Номер провадження: 11-кп/813/1860/22
Справа № 504/1051/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Одесі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.27,ч.5 ст.185 КК України на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 серпня 2022 року,-
встановив:
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 липня 2022 року задоволено клопотання прокурора частково та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави 220 прожиткових мінімумів для працездатних осіб стосовно:
ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джолтай Чадир-Лунгського району Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.27, ч. 5 ст.185 КК України;
ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Комрат Республіки Молдови, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.5 ст.185 КК України;
ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець c. Баурчі Чадир-Лунгського району Республіки Молдова, зареєстрований адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.5 ст.185 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що наявність незначних соціальних зв'язків в обвинувачених на території Республіки Молдови не нівелює ризику втечі з країни, де особи перебувають під кримінальним переслідування, крім того стороною захисту не надано жодного доказу правомірності перебування обвинувачених на території України. Суд прийшов до висновку, що відсутність юридичного зв'язку із країною кримінального переслідування оцінюється, як обставина, яка посилює наявність існування ризику втечі. Більше того, обвинувачені не надали суду достатніх доказів, що їх соціальні зв'язки у країні походження є настільки міцними, що можуть утримати їх перебування в конкретному місці, а наявність місця проживання на території України на умовах оренди є недостатнім стримуючим фактором.
На підставі оцінки матеріалів кримінального провадження суд дійшов висновку про відсутність жодних доказів про зміну ризиків, наявність яких стала підставою для застосування та продовження запобіжних заходів щодо обвинувачених. На даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених і зможе запобігти цим ризикам. Застосування інших запобіжних заходів, як то домашній арешт чи особисте зобов'язання суд вважає за неможливим, з огляду на вищевказані обставини.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 не погоджується з висновками суду першої інстанції та зауважує про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не відповідає вимогам ст.ст.177, 178 КПК України, стороною обвинувачення не дотримано положень, передбачених ст.183, п.5 ч.1 ст.184 КПК України, зокрема не обґрунтовано наявність ризиків та не надано доказів на їх підтвердження. В обґрунтування доводів апелянт наголошує про те, що не доведено наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду, впливу на свідків. Обвинувачений ОСОБА_7 вказує про те, що він раніше не судимий, тимчасово проживає на території Одеської області в м. Одесі.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та зменшити розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого про підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Жодним із учасників кримінального провадження ухвала суду першої інстанції стосовно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не оскаржується, а тому апеляційний суду не перевіряє висновки прийнятого судового рішення в цій частині.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Цих вимог кримінального процесуального закону, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Апеляційним судом встановлено, що до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.27, ч. 5 ст.185 КК України, ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.5 ст.185 КК України.
06.04.2021 на стадії судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у сумі 681 000 гривен. Ухвалами суду першої інстанції вказаний запобіжний захід продовжувався.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 , не має соціальних зв'язків на території України, усі його соціальні зв'язки пов'язані із країною постійного місця проживання, що може провокувати обвинуваченого покинути країну де здійснюється кримінальне провадження відносно нього, не має також офіційного місця роботи. Санкція інкримінованого йому діяння передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, що може зумовити настання ризиків ухилення обвинуваченого від суду, оскільки саме по собі психічне ставлення та усвідомлення останнім суворості покарання може спровокувати поза процесуальну поведінку. Судом також враховано наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що ризики, визначені засадами ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, на підставі чого прийнято рішення про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
За результатами перевірки ухвали суду першої інстанції та матеріалів кримінального провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим за необґрунтованістю не приймаються до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_18 про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не відповідає вимогам ст.ст.177, 178 КПК України.
Суперечать змісту матеріалів кримінального провадження доводи про те, що стороною обвинувачення не дотримано положень, передбачених ст.183, п.5 ч.1 ст.184 КПК України під час звернення з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання апелянта на те, що він тимчасово проживає на території м. Одеси жодним чином не свідчать про можливість забезпечення ним належної процесуальної поведінки в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, а навпаки такі обставини доводять відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків.
Доводи обвинуваченого про те, що він є особою раніше не судимою не спростовують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та безумовно не спростовують законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Не приймаються до уваги доводи обвинуваченого, викладені в прохальній частині апеляційної скарги щодо зменшення визначеного ухвалою суду розміру застави, оскільки в мотивувальній частині апеляційної скарги ОСОБА_7 не наводить жодних аргументів незгоди з прийнятим судом рішенням в цій частині.
Отже, суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та належно з'ясував всі обставини, які мають значення на даній стадії судового розгляду.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала є вмотивованою і обґрунтованою, постановленою у відповідності до вимог закону й на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими й оціненими судом, та не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_19 ..
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 405, 407, 409, 422-1 КПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 серпня 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.27,ч.5 ст.185 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4