіб, який було вилучено в ході проведення обшуку 01 квітня 2021 року автомобіль «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 , та ключі від нього, який зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровькій області ОСОБА_34 та накладено арешт на транспортний засіб, який було вилучено в ході проведення обшуку 01 квітня 2021 року автомобіль «Volkswagen Tiguan», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі від нього, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним транспортним засобом.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З наведеного вище можна зробити висновок, що під час розгляду клопотання захисника про скасування арешту майна суд наділений повноваженнями лише щодо встановлення обґрунтованості застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та з'ясування, чи є обставини, які свідчать про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, на підставі наданих доказів та матеріалів.
У статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема п.1) збереження речових доказів.
У відповідності вимог ч. 3 ст. 170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати їх речовими доказами.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З системного аналізу норм кримінального процесуального Кодексу можна зробити висновок, що на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Посилання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_5 про часткове скасування арешту накладеного на автомобілі у зв'язку з необхідністю використання їх для вирішення потреб її сім'ї та остання має намір використовувати його за цільовим призначенням, тобто для пересування, свідчить про те, що у разі зняття арешту з вказаного вище майна і повернення його обвинуваченій, речові докази у кримінальному провадженні будуть використовуватися, у зв'язку з чим, сліди кримінального правопорушення можуть бути знищені, тому підстави, наведені в клопотаннях про часткове скасування арешту майна є недостатніми та не дають можливості встановити, що арешт на зазначені вище автомобілі накладені необґрунтовано або потреба в подальшому накладенні арешту відпала, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для скасування арешту майна.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, а саме, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами. Питання щодо речових доказів вирішується під час ухвалення вироку суду на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження на теперішній час не закінчено, а власником майна не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, суд вважає, що зазначене майно має значення речового доказу у провадженні, а скасування його арешту, може призвести до втрати доказів, тому колегія суддів дійшла висновку, що підстави для часткового скасування арешту відсутні, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України, а тому у задоволенні клопотань сторони захисту слід відмовити.
Крім того, незважаючи на те, що було накладено арешт задля збереження речових доказів, колегія суддів зазначає, що санкція ч. 1 ст. 255-1 КК України передбачає додатковий вид покарання у вигляді конфіскації майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 32, 132, 174, 304, 395 КПК України, колегія суддів,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту у кримінальному провадженні № 42020040000000537 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3